❦
Понеділок, 1 вересня 1879
Lundi, 1er septembre 1879
Гехт учора відлучався з пʼятої до десятої, щоб пообідати в Пюї в Карвальо й побачитися з Дюма та іншими своїми друзями, а о десятій він повернувся, і ми музикували. Ці пані говорили про політику, я ж від цього стереглася, а надто стереглася говорити про Ґамбетту перед цими пані, що відгукувалися про нього легковажно.
Hecht s’était absenté hier de cinq à dix heures pour dîner à Puy chez les Carvalho et pour voir Dumas et ses autres amis, à dix heures il était revenu et nous faisions de la musique. Ces dames ont parlé politique, je m’en suis bien gardée, surtout je me suis gardée de parler de Gambetta devant ces dames qui en parlaient légèrement.
Гехт чудово його наслідує; позуючи, він зобразив мені його, і ми про нього говорили. Я уважно слухаю, що каже цей єврей, бо він — відлуння того, іншого.
Hecht l’imite parfaitement, tout en posant il me l’a imité et nous en avons parlé. Je fais attention à ce que dit ce Juif parce qu’il est l’écho de l’autre.
Опівночі ми розійшлися, а Гехт поїхав цього ранку о восьмій. Ми великі друзі.
A minuit on s’est séparé et Hecht est parti ce matin à huit heures. Nous sommes de grands amis.
Пані та панна Пуатріно приходили мене провідати. Це дві міщанки, з якими ми тут познайомилися. Донька дуже вродлива. Мої поїхали на екскурсію, а я малювала старого Караджорджевича, який упродовж двох годин, поки тривав сеанс, сварився зі своєю дружиною, що лежала на моїй канапі.
Madame et Mademoiselle Poitrineau sont venues me voir. Ce sont deux bourgeoises dont nous avons fait la connaissance ici. La fille est très belle. Les miens sont allés faire une excursion et moi j’ai peint le vieux Karageorgevitch qui s’est, pendant les deux heures qu’a duré la pose, disputé avec sa femme qui était couchée sur mon canapé.
Сподіваюся, ви помітили ту велику зміну, що поступово відбувається в мені. Я стала серйозною й розважливою, а ще глибше проникаю в певні ідеї, розумію багато речей, яких раніше не розуміла і про які говорила залежно від обставин, без переконання...
J’espère que vous vous êtes aperçus du grand changement qui se fait en moi petit à petit. Je suis devenue sérieuse et raisonnable et puis je pénètre plus avant dans certaines idées, je comprends plusieurs choses que je ne comprenais pas et dont je parlais selon les circonstances sans conviction...
Сьогодні я, наприклад, збагнула, що можна мати велике почуття до ідеї і що любиш її, як любиш самого себе.
J’ai saisi aujourd’hui par exemple que l’on peut avoir un grand sentiment pour une idée et qu’on l’aime comme on s’aime soi-même.
Відданість принцам, династіям зворушує мене, запалює, доводить до сліз і, можливо, спонукала б мене до дії під безпосереднім поривом чогось зворушливого, але в глибині мене є почуття, яке цілковито не дає мені схвалити себе в усіх цих сердечних коливаннях. Щоразу, коли я думаю про великих людей, які служили іншим людям, моє захоплення ними кульгає й розвіюється. Можливо, це якась дурна пиха, але я вважаю мало не гідними зневаги всіх цих... слуг, і я по-справжньому роялістка, лише ставлячи себе на місце королів. І, бачте, Ґамбетта не якийсь вульгарний честолюбець; інтуїція, яка наводить мене на цю думку, має бути сильною й обґрунтованою, щоб я щиро це казала після того, як три роки мене заколисувала реакційна преса.
Le dévouement aux princes, aux dynasties me touche, m’enflamme, me fait pleurer et me ferait peut-être agir sous l’impulsion directe de quelque chose d’émouvant mais il y a au fond de moi un sentiment qui m’empêche absolument de m’approuver dans toutes ces fluctuations cardiologiques. Chaque fois que je pense aux hommes, grands, qui ont servi d’autres hommes mon admiration pour eux boite et se dissipe. C’est une espèce de sotte vanité peut-être mais je trouve presque méprisables tous ces... serviteurs et, je ne suis réellement royaliste qu’en me mettant à la place des rois. Et voyez-vous Gambetta n’est pas un vulgaire ambitieux, il faut que l’intuition qui me le fait penser soit forte et motivée pour que je le dise sincèrement après avoir été pendant trois ans bercée par la presse réactionnaire.
Як на мене, я ще згодна бачити себе схиленою перед королями, але не можу повністю обожнювати чи поважати чоловіка, який це робив би. Не те щоб я відмовлялася від відблисків слави... Ні, певна річ, я з захватом стала б дружиною аташе при посольстві чи при дворі (тільки ці люди без посагу, та ще й самі його прагнуть), але тут я говорю про свої потаємні почуття. Я завжди так думала, але не завжди вмієш сказати те, що думаєш. Я згодна на конституційну монархію, як в Італії чи Англії, та й то! мене обурюють ці поклони королівській родині, це непотрібне приниження. Коли король симпатичний, як був Віктор-Емануїл, що уособлював і служив великій ідеї, або як королева Марґеріта, яка чарівна й добра, то нехай, але це щасливі винятки. І куди природніше мати очільника, якого можна обрати, а отже, вічно симпатичного, оточеного розумною аристократією.
