Понеділок, 4 лютого 1878. Ми займалися магнетизмом, спіритизмом і всім, що Кассаньяк вміє. Діна заснула, Берта майже.

Понеділок, 4 лютого 1878. Ми займалися магнетизмом, спіритизмом і всім, що Кассаньяк вміє. Діна заснула, Берта майже.
Почали усипляти й мене, просто заради цікавості. Магнетизер тримав мене за руки, притискаючи великі пальці до долонь і невідривно дивлячись в очі. Після кількох хвилин я трохи збентежилася — що, зрештою, цілком природно.
Він відмовляється серйозно мене магнетизувати під приводом, що це було б... нечисто, каже він.
Ще добре, що я не ревнива... до всього. Я навіть ненавиджу слухати, як хвалять яку-небудь жінку в моїй присутності, і з ревнощів усякого ґатунку можу порівнятися хіба що з Кассаньяком, який, за словами Блана, кумедно ревнивий. Берта гарна, дуже гарна. Невисока, не надто вродлива, але гарна.
Знаєте, як я закінчила вечір о першій ночі? А ось як: спершу я тихенько запитала, чи може жінка одна без небезпеки піти в Оперу.
— Так. Я вас не заохочую, навіть відраджую; але якщо ви колись вдієте це...
— ...безрозсудство.
— Це безрозсудство, а ложа і рука завжди до ваших послуг — по-товариськи.
— Не хочу на це розраховувати — можливо, вам треба буде провести туди когось іншого.
— Не церемоньтеся зі мною та користайтеся мною.
І потім... Ах! їй-богу, потім я перейшла з ним на «ти», говорила найшаленіші речі при всіх. Коли Берти не було — це було кумедно, при Берті — це було безумство.
Лягаю спати, злегка незадоволена своєю поведінкою. Ще й цей Кассаньяк, що каже: я шалена, він переймається через мою родину.
Він запевняє, що я дотепна і надзвичайно весела — сама не знаю, але знаю, що він дуже веселий і вселяє мені таку шалену довіру, що я ставлюся до нього як до жінки або брата. Цьому доброму чоловікові більше нічого не залишалося, як сказати, що я шалена.
Наша витівка слугує тисячам дурниць [Закреслено: кумедних], які ми говоримо і яких мами, здається, не розуміють.
Музе обідав у нас.
Хочу займатися магнетизмом — впевнена, що зможу.