❦
Неділя, 10 лютого 1878
Поль де Кассаньяк мав обідати, він попередив, що прийде пізно, але близько восьмої ми отримуємо другого листа, де він пише, що сестра народила і він супроводжує матір, яка негайно виїжджає; батько мав їхати з нею, але зайнятий — тому їде він.Dimanche 10 février 1878
Я була одягнена оригінально і чарівно, зачесана якнайкраще.
J’étais habillée d’une façon originale et charmante, j’étais coiffée aussi bien que possible.
Шкода. Берта вже прийшла, і оскільки ми почали сміятися ще до листа, то продовжили після нього — мабуть, навіть надто, щоб приховати своє розчарування від Блана. Я відразу почала вголос, у надмірних виразах, вигукувати те, що подумки казала собі куди мʼякшими словами. Усе це дістається Бланові; я попередила його, до речі, що оскільки нас три розчаровані жінки, ми будемо різкими, і водночас ми боялися, як би і він не обійшовся з нами, як із тією угоркою. Цю пісню з нескінченними варіаціями співають до опівночі.
C’est dommage. Berthe était déjà là et comme nous avions commencé à rire avant la lettre, nous avons continué après, peut-être même trop pour masquer notre dépit devant Blanc. Et tout d’abord je me mis à crier tout haut en termes excessifs ce que je pensais tout bas en termes beaucoup moins violents. C’est Blanc qui reçoit tout; je l’ai prévenu d’ailleurs qu’étant trois femmes désappointées nous serions violentes et en même temps avions peur qu’il ne fût violent avec nous comme avec la femme hongroise. Cette chanson avec des variations infinies se chante jusqu’à minuit.
Навіть якби Пополь був тут, я б не шаленіла більше, ніж тепер.
Si Popaul avait été là je ne serais pas plus folle.
Через якусь дурницю я відмовилася говорити, і оскільки під час обіду це мене дуже дратувало, я пішла по мандоліну і грала до десерту.
A la suite d’une bêtise j’ai refusé de parler et comme pendant le dîner cela m’agaçait beaucoup je suis allée chercher ma mandoline et j’ai joué jusqu’au dessert
«Батько і мати Бадінге»1 — «за два су увесь пакунок» — і далі
« Le père et la mère Badinguet » « a deux sous tout le paquet » et puis
«Ах, який він гарний, який же він чудовий.»
Ah ! qu’il est bien, qu’il [est] donc magnifique.
«Ах, який він гарний, мій чудовий нубієць».
Ah ! qu’il est bien mon superbe Nubien ».
Я й сама аж плакала.
J’en pleurais moi-même.
Картина, до речі, була досить гарна — Діна, Берта і я, особливо я, були майже в костюмах, фрукти, мандоліна, безумства.
Le tableau d’ailleurs était assez joli, Dina, Berthe et moi, surtout moi, étions presque costumées, des fruits, une mandoline, des folies.
Я пишу листа до Куломмʼє (Сена і Марна):
J’écris une lettre à Coulommiers (Seine & Marne) :
Переписаний лист · Lettre de Marie à Coulommiers (non envoyée), 10 février 1878Родини Башкирцев, Романов, Бабанін, Бойд, Блан тощо в захваті від звістки, що політичне дозвілля Пополя дозволяє йому присвятити себе покликанню, мабуть, кориснішому для Франції, аніж депутатство.Les familles Bashkirtseff, Romanoff, Babanine, Boyd, Blanc, etc. etc. sont enchantées d’apprendre que les loisirs politiques de Popaul lui permettent d’embrasser une profession peut-être plus utile à la France que celle de député.Алілуя.Alléluia.
навскоси
Блан цього листа не надіслав.
en travers Blanc n’a pas envoyé cette lettre.
А потім раптом, охоплена поетичним настроєм, я почала грати на фортепіано, співати, акомпануючи собі на арфі, потім брати акорди на гітарі і бренькати на мандоліні.
Et puis tout d’un coup prise de poésie je me mis à jouer du piano, à chanter en m’accompagnant avec la harpe et puis à pincer de la guitaire et à racler de la mandoline.
Я або нудна, або шалена. Ця несподівана веселість врятувала мене від неприємного присмаку, який лишає по собі розчарування на кшталт сьогоднішнього.
Je suis ou ennuyeuse ou folle. Cette surprenante gaieté m’a sauvée du désagréable arrière-goût que laisse un désappointement dans le genre de ce soir.
Я також так ненавиджу, коли мої мами втручаються в мої справи і запрошують моїх друзів. Так, так, так це ненавиджу!
Je déteste aussi, tant, que mes mères se mêlent de mes affaires et invitent mes amis. Je déteste tant, tant, tant, cela !
Примітки
«Бадінге» (Badinguet) — зневажливе прізвисько Наполеона III; за переказом, так звали робітника, в одязі якого він 1846 року втік із фортеці Ам. ↩