❦
Субота, 8 травня 1880
Samedi 8 mai 1880
Коли говорять тихо, я не чую!!! Цього ранку Тоні спитав мене, чи бачила я Перуджино, і я, не зрозумівши, відказала «ні».
Quand on parle bas je n’entends pas !!! Ce matin Tony m’a demandé si j’avais vu des Perugin et j’ai dit non sans comprendre.
А оскільки мені потім переказали, що то було, я викрутилася — кепсько викрутилася, — сказавши, що й справді ніколи їх не бачила і що, зрештою, краще зізнатися у власному невігластві.
Et comme on est venu me le dire après je m’en suis tirée, mal tirée, en disant qu’en effet je n’en avais jamais vu et qu’en somme il fallait mieux avouer son ignorance.
А втім, Тоні був дуже задоволений моєю головою. Я пишу Теллінж, покинувши натурницю. Брезло попросила в мене дозволу писати мою натурницю, я великодушно погодилася, і ми влаштовуємо для майстерні, яка пильно стежить, зворушливе видовище двох наших дружб пліч-о-пліч. Вони справді як діти; а мені до всього цього байдуже.
Du reste Tony a été très content de ma tête. Je peins Thellinge laissant là, le modèle. Breslau m’a fait demander la permission de faire mon modèle, j’ai généreusement consenti et nous offrons à l’atelier aux aguets le touchant spectacle de nos deux amitiés côte à côte. Elles sont vraiment enfants; moi je me moque de tout cela.
Тоні сказав, що дуже добре розпочато, що лишається тільки рухатися далі. Ми ніби влаштували змагання з Брезло, і досі я її принаймні перемагала (продовжимо наступного тижня, коли підсохне). Це тішить усю крамничку, і всі хочуть мені позувати.
Tony a dit que c’est très bien commencé, qu’il n’y a qu’à aller. Nous avons l’air de faire un concours avec Breslau et je l’ai battue jusqu’à présent du moins (nous reprendrons la semaine d’après quand on sera sec). Cela amuse toute la boutique et tout le monde veut poser pour moi.
Я доводжу до сказу цю добру Брезло, кажучи, що моя картина знаходить покупця за 1500 франків, а повішено мене в обхідній галереї: це сумно, кажу, але справедливо, мій живопис не бозна-який, зізнаюся тим охочіше, що це цілком природно — два роки праці, перша виставка й пʼятнадцять днів на виконання... А втім, адміністрація була відносно справедлива: у тій сумнозвісній галереї повісили лише найгірше, там немає жодного пристойного полотна...
J’enrage cette bonne Breslau en disant que mon tableau trouve acheteur à 1.500 francs et que je suis accrochée dans la galerie du pourtour : c’est triste, dis-je, mais juste, ma peinture n’est pas fameuse je l’avoue d’autant plus volontiers que c’est très naturel, deux ans de travail, une première exposition et quinze jours pour exécuter... Du reste l’administration a été relativement juste, on a accroché dans la fameuse galerie que les plus mauvaises choses, il n’y a pas une toile propre ...