❦
Неділя, 28 квітня 1878 р.
Вчора я була на кінних змаганнях з мамою й Ґолдсмідом. Пан де Морган прийшов поговорити з нами, а о четвертій я повернулася на урок арфи.Dimanche 28 avril 1878J’ai été hier au concours hyppique avec maman et Goldsmid. M. de Morgan est venu causer avec nous et à quatre heures je suis rentrée pour une leçon de harpe.
У мене виникла безумна ідея — запросити чоловіків на нічну месу в нашій церкві. Ґолдсмід, де Морган і дʼАльт прийшли. Мене страшенно дратувала наша відокремленість.
J’ai eu la folle idée de laisser inviter des hommes à la messe de minuit de notre église. Goldsmid, de Morgan et d’Alt sont venus. J’ai été terriblement ennuyée de notre isolement.
Праворуч стояли посол, герцог де Лейхтенберг1 і його дружина пані Акенліефф. Герцог — син великої княгині Марії, що померла у Флоренції, і племінник Імператора. Він дуже довго жив із заміжньою жінкою, на якій врешті одружився, але шлюб було визнано лише після смерті великої княгині. Цей граф був у Римі, коли я там була, і пані Акенліефф не приймали в посольстві. Тепер вона бездоганно грає роль великої княгині; до того ж це ще гарна й дуже величава жінка, хоч і дуже худа. Мені часто траплялося їх бачити — і що ж — чоловік завжди упадає коло дружини: це захоплює й надзвичайно зворушує.
A droite se tenait l’ambassadeur, le duc de Leuchtenberg et sa femme Mme Akenlieff. Le duc est fils de la grande duchesse Marie morte à Florence, et neveu de l’Empereur. Il a vécu très longtemps avec une femme mariée qu’il a épousée enfin mais le mariage n’a été reconnu qu’à la mort de la grande duchesse. Ce comte était à Rome lorsque j’y étais et l’on ne recevait pas Mme Akenlieff à l’ambassade. A présent elle joue parfaitement la grande duchesse, d’ailleurs c’est une femme encore belle et très majestueuse quoique très maigre. J’ai eu souvent occasion de les voir, eh bien le mari est toujours aux petits soins auprès de la femme, c’est admirable et tout à fait charmant.
Священик, що нас знає, надіслав нам запрошення від посольства на великодню вечерю — вона відбувається після меси о другій ночі в домі священика: на цей вечір обрали саме його дім, бо він зовсім поруч із церквою. Нам пощастило сісти за один стіл із великим князем, його дружиною, послом та усім найкращим серед росіян у Парижі.
Le prêtre qui nous connaît nous a fait envoyer une invitation de l’ambassade pour le souper de Pâques qui a lieu après la messe à deux heures après minuit dans la maison du prêtre qui étant tout près de l’église a été préférée pour ce soir-là. Nous avons donc eu la chance de nous asseoir à la même table que le grand duc, sa femme, l’ambassadeur et tout ce qu’il y a de mieux en fait de Russes à Paris.
Я була сумна, але в глибині душі не шкодувала — бо це знову кине мене в заняття з новим запалом.
J’étais triste et pas fâchée au fond parce que cela va me rejeter dans mes études avec une ardeur nouvelle.
Чому князь Орлов, удівець, не закохується в мене і не одружується зі мною? Я була б дружиною посла в Парижі — майже імператрицею. Пан Анічков, що був послом у Тегерані, таки одружився з бідненькою персіянкою — з кохання, коли йому було вже понад пʼятдесят пʼять.
Pourquoi le prince Orloff qui est veuf, ne tombe-til pas amoureux de moi et ne m’épouse-t-il pas ? Je serais ambassadrice à Paris, presque impératrice. M. Anitchkoff qui était ambassadeur à Téhéran a bien épousé une pauvre petite Persane par amour, étant âgée de plus de cinqante-cinq ans.
Я не справила бажаного враження — Лаферʼєр запізнився, і мені довелося вдягти сукню, що погано сиділа; довелося імпровізувати вставку, сукня була з вирізом, і треба було це виправити. Від сукні залежало все — мій настрій, постава й вираз обличчя.
Je n’ai pas produit tout l’effet voulu, Laferrière était en retard et j’ai dû mettre une robe qui m’allait mal, j’ai dû improviser une chemistte, la robe était décolletée et il fallait changer cela. De la robe, dépendait mon humeur, ma tenue et l’expression de mon visage, tout.
Ми відправили Ґолдсміда до нас додому, думаючи повернутися одразу, але вечеря затяглася, і, повернувшись, ми застали Ґолдсміда сплячим на лаві навпроти наших дверей. Була четверта ранку. Бідолаха пішов без вечері, прострадавши дві години в церкві й годину в очікуванні. Він запамʼятає наш Великдень.
