Субота, 28 лютого 1880

Королеві послали квіти з Ніцци, і сьогодні ми отримуємо її візитівку:
Королева Ізабелла II Іспанська пані та панні де Башкірсеф з подякою за гарні букети.
Сила-силенна люду, пані де Байє рекомендує панів д'Астафара й де Бутеє. Водзінський рекомендує секретаря турецького посольства. Пані Гавіні, Пуатріно, Чумакова, Берта, Серні, Баланьї, панна де Вільвʼєй, пани де Рузá, Соутцо, Лаговарі, Тюркан, і так далі, і так далі. Сент-Аман теж. Ми трохи гомонимо, і він іде, цілуючи мені руку: прощавай, виняткова натуро.
Потім Курт, а потім не знаю вже хто ще; одне слово, прийшла сила-силенна.
Залишають п'ятьох на обід.
Жюліан не прийшов, а я не можу почати малювати без поради від нього або від Тоні, якому я нічого не наважилася сказати.
Кажуть, що Кассаньяк мав стосунки зі своєю дружиною до шлюбу й вважав себе зобов'язаним з нею одружитися. Це розповідає Соутцо. Їхні родини пов'язані вже дуже давно; відколи помер старий Кассаньяк (шість тижнів тому), родина дуже нещасна, надто його зовиці, тож ідеться про те, щоб панни Соутцо покинули свою сестру пані де Вербранк і переселилися до панни де Бовалон (тітки Поля), яка без жодних статків.
Соутцо подарував мені лопатку й щипці в стилі Ренесансу та передплату на «Жюстіс» Клемансо.
[Півтора рядка викреслено]