❦
Субота, 2 березня 1878
Зранку Робер-Флері був дуже мною задоволений.Samedi 2 mars 1878
Пан де Борепер прийшов з усією своєю тупою пихою і всім своїм виглядом показував, що має мене за маленьку невігласку, іноземку. Я ж усім своїм виглядом показую, що маю його за шкільного вчителя, і чудово ставлю його на місце. Це справді було потрібно — я, може, й була різкою, але він такий нахабний, і до того ж старий, і з таким розумом, що зводиться до непристойних дотепів.
Monsieur de Beaurepaire est venu avec toute sa stupide arrogance ayant mine de me traiter comme une petite ignorante, une étrangère. Je fais mine de le traiter comme un instituteur et je le remets admirablement en place. Il le fallait vraiment, j’ai peut-être été raide mais il est si impertinent et vieux avec cela et un esprit qui consiste à dire des inconvenances.
Берта і Йорк, пан Франческі і пані де Дайєнс.
Berthe et Yorke, M. Franceschi et Mme de Daillens.
Боже! Не забуваймо про цю Файє, яка заходила пополудні, — я переконала її, що Кассаньяк без розуму від неї... Вона збирається йому знову написати. Ця безумниця... без розуму від нього.
Dieu! n’oublions pas la Fayet qui a été dans l’après-midi, à laquelle j’ai fait accroire que Cassagnac était fou d’elle... Elle va lui récrire. Cette folle en est... folle.
— Він мене захоплює! Бачити його на трибуні — він виголошує всі ці неймовірні речі з тим зухвалим, спокійним, гордовитим виглядом. Можна збожеволіти!
- Il m’enthousiasme ! Le voir à la tribune dire toutes ces choses si extraordinaires avec cet air insolent, calme, hautain. C’est à en devenir folle !
Бідолашна стара... я її розумію.
Pauvre vieille... je la comprends.
Вночі — в Опері, з Діною, Марі і де Дайєнс.
La nuit à l’Opéra avec Dina, Marie et de Daillens.
Я знайшла чудовий спосіб замаскувати голос і готувалася інтригувати Кассаньяка, але він бився на дуелі сьогодні о третій годині з паном Томпсоном. Пан Томпсон був поранений. Кажуть, що Кассаньяк шкодить своїй партії, що те, що він каже, не личить Палаті.
J’ai trouvé une façon merveilleuse de déguiser ma voix et me préparais à intriguer Cassagnac mais il s’est battu aujourd’hui à trois heures avec M. Thompson. M. Thompson a été blessé. On dit que Cassagnac fait du tort à son parti, on dit que ce qu’il dit n’est pas convenable dans une Chambre.
Я лише жінка і суджу його не як бонапартистка і не як республіканка. Мені все це байдуже, тож я й у захваті від учорашнього засідання. Це захопливо — влучність, запал, гострота, сила і кепкування — аж до піднесеного, якщо можна вжити це слово. Якби він вчора мав менше дотепності, його промову вважали б серйозною і ґрунтовною. Правда, щирість і відстоювання права не потребують такого дотепного викладу.
Moi, je ne suis qu’une femme et je le juge ni en bonapartiste ni en républicaine. Peu m’importe tout cela aussi suis-je enthousiasmée de la séance d’hier. C’est amusant, l’à-propos, la verve, le mordant, la force et la raillerie, jusqu’au sublime si l’on peut employer ce mot. S’il avait eu moins d’esprit hier, on aurait trouvé son discours sérieux et solide. La vérité et la franchise et le maintien du droit n’ont pas besoin d’être dits si spirituellement.
Найсумніше в житті — красивий чоловік, дуже красивий, і не звичайною красою, а пишною, королівською — коли такий чоловік дурний. Я говорю про дон
Ce qu’il y a de navrant dans la vie c’est un homme beau, très beau, et pas de la beauté banale, mais d’une beauté splendide, royale, c’est un pareil homme quand il est bête. Je parle de don
Карлоса1, якого я інтригувала; бачачи це, дʼАндіньє, що був зі мною, не знаходить іншої ролі, крім... слуги Монсеньйора, який покинув свою дружину, поцілував мені руку і був дуже шанобливий (я попросила дʼАндіньє отримати від нього слово принца) — і якому я призначила побачення післязавтра.
