❦
Четвер, 3 жовтня 1878
Бий мене Бог, коли я знаю... Так, Денгоф обідав учора в нас, і я навіть була гарна... Цей пан, як ви знаєте, прагне одружитися вдруге з багатою панянкою, і я йому досить подобаюся. Боже мій, якби йому дали посольство в Парижі чи в Римі — я б із задоволенням... Мадрид і Лондон ще куди не йшло. Але жити в Пруссії при дворі цього принца Карла чи при дворі Імператора... Це мені не пасує з чоловіком на кшталт Денгофа.Jeudi 3 octobre 1878
У мене листи від Абази й від Флоренс, до якої я рішуче не їду — краще Виставка й решта... майстерня. Але ви мали знайти там листа від Музе, який для мене цікавий і майже дорогоцінний, бо це жінка розумна, хоч і простакувата та навіжена.
J’ai des lettres d’Abaza et de Florence chez laquelle je ne vais décidément pas, je préfère l’Exposition et le reste... l’atelier. Mais vous avez dû trouver là une lettre de Mouzay qui est curieuse pour moi et presque précieuse, car c’est une femme intelligente quoique commune et folle.
Переписаний лист · Lettre de Mme F. de Mouzay à Marie, samedi [28 septembre 1878]Субота [28 вересня 1878]Samedi [28 septembre 1878]ну нарешті, дорога Мусю, ви самі собою — тобто дитина з добрим серцем і любʼязна молода дівчина! Повірте мені — це краще, ніж різкості поганого смаку й порушення ввічливості й світських манер; у пʼятдесят років оригінальність — це квітка, яку вплітають у сиве волосся, але в білявому волоссі це будяк, який погоджуються їсти лише осли!! Коли вам навкруги кажуть, що якась дурість чарівна, ви достатньо розумні, щоб не відчути, що фальшивите в людському концерті, — ви дивитеся на мене, вгадуєте й знаєте, на чому стоїте... У вас усі козирі в руці, щоб виграти партію, — але тримайте краще свої карти. Повірте моїй давній прихильності — вісім років у вашому житті, маленька Мусю, це ж щось! Я обожнюю вашу натуру, ненавиджу ваші вади, відчуваю, що серце змусило б мене витягнути вас із вогню, перетнувши Європу, щоб прийти до вас на допомогу, — і в певні хвилини я б викинула вас у вікно! Мабуть, я зі своїм буркотінням — єдина подруга, яка хоче вашого справжнього щастя. За десять років, коли ви пізнаєте життя, ви знатимете, чи говорю я правду. Подивіться, як я виховала свою дочку, — і все ж ви визнаєте, що в обдарованості й цінності Марі — незвичайна особистість. Моя дорога Мусю, повірте: я знаю краще за будь-кого життя і його наслідки! У суспільства є лише один кодекс — особливо для всіх, хто знатного роду; гроші, дотепність, талант — цим цікавляться лише, щоб заздрити чи експлуатувати, гарний врожай! Доброта й чарівність — ось єдині дві сили жінки, єдині дві якості, які ставлять у заслугу навіть принцесам! А тепер дякую, мила: ваш російський концерт дістався мені лише другою частиною — в мене були гості на сніданку. Але він довів мене до сліз.à votre heure chère Moussia, vous êtes vous-même, c’est-à-dire l’enfant plein de cœur et la jeune fille aimable ! Cela, croyez-moi vaut mieux que des brusqueries de mauvais goût, et des entorses à la politesse et au savoir-vivre; à cinquante ans l’originalité est une fleur qu’on met dans ses cheveux blancs, mais dans des cheveux blonds c’est un chardon que les ânes seuls veuillent bien manger !! Quand on vous dit autour de vous qu’une bêtise est charmante vous avez assez d’esprit pour ne pas sentir que vous jouez faux dans le concert humain, vous me regardez, me devinez, et savez à quoi vous en tenir... Vous avez tous les atouts dans la main pour gagner la partie, mais tenez mieux vos cartes ? Croyez en ma vieille affection de 8 ans dans votre vie, petite Moussia c’est quelque chose ?? j’adore votre nature, j’abomine vos travers, je sens que mon cœur me ferait vous arracher des flammes à traverser l’Europe pour aller à votre secours, et dans certains moments je vous jetterais par la fenêtre ! je suis peut-être avec mes bougonneries la seule amie qui veuille votre bonheur vrai. Dans dix ans, lorsque vous connaîtrez la vie vous saurez si je parle vrai ? Voyez comme j’ai élevée ma fille et pourtant vous avouerez qu’en talent et en valeur Marie est une individualité peu commune ? Ma chérie Moussia, croyez bien que je sais mieux la vie et ses conséquences que personne ! La société n’a qu’un code, surtout pour tous ceux qui sont nés; l’argent, l’esprit, le talent, on ne s’enquiert de cela que pour la jalouser ou l’exploiter, belle récolte ! La bonté et le charme voilà les deux seules forces de la femme, les deux qualités qu’on citent seules, à l’actif même des princesses ! Sur ce, merci mignonne, votre concert russe ne m’a donné que sa seconde partie? J’avais du monde à déjeuner. Mais il m’a fait pleuré.Обіймаю вас від щирого серця.Je vous embrasse de tout mon cœur.Ф. де МузеF. de Mouzay
Сьогодні ми провели майже чотири години на міжнародному драматично-музичному матіне.
