❦
Неділя, 14 грудня 1879
Берта заїхала по мене, і в супроводі Божидара ми йдемо пішки нишпорити Латинським кварталом: площа Сен-Сюльпіс, вулиця Муфтар, вулиця Невер, Морг, вулиця Англе тощо, тощо; ми сіли в трамвай на чверть години, а потім знову рушили пішки.Dimanche 14 décembre 1879
Це тривало від третьої до сьомої. Немає нічого чарівнішого за старий Париж, він нагадує мені Рим, і романи Дюма, і «Собор Паризької Богоматері» з Квазімодо, і купу чарівних старовинних речей. Ми купили каштанів на розі вулиці, а потім провели двадцять хвилин у торговки капцями, де витратили майже девʼять франків, і в іншої, яка мало не наговорила нам грубощів, бо я торгувалася: «Як же так, пані! Ви торгуєтеся за сім франків, а двісті франків за хутряне манто викласти не вагаєтеся!» — на мені було манто за дві тисячі франків. Потім ми заходимо до Фуайо, де милуємося Каролюсом-Дюраном, який пʼє сироп, а потім до крамниці іграшок, де заводимо музичні скриньки й граємо на більярді...
Cela a duré de trois heures à sept heures. Il n’y a rien d’adorable comme le vieux Paris, il me rappelle Rome et les romans de Dumas et Notre-Dame de Paris avec Quasimodo et un tas de choses ravissantes et anciennes. Nous avons acheté des marrons à un coin de rue et puis nous avons passé vingt minutes chez une marchande de chaussons où nous dépensons près de neuf francs et chez une autre qui nous a presque dit des sottises parce que je marchandais: Comment mesdames ! Vous marchandez pour sept francs et vous n’hésitez pas à mettre deux cents francs à un manteau de fourrure ! - j’en avais un sur moi de deux mille francs. Après nous entrons chez Foyot où nous admirons Carolus-Duran prenant du sirop, et puis chez un marchand de joujoux où nous faisons jouer des boites de musique et un billard...
І тут починаються шалені веселощі: Берта заходить до палітурника, де була тільки дівчинка років десяти, і ми даємо їй адресу Жозефа, щоб він переплів «Пастку» і «Мемуари Казанови».
Et alors c’est une folie de gaieté, Berthe entre chez un relieur où il n’y avait qu’une enfant d’une dizaine d’années et nous lui donnons l’adresse de Joseph pour relier « l’Assommoir » et « les Mémoires de Casanova ».
На повороті вулиці, оскільки наші капці не роблять жодного шуму, ми даємо Божидарові піти вперед і ховаємося в підворітті, але він швидко нас знаходить, і ми йдемо до двох контор з перевезення меблів замовити два чотирикінні фургони, щоб перевезти меблі пана Ж. Арно де лʼАрʼєж з Бурбонського палацу на вулицю Пантьєвр (квартира пані Арно); Берта спокійно перелічувала подробиці: два роялі, ванна, подвійні дзеркальні шафи, посуд, більярд тощо, тощо.
Au détour d’une rue, comme nos chaussons ne font aucun bruit nous laissons filer Bojidar et nous cachons sous une porte mais il nous retrouve vite et nous allons dans deux compagnies de déménagement demander deux voitures à quatre chevaux pour transporter les meubles de M. J. Arnaud de l’Ariège, du Palais Bourbon, rue de Penthièvre (appartement de Mme Arnaud) Berthe donnait tranquillement les détails, deux pianos à queue, un bain, des armoires à glace doubles, de la vaisselle, un billard etc. etc.
Після цього нам хотілося заходити всюди й казати дурниці всім і кожному, але була сьома година, довелося взяти фіакр, у якого через десять кроків кінь гепнувся на землю; ми виходимо, коня підводять, і ми знову рушаємо в дорогу, пославши Божидара сказати візникові, що одна з цих дам... нездужає.
Après nous avions envie d’entrer partout et de dire des bêtises à tout le monde, mais il était sept heures, il fallut prendre un fiacre qui au bout de dix pas flanque son cheval par terre, nous descendons, on ramasse la bête et nous nous remettons en chemin après avoir envoyé Bojidar dire au cocher qu’une de ces dames est... souffrante.
Не кажучи вже про те, що в трамваї біля нас сиділа дуже невинна парочка, яку ми дурили, розповідаючи одна одній історії на кшталт тієї про дівчину, яка, коли поїзд зійшов з рейок, дістала такий сильний удар, що обидва коліна увійшли їй у груди й вийшли зі спини.
Sans compter qu’en tramway il y avait un couple très innocent à côté de nous que nous avons fait poser en nous racontant entre nous des histoires comme celle de cette jeune fille qui dans un déraillement de chemin de fer a reçu un choc si violent que ses deux genoux lui étant entrés dans la poitrine lui sont sortis dans le dos.
Ми повернулися зовсім знесилені від сміху, а Божидар — дуже гордий, що супроводжував двох шикарних дам.
Nous sommes rentrées toutes lasses d’avoir ri et Bojidar tout fier d’avoir accompagné deux dames chic.