Четвер, 9 січня 1879

Конкурс у нас іде з понеділка, але натурник жахливий; я їм сказала, що краще б зварила юшку, ніж писала цю голову.
Сьогодні ввечері другий великий музичний фестиваль. Він відбувається на Іподромі, що вміщує понад пʼятнадцять тисяч глядачів і освітлений електрикою. Це щось на зразок музичного Салону, як Салон живопису. Увесь Париж був там. Я була з Ґавіні, але вбрана щонайменше непримітно — ані гарно, ані вишукано. Ефекту не вийшло.
Про музику не кажу, бо я була з пані Ґавіні і мусила розмовляти й вислуховувати дурниці. Хотілося б мені влаштувати собі добрий вечір в Опері, але самій або з де Дайєнс, щоб таки слухати. Массне, мабуть, пережив чудову мить, коли йому влаштували овацію після третьої дії його «Короля Латорського» (якого в Опері дуже мало оцінили й погано зрозуміли).
У ту мить я заздрила йому — і заздрила його дружині або коханці.