Щоденник Марії Башкирцевої
CZENUKFR

Неділя, 14 липня 1878

Від восьмої ранку ми їдемо до Вісбадена — тітка, пані Абаза й я. Ідемо до церкви, звідти обідати — і справляти фурор серед гуляючих. Ми були буквально єдиними жінками, одягненими як слід.
Ґербелі та Лізандери суперничають через кого... через Лотрека! Лотрек, якого вважають за «чоловіка», — треба знати маленькі міста, щоб розуміти такі речі.
Ще один день, змарнований для Тіта Лівія... і заради чого! Заради задоволення глузувати з усіх перехожих і сміятись їм у вічі.
Ось відповідь пані Дубельт. «Петербург, 7 липня [1878]. Захар'євська, 10. Дорога й чарівна панно Марі! Цього разу ви мене не звинуватите в тому, що не відповідаю — пройшло ледве дві години, як я отримала вашого листа. Якраз коли я його читала, до мене прийшов Його Висність Великий Князь Костянтин, і я скористалась його присутністю для вашого протеже — але Великий Князь мені відповів, що передусім слід звернутись до Князя Орлова; я відправляю тому свохе прохання до Парижа, і як тільки отримаю відповідь — вам повідомлю.
Париж зараз, мабуть, чудовий, і як я вам заздрю — адже я, на жаль, зможу повернутись лише наприкінці року, коли всі наші сімейні справи будуть владнані, але тоді я влаштуюсь надовго. Тим часом вірте мені, дорога панно Марі, що ми всі згадуємо вас із задоволенням і часто про вас говоримо. А. Дубельт»