Aujourd’hui nous sommes restés près de quatre heures à une matinée dramatique et musicale internationale.
Давали уривки з Арістофана в жахливих костюмах, та ще й настільки скорочені, перероблені й переінакшені, що вийшло жахливо. Чудовим же було драматичне читання «Христофора Колумба», яке Россі виконав італійською1. Який голос, яка інтонація, який вираз, яка природність! Це було краще за музику... Думаю, це здавалося б чудовим, навіть якби не розуміти італійської. Поки я його слухала — я обожнювала його майже так само, як Покійного.
On a donné des morceaux d’Aristophane en d’affreux costumes et puis tellement abrégés, arrangés et refaits que c’était affreux. Ce qui a été superbe c’est un récit dramatique Christophe Colomb, dit en italien par Rossi. Quel organe, quelles intonations, quelle expression, quel naturel ! C’était mieux que de la musique... Je crois que cela paraîtrait admirable même si on ne comprenait pas l’Italien. Pendant que je l’écoutais je l’adorais presque autant que le Défunt.
А! яка сила — слово, навіть завчене, навіть коли це не красномовство. Потім читав красень Муне-Сюллі... але я про нього навіть говорити не буду.
Ah ! quelle puissance que la parole même quand elle est apprise, même quand cela n’est pas de l’éloquence. Le beau Mounet-Sully a récité ensuite... mais je n’en parlerai même pas.
Россі творить велике мистецтво — він великий артист душею; я бачила його на виході, коли він говорив із двома іншими чоловіками: він простацький... він актор, — але артист такого рівня повинен мати певну велич характеру навіть у повсякденному житті — я побачила це в його очах; це не може бути зовсім звичайна людина, — але чарівність існує лише поки він говорить... О, тоді це дивовижно... Нігілісти, що глузують із Мистецтва!
Rossi fait du grand art, c’est un grand artiste dans l’âme; je l’ai vu à la sortie parlant à deux autres hommes, il est commun... c’est un acteur, mais un artiste à ce point doit avoir une certaine grandeur de caractère même dans la vie de tous les jours, je l’ai vu dans ses yeux; ce ne peut être un homme tout à fait ordinaire, mais le charme n’existe que tant qu’il parle... oh ! alors c’est merveilleux... Les nihilistes qui se moquent des Arts !
Яке жахливе існування. Яке неможливе існування! Якби я була розумною — я б вміла вибратися звідси. Але я розумна лише на словах — і то лише за моїм власним словом. Де я довела, показала свій розум? Жартуючи з Кассаньяком?!! Це була єдина нагода виявити свої високі таланти... Нагода не надто слушна — Кассаньяк не та людина... він мав надто гучну славу ловеласа, щоб це сприймали серйозно. Я не бачу нікого. Та годі! Годі, кажіть що завгодно — чудес не буває, я геть нікого не бачу, хіба що зрідка якогось ідіота, якому кажу банальності в межах його розуміння чи речі, що валять його з ніг. Ось яке в мене життя! І оточення — дурне, нудне, причепливе!! Якби не якась гордість, я б сказала, що мені досить і що я відмовляюся від усякої боротьби!