Carlos que j’ai intrigué, ce que voyant d’Andigné qui était avec moi ne trouve pas d’autre office que celui du... serviteur de Monseigneur qui a lâché sa femme, qui m’a baisé la main et qui a été très respectueux (j’avais fait demander par d’Andigné sa parole de prince) et auquel j’ai fixé un rendez-vous après demain.
Я показала йому руку і нижню частину обличчя, що збудило в ньому бажання побачити решту. Ми пішли з ним курити і пити лимонад. Ось уже добрих два роки я мріяла його побачити. Я впізнала його одразу — він божественно гарний. ДʼАндіньє робив усе можливе, щоб законний государ не томився марно — той, щоправда, не дуже цікавий, — але зрештою дон Карлос — не абихто, і задля цікавості я не шкодую, що прогулялася з ним. Уперше я побачила, яку роль відіграють чоловіки поруч із принцом і жінкою. Вони дбали про це більше, ніж він сам.
Je lui ai montré ma main et le bas de ma figure, ce qui lui a donné envie de voir le reste. Nous sommes allés avec lui fumer et prendre de la limonade. Voilà bien deux ans que j’ai envie de le voir. Je l’ai aussitôt reconnu, il est divinement beau. D’Andigné faisait tout son possible pour qu’on ne fasse pas languir le souverain légitime, qui n’est pas amusant mais après tout don Carlos ce n’est pas tout le monde et comme curiosité je ne suis pas fâchée de m’être promenée avec lui. C’était la première fois que je voyais le rôle que joue les hommes auprès d’un prince et d’une femme. Ils y tenaient plus que lui-même.
Ніхто мене не впізнав, особливо ті, хто мене не знає. Де Дайєнс закохана в одного скульптора, який залицявся до мене до дон Карлоса і назвав її «шавкою». Мій козир — рука в рукавичці і нога. Бідолашна жінка тремтіла, не могла сказати жодного слова. Це чесна жінка — шкода, що вона закохана. Я домовилася зі скульптором про візит до його майстерні і пообіцяла дʼАндіньє призначити день, коли він мене побачить... хоча я й «Монсеньйорова», він просить чогось за свої добрі послуги. Всі мені повірили, я добре зіграла — але шкода, що Кассаньяка не було.
Personne ne m’a reconnue, surtout ceux qui ne me connaissent pas. De Daillens est amoureuse d’un sculpteur qui m’a fait la cour avant don Carlos et qui l’a traitée de roquet. J’avais pour moi ma main gantée et mon pied. La pauvre femme tremblait, ne pouvait dire un mot. C’est une honnête femme, c’est malheureux qu’elle soit amoureuse. J’ai pris rendez-vous avec le sculpteur pour visiter son atelier et j’ai promis à d’Andigné de lui fixer le jour où il me verrait... quoique je sois à Monseigneur il demande quelque chose pour ses bons offices. Ils m’ont tous crue, j’ai bien joué mais je regrette que Cassagnac n’ait pas été là.
Я не жалкую про цю ніч, як про ту італійську. Я не скомпрометувала себе, і ніхто мене не впізнав — ні Блан, ні дʼАндіньє, ні інші.
Je ne regrette pas cette nuit comme celle d’Italie. Je ne me suis pas compromise et personne ne m’a reconnue, ni Blanc ni d’Andigné, ni d’autres.
Дивний цей дон Карлос. Я весь час дивилася на нього й вивчала його; я багато про нього думала, і цей мандрівний король надзвичайно мене чарував... Але він такий... добрий... я вже зовсім сплю — здається, шоста ранку.
C’est drôle ce don Carlos. Je le regardais et l’examinais tout le temps; j’y avais beaucoup pensé et ce roi errant me charmait infiniment... Mais il est si... bon... je dors tout à fait, je crois qu’il est six heures du matin.
Пишу з заплющеними очима — хочу спати.
J’écris les yeux fermés, j’ai sommeil.
Примітки
Дон Карлос (Карлос VII, 1848–1909) — карлістський претендент на іспанський трон, що після поразки 1876 р. жив у Парижі. ↩