❦
Четвер, 22 травня 1879
Знову якісь махінації заради цього чудовиська... Поліція ось-ось його вишле, і я гадаю, що моя мати заступиться. Жодних коментарів, чи не так?Jeudi 22 mai 1879Il y a encore des tripotages pour ce monstre... La police est sur le point de l’expulser et je crois que ma mère va intercéder. Pas de commentaires, n’est-ce pas ?
Вона отримала телеграму від цього чоловіка, а коли я попросила показати її, вона її роздерла. Якби нічого поганого не було, вона б цього не зробила. Та й що мені вам казати? Це ганебно... Я влаштувала їм не надто бурхливу сцену, і занепокоїлися вони лиш тоді, коли я пригрозила написати Префектові. О! Тоді вже занепокоїлися. Бо я гадаю, що до Префекта вже зверталися. А мене все це сьогодні доконало — моє обурення, коли я бачу всю цю брехню та всю цю гидоту.
Elle a reçu une dépêche de cet homme et quand j’ai demandé à la voir elle l’a déchirée. S’il n’y avait rien eu de mal elle n’aurait pas fait cela. Enfin que voulez-vous que je vous dise ? C’est infâme... Je leur ai fait une scène pas trop violente et on ne s’est ému que quand j’ai menacé d’écrire au Préfet. Oh ! alors on s’est ému. C’est que je crois qu’on a fait des démarches auprès du Préfet. Moi, tout cela m’a tuée pour aujourd’hui, mon indignation de voir tous ces mensonges et toutes ces saletés
Ми їздили до Ґавіні, де було досить люду, потім до Соуза та до Караджорджевичів.
Nous sommes allées chez les Gavini où il y avait assez de monde puis chez les Souza et les Karageorgevitch.
Пан і пані Лакон завітали до нас. Флоренс завжди мила. Я падаю від утоми.
Monsieur et Madame Lacon sont venus nous voir. Florence est toujours gentille. Je tombe de fatigue.
— Стаття в «Пеї», і, далебі, дуже сильна.
— Un article du « Pays », et ma foi très fort.
— Ви читаєте газети, панно? — питає мене сьогодні вранці Жюліан.
— Lisez-vous les journaux Mademoiselle ? me dit Julian ce matin.
— Я й сама збиралася вас про це спитати, пане.
— J’allais vous le demander Monsieur.
— Ага?
— Ah ! ha ?
— Так.
— Oui.