Субота, 10 січня 1880

Мультедо надіслав корсиканських дроздів.
Репетиція в мене, поки блакитна вітальня й велика віддані моїй родині, що приймає гостей.
Поширилася чутка про вечір, і ось уже представляють людей, просять запрошень для друзів; я запросила Крішабера й дружину... яка приходила сьогодні, і виявляється, що вона близька подруга Ніни, яка нетямилася за Юрковим і ревнувала маму, тоді як сама, ще бувши пані Баумгартен, була закохана в Крішабера. Усі знову зустрічаються. Панна де Вільвʼєй, далі пані й панна Дюро (колишня префектова доби Імперії) та інші, яких я не бачила, бо ми зачинилися й репетирували. Я, Діна, Тарант, Соутцо, Курт і Жері. Берта приходить нас турбувати, але найбільше заважав Едмон, що щохвилини з'являвся з чаєм, шоколадом, сандвічами, вином і таке інше. Тарант і Курт, які прагнуть одружитися з багатими чужоземками, діють мені на нерви. Але чистота Гавриїла — хоч би скільки з неї сміялися, і хай навіть він може бути таким самим гульвісою, як інший, — він завжди матиме [викреслено: чистоту] і чесність серця й душі... а якщо ні!.. то він має найжахливіше облудний вигляд, який лише можна уявити. Уже двічі чи тричі я ловлю себе на думці: чому ж мені не дано покохати такого чоловіка.
Та годі, може, він просто дурень. О ні. Як добре було б спочити на цій чистоті, на цій чесноті, з якої я кепкую і яка викликає в мене захват такий спокійний, такий заспокійливий; це наче лагідний і гармонійний голос, що долинає здалеку, приглушений.
Я йому не сподобаюся, я надто багато сміюся.
Та навіть сміючись, коли я говорю до нього, це інакше, ніж з іншими: є якась лагідніша нота, ніби материнська.
Оце так «прохолода» до цього дрібного посольського аташе! Серце моє таке порожнє, що мені треба повірити в якусь дурницю.
Пан Костянтин Башкірсеф надсилає мамі стослівну депешу про одруження Поля, яке його дратує, а мені телеграфує ці слова: будьте добрі, допоможіть мені, телеграфуйте вашу думку про цей шлюб. Башкірсеф. На що я відповіла: ось думка яку питаєте. Молодість Поля робить шлюб безглуздим але неможливо вирішувати не знаючи панни. Хай там як присутність матері конче потрібна. Пишу вам лист. Марі.
Ось лист, [бракує]