Середа, 5 червня 1878.

Середа, 5 червня 1878. Філіпіні отримав мого листа надто пізно — він пише мені про це. Я біжу до де Дайєн, потім тисяча справ, потім приходить Фіо, я її обіймаю, даю їй фотографії і [не] іду з нею на Виставку.
Але я йду в Салон із де Дайєн — вона надмірно дотепна, але в іншому досить цікава.
Потім до Лафер'єра — а точніше, до того, Фіо має дістати для мене квитки через мадам де Лессепс на суботу у Версаль. Доктор Мішель доручений тією самою місією. Крім того, я попрошу в Мультедо і в Йорк, яка попросить у де Танле, у Ліндемана, у чорта.
У суботу обговорюють вибори Кассаньяка, і він бере слово. Ось невеличка замітка з «Фіґаро».
— ^3^ Пан Поль де Кассаньяк бере слово й просить Палату погодитись [Там само. С. 329]
призначити на суботу обговорення доповіді про його вибори. Молодий депутат має не надто багато трьох днів, щоб підготувати свій захист, бо знає, що засуджений, і не вірить, що Палата відмовить йому — йому! — у скромному відстроченні, яке надають звичайним засудженим до смерті.
З істинно доброю вдачею Палата задовольняє це найвище бажання і призначає обговорення на суботу.
Я хочу поїхати до Версалю так само, як хотіла піти на бал Закордонних справ.
Завтра!.. Але цього вечора я йду на бал. Завтра — побачимо завтра.