❦
Субота, 23 березня 1878 р.
Я обіцяла вам перейти ту межу, про яку говорив мені Робер-Флері. Я дотримала слова. Мною були надзвичайно задоволені, повторювали, що з такими серйозними здібностями варто працювати, що я досягла разючих успіхів і що за місяць-два:Samedi 23 mars 1878Je vous avais promis de franchir cette limite dont me parlait Robert-Fleury. J’ai tenu parole. On a été excessivement content de moi, on a répété que cela valait la peine de travailler avec des dispositions aussi sérieuses, que j’avais fait des progrès étonnants et que dans un mois ou deux :
— Ви будете серед найсильніших, і зверніть увагу, — додав він, дивлячись на полотно відсутньої Брезло, — зверніть увагу, що я говорю про тих, кого тут немає.
- Vous serez parmi les plus fortes, et notez, ajouta-t-il en regardant la toile de Breslau absente, notez que je parle de celles qui n’y sont pas.
— Готуйтеся, — тихо сказав мені Жюліан, — готуйтеся до того, що вас тут ненавидітимуть, бо я не бачив нікого, хто так стрімко пробивався б за пʼять місяців.
- Attendez-vous, me dit tout bas Julian, attendez-vous à être détestée ici, car je n’ai vu personne faire une trouée comme vous en cinq mois.
— Жюліан, — сказав Робер-Флері перед усіма, — я щойно наговорив найбільших компліментів панні, яка дивовижно обдарована.
- Julian, dit Robert-Fleury devant tout le monde, je viens de faire les plus grands compliments à Mademoiselle qui est merveilleusement douée.
Жюліан, попри доволі огрядну статуру, здавалося, пурхав. Бо Робер-Флері не отримує платні й виправляє лише з дружби, тому Жюліан радіє, коли учні зацікавлюють майстра.
Julian malgré son assez gros corps semblait voltiger. Car Robert-Fleury n’est pas payé et ne corrige que par amitié, de sorte que Julian est heureux quand des élèves intéressent le maître.
Жюліан був присутній, коли виправляли академічні малюнки (чого він ніколи не робить), а з понеділка, я помітила, він з цікавістю стежить за виправленням мого.
Julian a assisté à la correction de l’académie (ce qu’il ne fait jamais) mais je l’ai vu suivre curieusement la mienne depuis lundi.
Одне слово, зі своєю звичною скромністю, я не зупинятимуся докладніше на лестощах і обмежуся тим, що відзначу пʼятдесятивідсоткове зростання заздрості в одних і заздрості та неспокою в інших. Інші починають писати фарбами приблизно тоді, коли захочуть, але оскільки я віддала себе під особливе керівництво Робера-Флері, який сам того бажає, я не роблю нічого без його наказу. Сьогодні він наказав мені час від часу писати якісь натюрморти, зовсім прості, щоб звикнути орудувати фарбами. Це вже вдруге він говорить мені про живопис.
Bref, avec ma modestie ordinaire, je ne m’appesentis pas davantage sur les choses flatteuses me bornant à constater une augmentation [de] cinquante pour cent d’envie chez les unes et d’envie et d’inquiétude chez les autres. Les autres commencent à peindre à peu près quand elles veulent mais comme je me suis placée sous la direction toute spéciale de Robert-Fleury qui le veut bien ainsi, je ne fais rien sans qu’il me l’ordonne. Et aujourd’hui il m’a ordonné de faire de temps en temps des natures mortes quelconques, fort simples, pour m’habituer à manier les couleurs. C’est déjà la seconde fois qu’il me parle de peindre.
Наступного тижня або через тиждень я зроблю для нього на полотні розміру 3 голову мого скелета з книгою або ще чимось гарно розставленим.
Je lui ferai la semaine prochaine ou l’autre semaine sur une toile de 3, la tête de mon squelette, avec un livre ou n’importe quoi bien arrangé.
Портрет Етьєна закінчений. Він жахливий, але цілком годиться для тих, хто побачить його там.
Le portrait d’Etienne est fini. Il est affreux mais assez bon pour des gens qui le verront là-bas.
Ось, ще два місяці — і я буду сильна, як Брезло, яка навчається три роки й навіть більше. З цього боку я дуже задоволена, а з іншого — невдоволена. Це щоб сказати вам те, що я говорила в день смерті Валіцького, коли того самого дня, повертаючись із Версаля з Кассаньяком і Полем, я так розважалася. Тоді я була дотепна — а тепер, тисяча чортових Амелій, — чи буду?