Quelle affreuse existence. Quelle impossible existence ! Si j’étais intelligente je saurais bien me tirer de là. Mais je ne suis intelligente que sur parole et encore rien que ma parole à moi. Ou ai-je prouvé, montré mon esprit ? En blaguant avec Cassagnac ?!! C’était la seule occasion que j’avais de révéler mes hauts talents... Occasion peu propice, Cassagnac n’est pas homme à ... il avait trop la réputation de, coureur pour que cela soit sérieux. Je ne vois personne . Allons donc ! allons donc, tant que vous voudrez, les miracles n’existent pas, je ne vois absolument personne, sauf rarement quelque imbécile auquel je dis des banalités à sa portée ou des choses qui le renversent. Voilà la vie pour moi ! Et un entourage, sot, ennuyeux, tracassier !! Si ce n’était une sorte d’orgueil je dirais que j’en ai assez et que je renonce à toutes les luttes !
Зрештою, ви уявите собі наш побут, якщо я скажу вам, що моє найбільше щастя — бути наодинці: наодинці я ніколи не нудьгую, — але я обурююся, бо це вимушена самотність.
Enfin vous vous ferez une idée de notre intérieur si je vous dis que mon plus grand bonheur est d’être seule, seule je ne m’ennuie jamais mais je me révolte parce que c’est une solitude forcée.
Якби ми були зовсім невідомі — це було б цілком легко, але ніццьке минуле... Припустімо, пані Ґавіні говорить про нас своїм друзям — уся Європа пройшла через Ніццу. Або нас не знатимуть, або скажуть, що ми нікуди не ходили. Якщо десятеро повторять це — здасться дивним, а потім підозрілим. Зрештою, що робити? Зволікати, як якийсь Фабій?2
Si nous étions tout à fait inconnus ce serait tout à fait facile, mais les antécédents de Nice... Supposez que Mme Gavini parle de nous à ses amis, toute l’Europe a passé par Nice. Ou bien on ne nous connaîtra pas, ou bien on dira que nous n’allions nulle part. Que dix personnes le répètent et cela paraîtra extraordinaire, puis louche. Enfin que faire ? Temporiser comme un Fabius quelconque ?
Вони тупі, вони непрактичні, вони міщани, вони нестерпні, причепливі! Яка мука! Клянуся вам: є хвилини, коли віддала б дияволові й гордість, і все на світі, і хотіла б умерти як собака, аби втекти від цих родинних розваг. Ці вечори!! Неможливо сховатися — мій салон поруч із їхнім; якась нісенітниця в них викликає відповідь чи зауваження в мене — і тоді словесна сварка без ладу й складу, де я виходжу якимось чудовиськом. Бо кричать мені: краще б тобі не робити того-то й того-то, скажуть, що ти робиш таке, скажуть, що ти зробиш інше. По суті, роблять вигляд, що застерігають мене, — і саме це жахливо. Треба бути ідіотом або жахливо хитрим, щоб так діяти й говорити.
Ils sont stupides, ils ne sont pas pratiques, ils sont bourgeois, ils sont assomants, tracassiers ! Quel martyre ! Je vous jure que par moments on donnerait au diable et l’orgueil et tout au monde et que l’on aimerait mourir comme un chien pour échapper à ces passe-temps de famille. Ces soirées !! Impossible de me cacher, mon salon est à côté du leur; une absurdité chez eux amène une réponse ou une observation chez moi et alors une querelle de mots qui n’a ni queue ni tête, et où j’apparais comme une sorte de monstre. Car on me crie: tu ferais mieux de ne pas faire ça ou ça, on dira que tu fais telle chose, on dira que tu feras telle autre. Au fond on a l’air de me prémunir, et c’est justement ce qui est atroce. Il faut être idiot ou horriblement rusé pour agir et parler de la sorte.
— Вона кричатиме цілий день, — або ж:
- Elle va crier toute la journée - ou bien
— Надін, не відповідайте — інакше вона все розтрощить.
- Nadine, ne répondez pas autrement elle cassera tout.
Боже правосуддя! Те, що я з радістю розтрощила б, — це моя голова!
Justice divine ! Ce que je casserais volontiers, c’est ma tête !
Або ж кажуть:
Ou bien on dit:
— Що ти зробила зі своїм молодим існуванням? Це ти себе губиш, це ти причина всього, чим нам дорікаєш.
- Qu’as-tu fait de ta jeune existence ? C’est toi qui te perds, c’est toi qui est cause de tout ce que tu nous reproche.
Хай це зміниться — або хай я помру.
Que cela change ou que je meure.
Примітки
Ернесто Россі (1827–1896) — уславлений італійський трагічний актор, відомий своїми шекспірівськими ролями. ↩
Квінт Фабій Максим Веррукоз («Кунктатор» — Зволікач), римський диктатор, що переміг Ганнібала, стратегічно уникаючи битви. Стратегія була суперечливою, та зрештою успішною. ↩