❦
Четвер, 23 жовтня 1879
Jeudi, 23 octobre 1879
Ми повертаємося з концерту, влаштованого в Трокадеро Кокленом на користь Товариства митців. Співала Патті. Після історії з Ніколіні це подія не лише мистецька. Усі газети нею переймалися, ось «Фігаро» і «Ґолуа». Боялися ворожих виявів. Коли вона зʼявляється, це вже й так неабияка злива оплесків, а коли вона заспівала, це була така овація, якої я ніколи не бачила і якої, кажуть, ніколи не бачили в Парижі, де публіка така холодна. Сара Бернар не зʼявилася, певно, не бажаючи бути затьмареною, а Аделіна Патті заспівала ще один номер, вона заспівала три, усі три на біс; щоразу Коклен виводив її, наче дитину, до публіки.
Nous revenons du concert organisé au Trocadéro par Coquelin au profit de l’Association des artistes. La Patti a chanté. C’est un évènement autre qu’artistisque après l’histoire Nicolini. Tous les journaux s’en sont occupés, voici le « Figaro » et le « Gaulois ». On craignait des manifestations hostiles. Lorsqu’elle paraît c’est une salve d’applaudissements déjà suffisante et quand elle a chanté c’est une ovation telle que je n’en ai jamais vue et que beaucoup de gens disent n’avoir jamais vue à Paris où le public est si froid. Sarah Bernhardt a fait faux bon sans doute ne voulant pas être éclipsée et Adelina Patti a chanté un morceau de plus, elle a chanté trois, tous les trois bissés; chaque fois Coquelin la ramenait comme une enfant au public.
Її викликали з дюжину разів, усі стояли, вимахуючи капелюхами, хустками, програмками, кричали, тупотіли ногами, плескали.
On l’a rappelée une douzaine de fois, tout le monde debout agitant les chapeaux, les mouchoirs, les programmes, criant, frappant des pieds applaudissant.
Наприкінці вона вже знемагала від хвилювання, від гордості, від зворушення. Я, яка цілий ранок плакала над своєю нещасною долею, не те щоб плакала, але сльози наверталися мені на очі й заважали бачити натурницю, отже, мене, яка провела приємний ранок, ці овації доконали; спершу я кілька разів мало не заплакала під час концерту, а тепер у мене болить голова. Божественно співає ця жінка. Такого голосу годі й уявити.
Elle n’en pouvait plus à la fin d’émotion, d’orgueil, d’attendrissement. Moi qui ai pleuré toute la matinée sur mon malheureux sort, pas exactement pleuré mais les larmes me venaient aux yeux et m’empêchaient de voir le modèle, donc moi qui ai passé une matinée agréable, ces ovations m’ont achevée; d’abord j’ai failli pleurer plusieurs fois pendant le concert et à présent j’ai mal à la tête. Elle chante divinement cette femme. Il est impossible de rien s’imaginer de pareil comme voix.
Подейкують, що ту дещицю теплоти, яку вона тепер має, вона набула після Ніколіні. А я вважаю, що це досконала співачка і що ті, хто докоряє їй холодністю, — бовдури. Чоловік робить її особливо цікавою, і вся зала гадала, що бачить Ніколіні, схованого за правою лаштунковою завісою, мені здається, я його впізнала. То що ж, пане маркізе де Ко, чи задоволені ви тим, як освистали вашу дружину? Старий розпорядник котильйонів, цьому чарівному створінню можна було б пробачити, якби вона зробила ще більше, така вона чарівна.
On prétend que le peu d’expansion qu’elle a maintenant est venue après Nicolini. Moi je trouve que c’est une chanteuse parfaite et que ceux qui lui reprochent d’être froide sont des imbéciles. Son mari la rend intéressante particulièrement et toute la salle a cru voir Nicolini caché derrière la portière de droite, je crois l’avoir reconnu. Eh bien M. le marquis de Caux êtes-vous content de la manière dont on a sifflé votre femme ? Vieux conducteur de cotillons cette adorable créature serait excusable si elle avait fait encore plus tellement elle est adorable.
З нами були Лотрек і князі. Ми всі четверо були елегантні; на мені була гладенька сукня з чорного оксамиту й великий чорний капелюшок.
Nous avions avec nous Lautrec et les princes. Nous étions élégantes toutes les quatre; j’avais une robe de velours noir tout unie et un grand chapeau noir.
Усі інші митці чудово говорили й співали, таке зібрання талантів трапляється рідко.
Tous les autres artistes ont parlé et chanté très bien, un tel assemblage de talents se trouve rarement.
Коклен, Жюдік, Шомон, Лассаль, Полазак — усі великі митці.
Coquelin, Judic, Chaumont, Lassalle, Polazac; tous des grands artistes.