Nous avions envoyé Goldsmid chez nous, pensant rentrer aussitôt, mais le souper avait duré assez longtemps et en entrant nous avons trouvé Goldsmid endormi sur le banc en face de notre porte. Il était quatre heures du matin. Le malheureux s’en est donc allé sans souper ayant souffert deux heures d’église et une heure d’attente. Il se souviendra de notre jour de Pâques.
А сьогодні о третій Анна Нордгрен зайшла за мною — іти до шведської церкви. Анна Нордгрен — найздібніша, дуже артистична й негарна, двадцять девʼять років. Там ми зустрічаємо інших товаришок і йдемо (я в чорному) до готелю Друо2. Пані Бойє не було в церкві.
Et aujourd’hui à trois heures Anna Nordgren est venue me prendre pour aller à l’église suédoise. Anna Nordgren est la plus forte, très artiste et pas belle, vingt-neuf ans. Là nous retrouvons d’autres camarades et allons (je suis en noir) à l’hôtel Drouot. Mme Boje n’était pas à l’église.
Я геть утомилася.
Je suis toute fatiguée.
Я ніколи не була на балу.
Je n’ai jamais été au bal.
Поміркуйте над цим і виведіть із цього міркування, звʼязки й наслідки.
Méditez-cela et établissez des considérations et des rapports et des conséquences.
Скажу, як Кассаньяк, що казав: хрест, отриманий у двадцять пʼять, приніс йому величезну радість; тепер він вважав би це цілком природним, а пізніше — мало не плюнув би на нього.
Je dirai comme Cassagnac qui a dit que la croix qu’il a eue à vingt-cinq ans lui a fait un plaisir énorme, à présent il l’aurait trouvé tout simple et plus tard il aurait presque craché dessus.
Пані моя матінка скаржиться (я щойно підслухала, що вона говорить у їдальні з Діною й Марі (тіткою)), що я все занедбала, що вдягаю речі, які мені не личать, що обличчя моє постаріло. Дурниці. До того ж усе, що вона каже, схоже ось на що: «Як би вона могла піти на бал, якщо дійшла до того, що в неї немає жодної чистої пари рукавичок».
Madame ma mère se plaint (je viens d’écouter ce que se disent dans la salle à manger, elle, Dina et Marie (la tante) ) que j’ai tout abandonné, que je mets des choses qui ne me vont pas, que ma figure a vieilli. Ce sont des blagues. D’ailleurs tout ce qu’elle dit ressemble à ceci : « Comment pourrait-elle aller au bal, elle s’est réduite à ne plus avoir une seule paire de gants propres ».
Ця чарівна упередженість цілком нудотна — особливо коли тебе нею допікають від народження.
Ce charmant parti-pris est tout à fait écœurant surtout lorsqu’on en est tracassé depuis sa naissance.
Чи зможу я досягти успіху в живописі? Я кинулася в нього з відчаю.
Pourrais-je réussir dans la peinture ? Je m’y suis jetée par désespoir.
Мені кортить не бачитися з Кассаньяком у вівторок. Він стільки разів скасовував, і так рідко скористався нагодами побачитися зі мною, що хочеться поводитися так само, — тим більш що я вже зовсім його не боюся. Він намагався дізнатися, чи була я в Опері, й казав, що йому щоразу щось заважало туди піти. Що стосується анонімного листа, від якого я почервоніла, — схоже, він був спрямований проти мене і хтось хотів просвітити його щодо мене.
J’ai envie de ne pas voir Cassagnac mardi. Il a donné tant de contre-ordres, et a si peu profité des occasions de me voir que j’ai envie d’agir comme lui, d’autant plus que je n’ai plus du tout peur de lui. Il a tâché de savoir si j’ai été à l’Opéra et a dit qu’il avait été chaque fois empêché d’y aller. Quant à la lettre anonyme qui m’avait fait rougir, il paraît qu’elle me visait, et qu’on voulait l’édifier sur mon compte.
Маю передчуття, що він скасує вівторок, — тоді я напишу йому записку, що ніяк не можу… І так далі3 — і складеться враження, ніби я відіслала її ще до того, як отримала його листа. Зачекаємо трохи.
J’ai idée qu’il va contre-mander mardi, dans ce cas je lui écrirais un petit mot lui disant qu’il m’est impossible de... Et coetera, ce petit mot aura l’air d’être parti avant la réception du sien. Attendons un peu.
Примітки
Микола Максиміліанович, 4-й герцог Лейхтенберзький (1843–1891), син великої княгині Марії Миколаївни, сестри Олександра II. 1868 року він одружився з Надією Сергіївною Анненковою, дружиною Володимира Акінфова («Акенліефф» у Марі); шлюб офіційно визнали лише 1878–1879 років. Велика княгиня оселилася у Флоренції 1862 року, але померла в Санкт-Петербурзі в лютому 1876 року (Вікіпедія). ↩
Готель Друо (Hôtel Drouot) — паризький аукціонний дім на вулиці Друо, відкритий 1852 року; виставлені на продаж картини й речі там могла оглядати публіка. ↩
В оригіналі латиною: «Et coetera». ↩