❦
Пʼятниця, 18 квітня 1879
Vendredi, 18 avril 1879
Я шукала зачіску в стилі Ампір чи Директорії, через що прочитала довідку про пані Рекамʼє, і, звісно, я геть розчавлена думкою, що могла б мати салон, а замість того конаю з нудьги.
J’ai cherché une coiffure Empire ou Directoire, ce qui m’a fait lire la notice sur Mme Récamier, et naturellement je suis aplatie en pensant que je pourrais avoir un salon et qu’au lieu de cela je suis en train de crever d’ennui.
Дурні почнуть кричати, що я вважаю себе такою ж гарною, як Рекамʼє, і такою ж дотепною, як богиня; хай дурні кричать, а ми вдовольнімося тим, що скажемо: я заслуговую на кращу долю, і доказ тому — що всі, хто мене бачить, уявляють, ніби я владарюю і ніби я видатна жінка. Глибоко зітхаєш і кажеш собі: та що ж тут вдієш? Я замкнена, ми нікого не приймаємо! Мій день, можливо, настане... Я звикла до Бога, я пробувала не вірити в Нього, але не можу... Це був би загальний обвал, хаос; у мене є тільки Бог — Бог, який клопочеться всіма моїми дрібничками і якому я розповідаю про все.
Les bêtes vont crier que je me crois aussi belle que la Récamier et aussi spirituelle qu’une déesse, laissons crier les bêtes et contentons-nous de dire que je mérite un sort meilleur, et la preuve c’est que tous ceux qui me voient s’imaginent que je trône et que je suis une femme remarquable. On pousse un immense soupir et on se dit: Que voulez-vous que j’y fasse ? Je suis enfermée, nous ne recevons personne ! Mon jour viendra peut-être... Je suis habituée à Dieu, j’ai essayé de n’y pas croire, mais je ne peux pas... Ce serait un effondrement général, un chaos; je n’ai que Dieu, un Dieu qui s’occupe à toutes mes petites choses et auquel je parle de tout.