Четвер, 30 жовтня 1879 — Зошит 086

CZ ENUKFR

І все ж я гарна, і це мене навіть потішило, бо ми зіткнулися з Кассаньяком ніс у ніс; я виявила легке здивування, а він мені вклонився, я приязно кивнула, наче ми бачилися напередодні, водночас зашарівшись. Але холодно, і це гарний румʼянець. Потім ми підчіплюємо Мультедо й вертаємося бульваром угору, і обганяємо Кассаньяка, щоб він міг побачити, що я висока й струнка, що в мене розкішний стан і що я його не боюся, бо обертаюся на нього подивитися... я таки обернулася, але надто швидко й нічого не побачила. Головне, щоб він побачив, що мені все одно, наче нічого й не було. Він чудовий, і я його обожнюю. Ось так. Шкода, що холодно, бо коли ми спинилися побалакати з Мультедо після того, як я побачила того іншого, мене пройняв сильний дрож, і якби не було холодно, я могла б подумати... зрештою, це було і те, і те. Я не знаходжу на світі нікого такого, як Кассаньяк, і, безперечно, я біля його ніг. Він вродливий, він милий, він чарівний, він добрий. Це єдина істота на світі, яка мені рівня, яка вища за мене, біля колін якої я хотіла б бути. Так, коли я обожнюю Ґамбетту чи якогось іншого великого чоловіка, я біля його ніг, і мені здається, що я говорила б із ним, як говорять із Богом, якби він зволив піднести мене до себе, але... це не чоловіки; це герої, генії, перед якими завмираєш в екстазі... тоді як той — таки чоловік, мій чоловік, моя половина... попри всіх дочок Акар на світі. Вона навіть посагу йому не принесла, його ошукали, у неї майже нічого немає. Принаймні щодо статку і щодо, щодо стегон він має за мною шкодувати.

Néanmoins je suis jolie et cela m’a même fait plaisir parce que nous nous sommes rencontrés avec Cassagnac nez à nez; j’ai manifesté une légère surprise et il me salua, je fis un signe de tête amical, comme si nous nous étions vus la veille, tout en devenant rouge. Mais il fait froid et c’est une rougeur jolie. Après nous racolons Multedo et remontons le boulevard et dépassons Cassagnac afin qu’il puisse voir que je suis grande et élancée et que j’ai une taille splendide et que je n’ai pas peur de lui puisque je me retourne pour le voir... je me suis bien retournée mais trop vite et n’ai rien vu. L’essentiel c’est qu’il voit que je suis comme s’il n’y avait rien. Il est magnifique et je l’adore. Voilà. C’est dommage qu’il fasse froid lorsque nous nous sommes arrêtées à causer avec Multedo après avoir vu l’autre je fus prise d’un frisson violent et s’il n’avait pas fait froid j’aurais pu croire... du reste ça a été l’un et l’autre. Je ne trouve personne au monde comme Cassagnac et très certainement je suis à ses pieds. Il est beau, il est sympathique, il est charmant, il est bon. C’est le seul être au monde qui soit mon égal, mon supérieur, aux genoux duquel je voudrais être. Ainsi quand j’adore Gambetta ou un grand homme quelconque je suis à ses pieds et il me semble que je lui parlerais comme on parle à Dieu s’il daignait m’élever jusqu’à lui, mais... ce ne sont pas des hommes; ce sont des héros, des génies devant lesquels on est en extase... tandis que celui-là est bien un homme, mon homme, ma moitié... en dépit de toutes les filles Acard de la terre. Elle ne lui a pas même apporté de dot, on l’a trompé, elle n’a presque rien. Au moins comme fortune et comme, comme hanches il doit me regretter.