❦
Неділя, 9 травня 1880
Dimanche 9 mai 1880
Учора гості до восьмої, о восьмій обід із Соутцо, а потім до цирку — «Сонет».
Hier, du monde jusqu’à huit heures, à huit heures dîner avec Soutzo et puis au cirque - le Sonnet.
Княгиня Караджорджевич із синами — на три ряди нижче за нас.
La princesse Karageorgevitch et ses fils de trois rangs plus bas que nous.
Я на них не дивилася, але тітка й Діна кажуть, ніби вони дивилися на нас зухвало. Тобто мати й Божидар, не Алексіс. Соутцо нас супроводжував — ось буде про що подейкувати цій славній княжій родині.
Je ne les ai pas regardés mais ma tante et Dina disent qu’ils nous ont regardés d’un air insolent. C’est-à-dire la mère et Bojidar, pas Alexis. Soutzo nous accompagnait voilà qui va faire jaser cette bonne famille de Princes.
На виході панове де Кастекс, Молен і... Блан, що має нещасний вигляд під удаваною веселістю; він каже, що ніщо не йде на лад — ні вугільні підприємства у Швейцарії, ні будь-що інше, — і що треба все покинути й прийти грати в пікет із моєю тіткою. Я повертаюся похмура, є великий бал у Бамберґерів, Соутцо туди йде. Соутцо, як і всі, знає про наше незавидне становище тут. Звісно, він ніколи нічого про це не казав, але мусить знати, чому Крішабери більше не приходять.
A la sortie MM. de Castex, Molins et... Blanc qui a l’air malheureux sous sa gaieté feinte, il dit que rien ne va, ni entreprises de charbon en Suisse ni rien et qu’il faut tout lâcher et venir faire des piquets avec ma tante. Je rentre morose, il y a grand bal chez les Bamberger, Soutzo y va. Soutzo est au courant comme tout le monde de notre médiocre situation ici. Bien entendu il n’en a jamais rien dit mais il doit savoir pourquoi les Krishaber ne viennent plus.
А втім... я повертаюся від Ґавіні, яких застала за сніданком. Серед іншого вони питають мене, чому ми посварилися з Караджорджевичами, і я кажу правду. Відколи був наш бал і та історія з Бертою, в якій Алексіс узяв таку участь, що цілу ніч гасав, мирячи всіх... зрештою, Княгиня навіжена, та ще й геть невихована.
Du reste... je reviens de chez les Gavini que j’ai trouvé à déjeuner. Entre autre ils me demandent pourquoi nous sommes brouillés avec les Karageorgevitch, moi je dis la vérité. Depuis notre bal et l’histoire de Berthe ou Alexis a pris part au point de passer la nuit à courir concilier tout... du reste la Princesse est toquée et de plus pas élevée du tout.
Говорячи про Берту, природно говоримо про витівки й містифікації, і Ґавіні питає мене, що то за фургони для перевезення меблів, послані до Палацу Президентства до Арно де лʼАрʼєжа. Йому розповіли про це в Палаті. Я дуже щиро присягаюся, що нічого про це не знаю, і вважаю жарт кумедним, шкодую, що не я його авторка. Тоді мені виголошують маленьку батьківсько-материнську промову про небезпеку таких жартів: ви гарна, елегантна, ви на видноті, найменшу дрібницю у вас помічають. Треба бути спокійною, годі цих витівок, це справляє препогане враження! Знаєте, ви, може, й не знаєте, як ми вас любимо. Будьте обачні, і ви побачите, що становище цілковито зміниться, вам треба мати становище в Парижі, але благаю вас, люба моя приятелько, любе моє дитя (і Дені поцілував мені руку), будьте обачні. І варіації на цю тему, я для них наче рідна донька тощо, тощо. Я знаю, що вони мене люблять, і я їх теж люблю. Це справжні, добрі друзі й славні люди. Та від усього цього мені боляче, я нещаслива, треба з цього вибиратися. Мама каже, що ніколи не буде «становища» без шлюбу, а я відповідаю: ніколи не буде шлюбу без становища, бо ніколи або майже ніколи я не вийду за добродія в пошуках мільйонного посагу. Усе це сумно.
En parlant de Berthe on parle naturellement tours et fumisteries et Gavini me demande ce que c’est que ces voitures de déménagement envoyées au Palais de la Présidence chez Arnaud de l’Ariège. On le lui a raconté à la chambre. Moi je jure très sincèrement que je n’en sais rien et trouve la farce amusante, je regrette de ne pas en être l’auteur. Alors on me fait un petit discours paternel et maternel sur le danger de ces plaisanteries, vous êtes jolie, élégante, vous êtes en vue, la moindre des choses de vous est remarquée. Il faut être tranquille, plus de ces tours, c’est d’un effet déplorable ! Vous savez, vous ne savez peut-être pas combien nous vous aimons. Soyez prudente et vous verrez que la situation changera complètement, il faut que vous ayez une situation à Paris mais je vous en prie ma chère amie, ma chère enfant (et Denis m’a baisé la main, soyez prudente. Et des variations là-dessus, je suis comme leur fille etc. etc.) Je sais qu’ils m’aiment et je les aime aussi. Ce sont de vrais, de bons amis et de braves gens. Mais tout cela me fait mal, je ne suis pas heureuse, il faut sortir de là. Maman dit qu’il n’y aura jamais « situation » sans mariage et je réponds: jamais mariage sans situation car jamais ou presque jamais je n’épouserai un bonhomme à la recherche d’un million de dot. Tout cela est triste.
Сьогодні зранку я була в Луврі; у Салоні було забагато людей, я лиш зайшла й вийшла. У Луврі — мертвий штиль, я шукала й не знайшла Перуджино. Є живопис, але це довго й тяжко. Є ще й смерть, та для неї завжди буде час.
J’ai été au Louvre ce matin, il y avait trop de monde, au Salon, je n’ai fait qu’entrer et sortir. Au Louvre calme plat, j’ai cherché et n’ai pas trouvé des Perugin. Il y a la peinture mais c’est long et pénible. Il y a aussi la mort, mais il sera toujours temps.