❦
Неділя, 25 квітня 1880
Dimanche 25 avril 1880
Прогулянка в Булонському лісі, де зустрічаєш безліч знайомих облич, — тільки Париж уміє так виставляти себе напоказ.
Promenade au Bois où on rencontre un tas de figures de connaissance, il n’y a que Paris pour ces exhibitions.
Ґабріель уклонився двічі.
Gabriel salue deux fois.
Мама запевняє, ніби знайшла на каміні в їдальні його картки й картки його батька. Нові картки, що їх, можливо, поклав туди й забув слуга.
Maman prétend avoir trouvé de ces cartes et celles de son père sur la cheminée de la salle à manger. Des cartes neuves que le domestique a mises et oubliées là peut-être.
Підлого Жозефа немає, але відколи прикмети мого майбутнього вже не ті, він цікавить мене вкрай мало.
Le vil Joseph manque mais depuis que le signalement de mon futur n’est plus le même il m’intéresse fort peu.
Соутцо та Музе на обіді. Ці пані (Музе) розлютилися, бо мама зі своїм звичним хистом порівнює мене з Бонна, з Каролюсом-Дюраном тощо. Де Дайєнс, яка малює вже двадцять років і була великою художницею, коли мені було одинадцять, природно, ображена, її мати лютує, і вони закінчують — ба навіть починають — тим, що я ніколи не продам своїх творів так дорого, як гадаю, хіба що закоханим, а Соутцо обзивають шмаркачем, бовдуром тощо.
Soutzo et les Mouzay à dîner. Ces dames (Mouzay) se mettent en fureur parce que maman avec son art ordinaire me compare à Bonnat, à Carolus Duran etc. De Daillens qui peint depuis vingt ans et qui était grande artiste quand j’avais onze ans est vexée naturellement, sa mère est furieuse, elles finissent et même commencent par dire que je ne vendrai mes œuvres aussi cher que j’en ai le projet, qu’à des amoureux et traite Soutzo de bambin, d’imbécile etc.
навскоси Соутцо будь-що хоче купити картину з Салону, але якщо я й продала для бідних, то інакше не продам ніколи. Подумайте лишень, що сказали б! Чужинцям продам — це так! Ніколи, люба моя Марі, не матимете ви стільки успіху й щастя, скільки я вам бажаю, але ваша мати зробить вас посміховиськом, а ви не варті того, щоб бути посміховиськом, ви заслуговуєте на більше!
en travers Soutzo veut à tout prix acheter le tableau du Salon mais si je lui ai vendu pour les pauvres jamais je ne vendrai autrement. Songez à ce qu’on dirait ! Je vendrai à des étrangers ça oui I Jamais, ma chère Marie vous n’aurez autant de succès et de bonheur que je vous en souhaite mais votre mère vous rendra ridicule et vous n’êtes pas digne d’être ridicule, vous valez mieux que ça !
У цьому була і правда, і гнів. Зрештою, стара у запалі зрозуміла це так, що мама ставить мене врівень із Бонна та іншими. Коротше, усе вгамувалося, та й узагалі ці бурі часті й ніколи не серйозні.
Il y avait et du vrai et de la colère. En somme la vieille a compris dans son emportement que maman me disait aussi arrivée que Bonnat et les autres. Bref, tout se calme, du reste ces orages sont fréquents et jamais sérieux.