❦
Понеділок, 23 лютого 1880
Lundi 23 février 1880
Моє звичне існування здається геть розладнаним. Нічого нового нема, але я відчуваю наближення чогось неприємного.
Mon existence habituelle semble toute détraquée. Il n’y a rien de nouveau mais je sens venir je ne sais quoi de désagréable.
Караджорджевичі вже давно не приходять, княгиня дурна й навіжена, це правда, але я підозрюю, що це вона авторка анонімних листів, повних образ, які отримує мама. Чому?
Les Karageorgevitch ne viennent plus depuis longtemps, la princesse est bête et folle c’est vrai mais je la soupçonne d’être l’auteur de lettres anonymes remplies d’injures que reçoit maman. Pourquoi ?
Так, ось воно, чому??
Oui voilà, pourquoi ??
Пані Чумакова приходить розповісти, що Берта дуже вдарилася в світське життя, навіть компрометує себе, надто останніми днями, з паніями де Бешве та Шевріон, двома напівкокотками й дрібними юнаками; вечері, гулянки і таке інше; крім того, ця чарівна молода жінка лихословить про нас, «вона завдає вам великої шкоди».
Madame Tchoumakoff vient raconter que Berthe se lance beaucoup, se compromet même surtout dans ces derniers jours, avec Mmes de Bechevey et Chevrion, deux quasi cocottes et des petits jeunes gens; soupers, parties, etc. en outre cette charmante jeune femme dit du mal de nous, “elle vous fait beaucoup de tort”.
Яку шкоду — не знаю. Російська колонія, з якою ми не маємо стосунків, дуже нами переймається, і, звісно, говорять усяке навмання, дурне, безглузде, як завжди, коли багато балакають про те, чого не знають. Доктор Мішель, той, що приходив лікувати маму під час хвороби дідуся й тих жахіть... того іншого, розповів пані Александр Дюма, яка росіянка, мабуть, деякі зі сцен, яких ми зазнали. Пані Дюма заговорила про це при Соутцо, який став на наш захист, кажучи, що це неправда і що доктор Мішель усе вигадав. І це так просто: люди, які знають нас зблизька, ніколи не повірять, що ці жахіття можливі. А проте вони були. І, мабуть, ще й перебільшили, прибільшили, переінакшили все.
Que mal, je n’en sais rien. La colonie russe avec laquelle nous ne sommes pas en relation s’occupe beaucoup de nous et naturellement il se dit des choses à tort et à travers, des choses bêtes, insensées comme toujours lorsqu’on parle beaucoup de ce qu’on ne connaît pas. Le Docteur Michel, celui qui venait soigner maman pendant la maladie de grand-papa et les horreurs de... l’autre, a raconté à Mme Alexandre Dumas qui est russe, quelques unes des scènes sans doute que nous avons subies. Mme Dumas en a parlé devant Soutzo qui a pris notre défense, disant que cela n’est pas vrai et le Docteur Michel avait tout inventé. Et c’est tout simple les gens qui nous connaissent de près ne croiront jamais que ces horreurs soient possibles. Elles l’ont été pourtant. Et sans doute on a encore exagéré, augmenté, arrangé les choses.
Жити важко, як у задушливу днину.
Il fait lourd de vivre.