Неділя, 13 квітня 1879 — Великдень

Я скінчила позувати об одинадцятій ранку. Портрет негарний і не схожий. Потім ми снідаємо в Караджорджевичів. Там панна Маврокордато з братом, князь Соутцо й пан Кеклен, шваґер Андріє, префекта поліції. Говорили про Ґамбетту, і я заявила, що я за владу, бо так зручніше, на жаль. Я ні за що!
Княгиня привезла нас додому, а оскільки Великдень, ми сідаємо до столу. Стіл має бути відкритий три дні за російським звичаєм, ми вдовольняємося одним днем. Прийшла пані Гавіні з чоловіком, Філіппіні й Мультедо, який уже був учора. Ми знову сідаємо за стіл; чарівна Аделіна хотіла привести віконтесу Пернеті й Рандуен, але ті не наважилися: «Ви їм скажете у вівторок, Марі, на перегонах, що були б у захваті побачити їх, чи не так, ви ж їх насварите?»
— Ну звісно, надто віконтесу Пернеті, я буду рада бачити її в нас.
Але як же Мультедо наївся!
Це просто неймовірно, гадаю, він зробив це навмисне.
Мультедо знов за мною впадає, а про листи — ані слова.