❦
Неділя, 3 серпня 1879
Dimanche, 3 août 1879
Учора ми були в ложі навпроти сцени — моя тітка, Діна, я і пан Ґавіні. На самісінькому видноті, і всі на нас дивилися.
Hier, nous étions dans une loge de face, ma tante, Dina, moi et M. Gavini. Très en vue et très regardés.
Діна була в чорному, дуже ефектна й гарненька. Я була в білому, у дуже довгій сукні з індійського мусліну, з фішю, що відкривав початок шиї й драпувався чарівним робом... Рукави з мусліну до самого ліктя включно, облеглі. Мітенки, які я потім знімаю, щоб покрасуватися кистями й руками.
Dina était en noir très intéressante et jolie. J’étais en blanc, une robe très longue en mousseline de linde, un fichu qui laissait voir la naissance du cou et qui se drapait d’une façon charmante... Des manches en mousseline jusqu’au coude inclusivement, collantes. Des mitaines que j’ôte ensuite pour poser avec les mains et les bras.
Ґамбетта в бенуарі, Клемансо ліворуч від нас, а праворуч, майже навпроти нас, Арно, інакше кажучи громадянин Жозеф. Ґавіні показує нам його й додає, що мусить мене з ним познайомити. Та його перехоплює на ходу Жюльєтта Ламбер (пані Едмон Адам), яка знала його в Ніцці і яка кличе його до своєї ложі і, між іншим, питає його, з ким він, і розхвалює йому цю молоду особу, яку вона помітила і яка сповнена шляхетності й чару.
Gambetta dans une baignoire, Clémenceau à notre gauche et à notre droite presque en face de nous Arnaud, autrement dit le citoyen Joseph. Gavini nous le montre et ajoute qu’il faut qu’il me le présente. Mais il est cueilli au passage par Juliette Lamber (Mme Edmond Adam) qui l’a connu à Nice et qui l’appelle dans sa loge et entre autres lui demande avec qui il est et lui fait l’éloge de cette jeune personne qu’elle a remarquée et qui est pleine de distinction et de charme.
Потім — маркіз де Молінс, потім Ленґле тощо, словом — жодного Арно; вони привіталися лише тоді, коли я прогулювалася у фоє під руку з Ґавіні. І мушу сказати, що молодий громадянин вітається граційно і, з огляду на присутність дами, тримав капелюха знятим, аж поки ми зовсім не пройшли.
Puis c’est le marquis de Molins, puis c’est Lenglé etc. bref pas d’Arnaud, ils ne se sont salués que lorsque je me promenais dans le foyer au bras de Gavini. Et je dois dire que le jeune citoyen salue avec grâce et vu la présence d’une dame il a tenu son chapeau jusqu’à ce que nous fussions tout à fait passés.
Та я розповідаю вам усе це зі стиснутим серцем і слізьми на очах. Мене спіткало горе. Мій пес, Коко 2, зник. Це сталося, поки ми йшли до театру. Я здивувалася, що він не кинувся мені назустріч, коли я прийшла, і пішла спитати в інших. Тоді мені сказали, що він загубився. Вам байдуже, але я ж так невимовно любила це бідолашне створіння, я охрестила його ще до народження, і я була привʼязана до нього так само, як він до мене. Ні, ви не можете зрозуміти! Яке це для мене горе.
Mais je vous raconte tout cela avec le cœur serré et des larmes dans les yeux. Il m’est arrivé un chagrin. Mon chien, Coco 2 a disparu. C’est arrivé pendant que nous allions au théâtre. Je fus surprise de ne pas le voir se précipiter à mon arrivée et j’allai voir chez les autres. Alors on me dit qu’il était perdu. Ça vous est égal mais moi qui aimais cette pauvre créature énormément, qui l’avais baptisée avant sa naissance et qui m’y était attaché autant qu’elle m’était attachée à moi. Enfin vous ne pouvez pas comprendre ! quel chagrin c’est pour moi.
Я завжди лишалася сама працювати з цим псом, який ніколи мене не покидав... Мої рідні, які знають, що я засмучена, похмуро мовчать. Мама бігала цілий вечір. Повернувшись, я зійшла на вулицю й попросила поліцейських принести мені його, якщо знайдуть. Усім слугам оголосили, що вони мають принести пса або забиратися геть. Це вже четвертий пес за рік. Спершу Пінчо 1, потім Коко I, тиждень тому Нініш, а вчора мій пес.
Je restais toujours seule à travailler avec ce chien qui ne me quittait jamais... Les miens qui savent que je suis peinée gardent un silence morne. Maman a couru toute la soirée. En rentrant je suis descendue dans la rue et j’ai prié les sergents de me le rapporter s’ils le trouvent. On a déclaré à tous les domestiques qu’ils doivent rapporter le chien ou s’en aller. C’est le quatrième chien en un an. D’abord Pincio 1, puis Coco I, il y a huit jours Niniche et hier mon chien.
Якщо мені й добре, то лише тут. Я дізналася про це, нічого не сказавши й мовлячи собі подумки, що це цілком природно. І справді, усі великі чи малі прикрощі, нудьга, досади, негаразди створені для мене. Якби їх не існувало, їх вигадали б навмисне для мене. Тож я геть скорилася долі.
Si je me plais ce n’est qu’ici. J’ai appris la chose sans rien dire et en me disant tout bas que cela est tout naturel. En effet tous les grands ou petits chagrins, ennuis, contrariétés, contretemps, sont faits pour moi. S’ils n’existaient pas, on les feraient pour moi. Aussi je suis toute résignée.
Одним більше, одним менше. Треба заплющити очі, затулити вуха й чекати, поки воно мине, аж поки настане інше. Я добре вимуштрувана, далебі; тож я можу похвалитися своєю незворушністю; я хвилююся лише в розмові! або заради сміху. Я не лягала, а наплакавшись... біля вікна, заснула на підлозі.
Un de plus, un de moins. Il faut fermer les yeux, se boucher les oreilles et attendre que cela passe jusqu’il en arrive un autre. Je suis bien dressée allez; aussi je puis me vanter d’être impassible; je ne m’agite que dans la conversation ! ou pour rire. Je ne me suis pas couchée et après avoir pleuré... sur la fenêtre j’ai dormi par terre.
Не те щоб це було аж так зворушливо, але... це цілком звично.
Ce n’est pas que cela soit bien attendrissant, mais... c’est tout simple.
Та що там, я готова до всіх капостей долі. Завжди є спосіб із них виплутатися.
Allez, je m’attends à toutes les saletés du sort. Il y a toujours un moyen d’en sortir.