❦
Середа, 5 травня 1880
Mercredi 5 mai 1880
У Салоні з панною де Вільвʼєй; ми кидаємо родину, пані де Байєль, Пелікана й Анічкова, ідемо до Кайя та Кірієвського й оглядаємо Виставку.
Au Salon avec Mademoiselle de Villevieille, nous lâchons la famille et Mme de Bailleul et Pelikan et Anitchkoff et allons retrouver Caillas et Kiriewsky et parcourons l’Exposition.
«Добрий самарянин» Моро — приголомшливий шматок живопису. «Йов» Бонна, широкий, добре рисований і добре написаний, видається солодкавою дрібничкою після Моро. Ми зустрічаємо Ґавіні, Кікі та родину, і все завершується відвідинами майстерні Кайя. Я гарна. Що ж до моєї картини, то на неї дивляться доволі — як для картини, що висить у галереї.
Le bon Samaritain de Morot est un morceau de peinture épatante. Le job de Bonnat qui est large, dessiné et bien peint paraît une mièvrerie après le Morot. Nous rencontrons Gavini et Kiki et la famille et le tout se termine par une visite à l’atelier de Caillas. Je suis jolie. Quant à mon tableau, on le regarde assez pour être placé dans la galerie.
Сьогодні ввечері в Опері з Ґавіні, у ложі принца де Оньо... Маркіз де Лас-Каз, маркіз де Шатореннар, граф де Шодорді, герцог де Ріволі... Ця купа дипломатів і зівʼялих денді сьогодні ввечері нагонить на мене нудьгу. «Гугеноти» довгі.
Ce soir à l’Opéra avec les Gavini, dans la loge du prince de Honiau... Le marquis de Las Cases, le marquis de Chateaurenard, le comte de Chaudordy, le duc de Rivoli... Ce tas de diplomates et de dandys flétris m’ennuie ce soir. « Les Huguenots » sont longs.