Voilà, encore deux mois et je serai forte comme Breslau qui a trois ans d’étude et même plus. De ce côté je suis donc bien contente et d’un autre ennuyée. C’est pour vous dire ce que je disais à la mort de Walitsky, quand le jour même en retournant de Versailles avec Cassagnac et Paul je me suis tant amusée. J’avais de l’esprit alors et à présent, mille Amélie du diable, en aurai-je ?
Бойди, пані де Дайєнс, де Файе. Пани де Морган, де Плансі, дʼАльт, Блан.
Les Boyd, Mmes de Daillens, de Fayet. MM. de Morgan, de Plancy, d’Alt, Blanc.
Мультедо не прийшов — той самий чоловік, заради якого я вдяглася. Берта була якнайелегантніша, обидві ми тривожилися на кожен дзвінок. Це безглуздо, але цей Мультедо — єдиний, хто бодай трохи схожий на справжнього чоловіка. Я думаю про нього охоче, щоб не думати про те, що думаю про Кассаньяка, фотографію якого я бачила в крамниці на вулиці де ла Пе — зроблену вісім днів тому, дуже схожу, а отже, чарівну й магнетичну.
Multedo n’est pas venu, l’homme pour lequel je m’étais habillée. Berthe était aussi élégante que possible, toutes les deux nous étions inquiètes, à chaque coup de sonnette. C’est bête mais ce Multedo est le seul qui soit à peu près un homme. J’y pense volontiers pour que je ne pense pas que je pense à Cassagnac dont j’ai vu la photographie dans une boutique de la rue de la Paix, faite il y a huit jours et très ressemblante, par conséquent fascinante et magnétique.
Мені хочеться піти завтра до «Мадлен», але оскільки пішла б я туди, щоб побачити Кассаньяка, то, думаю, відмовлю собі в цьому задоволенні.
J’ai envie d’aller demain à la Madeleine mais comme ce serait pour y voir Cassagnac, je crois que je vais me refuser ce plaisir.
Вікторіна навіжена й непристойна. Вона знову написала Кассаньяку, і без підпису; я дуже боюся, що вона робитиме дурниці від мого імені, — тому я пишу молодому депутату записку, де пояснюю, що Файе мені набридла, що я занепокоєна, і що, жарти набік, я непричетна до цієї нудної нісенітниці, найбезглуздішої на світі, і що не хочу мати нічого спільного з цією дамою. Тощо.
Victorine est folle et inconvenante. Elle a encore écrit à Cassagnac et sans signer, j’ai très peur qu’elle ne fasse des bêtises en mon nom et c’est pour cela que j’écris un mot au jeune député où je lui explique que la Fayet m’ennuie, que je suis inquiète, et que plaisanterie à part, je ne suis pour rien dans cette scie qui est tout ce qu’il y a de plus bête au monde et que je ne veux avoir rien de commun avec cette dame. Etc.
Пристойний лист, як належить, — розсудливий і корисний, який, можливо, владнає справи й полегшить мені душу щодо того страху, який ви знаєте.
Une lettre convenable, comme il faut raisonnable et utile, qui va peut-être arranger les choses et qui me fait du bien au point de vue de cette peur que vous savez.
Чи дозволено мені, і чи можу я, не принижуючись і не зраджуючи своїх рішень, намагатися сподобатися панові де Кассаньяку? Думаю, що так, але як???
M’est-il permis, et puis-je sans déroger et sans trahir mes résolutions, tâcher de plaire à M. de Cassagnac ? Je pense que oui, mais comment faire ???
Насамперед — не скористатися приводом, щоб даремно розпалити уяву.
Avant tout ne pas profiter du prétexte pour se monter inutilement la tête.
Я б хотіла піти завтра до «Мадлен». Хіба не могла б я піти просто так? Без мети? Звичайно, але оскільки сумління нечисте, мені здаватиметься, що все написано в мене на капелюсі.
Je voudrais aller demain à la Madeleine. Ne pourrais-je pas y aller tout simplement ? Sans but ? Certes, mais la conscience n’étant pas nette j’aurai idée que tout est écrit sur mon chapeau.
Піду, як два тижні тому, без потайної думки — або ж із тією, щоб показатися у вигідному світлі.
J’irai comme il y a quinze jours, sans arrière-pensée ou bien avec celle de me montrer avantageusement.
Можливо, там буде і Мультедо?
Peut-être Multedo y sera-t-il ?