Pour moi, je veux bien encore me voir inclinée devant des rois mais je ne puis pas adorer ou estimer complètement un homme qui le ferait. Ce n’est pas que je refuse les rayons... Non, il est bien entendu n’est-ce pas que je serais ravie d’être la femme d’un attaché à une ambassade ou à une cour (seulement ils sont sans dots ces gens-là, et en veulent) mais ici je parle de mes sentiments intimes. J’ai toujours pensé cela mais on ne sait pas toujours dire ce qu’on pense. Je veux bien d’une royauté constitutionnelle comme en Italie ou en Angleterre et encore ! je me révolte de voir ses saluts à la famille royale, c’est une humiliation inutile. Quand le roi est sympathique comme l’était Victor Emmanuel qui représentait et servait une grande idée, ou comme l’est la reine Marguerite qui est adorable et bonne, passe mais ce sont des accidents heureux. Et il est bien plus naturel d’avoir un chef éligible et par conséquent éternellement sympathique, entouré d’une aristocratie intelligente.
Аристократія не руйнується й не створюється за один день, вона має утримуватися, але не замикатися заради цього, мов у дурній фортеці.
L’aristocratie ne se détruit pas et ne se crée pas en un jour, elle doit se maintenir mais ne pas se renfermer pour cela comme dans une citadelle stupide.
Але давні режими — це заперечення поступу й розуму! Кричать проти людей — та що це таке!
Mais les anciens régimes sont la négation du progrès et de l’intelligence ! On crie contre des hommes, qu’est-ce donc que cela !
Люди минають, і їх позбуваються, коли вони більше не потрібні. Мені кажуть, що республіканська партія повна заплямованих людей. Я вже місяці тому казала вам свою думку про це. Мені говорять про безглузду ненависть до осіб королів. Не в цьому річ. Не людина погана — функція непотрібна. Я поважаю славні роди, вони були, є й будуть; країна має їх знаходити, але звідси до того, щоб посадити собі на шию людину з її нащадками, безповоротно, безглуздо! ні, тільки не це! Я нічого не кажу проти сили породи, навпаки, погляньте на принца Жерома та його сина Віктора — що ж, якщо ці люди, вступаючи в громадське життя, виправдають своїм талантом своє народження, з них зроблять президентів республіки.
Les hommes passent et on s’en débarrasse quand on n’en veut plus. On me dit que le parti républicain est plein d’hommes tarés. Je vous ai déjà dit il y a des mois mon idée là-dessus. On me parle de haine absurde contre les personnes des rois. Ce n’est pas là la question. Ce n’est pas l’homme qui est mauvais, c’est la fonction qui est inutile. Je respecte les familles illustres, il y en eu, il y en a, il y en aura; le pays doit les trouver mais de là à se mettre sur le dos un homme et sa postérité, irrévocablement, stupidement ! non, pas cela ! Je ne dis rien contre la puissance de la race, au contraire, voyez le prince Jérôme et son fils Victor, eh bien si ces gens en entrant dans la vie publique justifient par leur talent, leur naissance on en fera des présidents de la république.
Цезаризм — копія римлян.
Le césarisme, copie des romains.
Навіщо копіювати! Якщо інтриги та нечесні маневри обдурюють народ, то це буде його провина! А з королями він звільнений від будь-якого зусилля розуму і навіть не має нагоди добре обрати бодай чотири рази з десяти. Це невиразність, невідомість, рутина, тупість і боягузтво. Якщо народ дурний і обирає погано, то він і не заслуговує нічого кращого.
Pourquoi copier ! Si les intrigues et les manœuvres déloyales trompent le peuple ce sera sa faute ! Mais avec les rois il est dispensé de tout effort d’intelligence et n’a même pas la chance de bien choisir même quatre fois sur dix. C’est le vague, l’inconnu, la routine, l’imbécilité et la lâcheté. Si le peuple est bête et choisit mal, c’est qu’il ne mérite rien de mieux.
Ці роздуми — відповіді на те, що зазвичай кажуть проти республіки.
Ces réflexions sont des réponses aux choses qu’on a l’habitude dire contre la république.
Але порозуміймося... Моя республіка — це республіка освічена, витончена, аристократична. (1) що вам сказати... Афінська. Він так і сказав.
Mais entendons-nous... Ma république est une république éclairée, polie, aristocratique. (1) que vous dirai-je... Athénienne. Il l’a dit.
(I) Аристократична — це вимагає роздумів і пояснень. Аристократична за породою, неодмінно підтвердженою манерами й вихованням, за браком розуму. Так, бо в суспільних стосунках це речі, вплив яких годі заперечити. Зрештою, можлива лише одна рівність — рівність перед законом, усі інші рівності — це лихі фарси, що їх вигадали вороги свободи, а вимагають невігласи.
(I) Aristocratique, cela demande des réflexions et des explications. Aristocratique de race absolument confirmée par les manières et l’éducation à défaut d’intelligence. Oui car dans les relations de la société ce sont des choses dont l’influence ne se peut nier. Du reste il y a qu’une égalité possible , c’est l’égalité devant la loi, toutes les autres égalités sont de mauvaises farces inventées par les ennemis de la liberté et réclamées par des ignorants.