П'ятниця, 25 квітня 1879

Мені приносять сукню від Лафер'єр — пишну, нову й негарну. За кілька годин я майструю собі іншу в Саварр, навіть не сукню, а просто хмару тюлю, ані квітки, ані стрічки, крім пояса.
Учора була двадцять п'ята річниця весілля Гавіні, я подарувала їм чудову чашу з позолоченого срібла. Сьогодні ввечері, перш ніж піти на bed, ми йдемо до Опери, п'ятниця — день елегантної публіки; нас, здається, дев'ятеро в міжколонній ложі Каса-Рієра. Пані Гавіні в жовтому з білими мереживами, перлами й діамантами, пані Рандуен скромно прихована в чорному, дуже гарна; віконтеса Пернеті (уроджена Османн) у бузковій камчатці й білому мереживі, безліч діамантів, букет бузку, Діна в білому атласі, тюлі й білих маках, я, панове Гавіні, Мультедо, якийсь незнайомець, Каса-Рієра зі своїм кавалером-супутником; усі розглядають нашу ложу, шик.
Що ж до балу, він був не надто строкатий, і там зібралося найкраще товариство. Я зустріла знайомих: пані д'Араужо, дружину секретаря бразильського посольства, маленьку, дуже метушливу особу, яку я бачу в Гавіні, Базілевич, пані д'Ермон, з якою я познайомилася в Бойдів і яку бачу в Жюліана.
Чоловіків багато, усі, кого я знаю; маркіз де Сапорта (правопис?!), той із перегонів, упадає за мною; коли вони з Мультедо почнуть винюхувати одне одного... обидва хотіли б одружитися. Пані де Лессепс дуже впадає в око своєю жовтою сукнею з австрійським гербом; найелегантніші й найвродливіші розмовляли з Гавіні; я їх усіх дуже добре роздивилася.
Але я прогулювалася з Бланом (Антуаном)! Коли я побачила, як він наближається, я відчула, що геть зблідла, а серце калатало! Я беру його під руку й кажу йому дурниці... а коли я дорікнула йому за його довгу відсутність: стережіться, якщо так триватиме далі...
— Ви напишете мені жахливі речі!
— Які саме?
— «Блане! що ти зробив з угоркою?»
— Я, здається, не посоромився вам це сказати...
Не знаю як, але мова заходить про різні історії:
— О, я знаю смаковиті! — вигукнув він.
— Та ну, розкажіть-но мені, про кого?
— А ви про кого?
— Спершу скажіть ви.
— Про Поля.
— Про патрона?
— Так, ви знаєте історію, яка з ним сталася?
— Та ні.
— Ви знаєте, з ким він одружився?
— Як і всі.
— Дочка... ви не знали її в Римі? Мати була ... того кардинала.
— Звідки ж мені це знати, Блане?
— Так от, він одружився з тією дочкою, а дочка вже встигла побачити... дещо до свого шлюбу.
— Овва, овва, овва, з вами?
— Ні, з іншими, та й з Полем теж, тож бідолашний хлопець, раз уже вплутавшись... мусив потім одружитися.
— Це як у романі, а вона хоч багата?
— 200 000 франків посагу, 20 000 франків весільних дарунків, кажуть також про 10 000 франків ренти, але я хотіла б їх [продовження в зошиті 85]

Примітки

bed — Марі вживає англійське слово (помилково замість «ball»/«bal») на позначення балу; одне з її модних переключань на англійську.