❦
Пʼятниця, 1 лютого 1878 р.
Я ходила до Музе і зображала Пополя. Угорка зветься мадам Бое. Вона заміжня за паном Бое, колишнім камергером шведського короля. Доходів відомих немає, грошей чимало. Вчиться співу — платить сорок франків за урок, намагалася приймати гостей, але останнім часом жодна доброчесна шведка туди не ходить. Не надто дотепна, жарти вульгарні. Двадцять пʼять років, а на вигляд — тридцять. Шкіра біла із жовтизною й пергаментна — не старий пергамент, а новий. Дізнаюся більше від своїх шведок в ательє.Vendredi 1er février 1878 J’ai été voir les Mouzay et jouer Popaul. La femme hongroise se nomme Mme Boje. Elle est mariée à M. Boje, ancien chambellan du roi de Suède. Pas de revenus connus, pas mal d’argent. On étudie le chant et on paye quarante francs par leçon, on a essayé de recevoir mais depuis quelque temps toutes les Suédoises vertueuses n’y vont pas. Pas trop d’esprit, plaisanteries vul-gaires. Vingt-cinq ans, en paraît trente. Peau blanche donnant dans le jaune et parcheminée, pas du vieux parchemin, du parchemin neuf. J’en saurai d’autres par mes Suédoises de l’atelier.
Кассаньяк прийняв листа тітки за листа від Діни й відповів у тому ж дусі — каже, що завтра обідає в королеви Іспанії1 і тому не може прийти. Його листи носить його знаменитий камердинер; якщо в угорки є свої люди в домі цього клятого бонапартиста, вона, мабуть, дивується, що тут бувають так часто.
Cassagnac a pris la lettre de ma tante pour celle de Dina et lui répond en conséquence, il dit que dînant demain chez la reine d’Espagne il lui est impossible de venir. C’est son illustre valet de chambre qui porte ses lettres, si la femme hongroise a des intelligences dans la maison du misérable bonapartiste, elle doit trouver drôle que l’on vienne si souvent ici.
Добре! Я розраховувала на суботу. Я розчарована, [Рядок закреслено]
Bien ! Je comptais sur samedi. Je suis désappointée, [ligne cancellée]
Переписаний лист · Lettre de Marie à Paul de Cassagnac, [vendredi 1er février 1878][Пʼятниця, 1 лютого 1878 р.] «Послухайте, надзвичайна людино, за чий же лист ви прийняли листа моєї тітки? Виходить, ви звикли листуватися з панночками! Щоб відшкодувати нам подвійну відмову, прийдіть хоча б увечері кинути промінь ясності на цих бідних панночок, що падають до ваших ніг.[Vendredi 1^er^ février 1878] « Dites-donc, homme extraordinaire, pour [celle de] qui avez-vous pris la lettre de ma tante ? Il paraît que vous êtes habitué à écrire aux demoiselles ! Pour nous dédommager de votre double refus venez au moins le soir jeter un rayon de clarté sur ces pauvres demoiselles qui se mettent à vos pieds.Ви були б найчарівнішою людиною на світі, якби в суботу написали і надіслали нам ці прості слова, до Блана.Vous seriez l’homme le plus charmant de la terre si vous vouliez écrire et adresser chez nous samedi ces simples mots, à Blanc.Блан! Не будь брутальним з угоркою!Blanc ! ne sois pas violent avec la femme hongroise !Якщо не прийдете в суботу, прийдіть на обід у неділю — без вас панночки нічого не їстимуть».Si vous ne venez samedi, venez dîner dimanche, sans vous les demoiselles ne mangeront rien. »
Та все ж хвилину-дві я була ніби засмучена.
Tout de même pendant une minute ou deux j’ai été comme contrariée.
Не слід так звикати бачитися з людьми... бо, виходить, я вже звикла (?) бачити Кассаньяка.
Il ne faut pas s’habituer comme cela à voir les gens... car il paraît que j’ai l’habitude (?) de voir Cassagnac.
Я трохи збентежена — не знаю, як сказати, — відтоді як, ви знаєте, я намагаюся не казати більше, ніж треба, і давати словам і речам їхню справжню вагу.
Je suis un peu désorientée, je ne sais comment dire depuis que, comme vous savez, je tâche de ne pas dire plus qu’il faut et de donner aux mots et aux choses leur juste valeur.
Ця Берта, що зняла маску! Яка злісна навіжена.
Cette Berthe qui s’est démasquée ! Quelle méchante folle.
Як же шукати площини й ліпити, коли думаєш про угорку.
Comment voulez-vous chercher les plans et modeler quand on pense à la femme hongroise.
Ні, послухайте мене серйозно: що завгодно, але!.. щоб праця не страждала. Уже два тижні совість у мене нечиста — це погано, тому що це мене мучить.
Non, écoutez-moi sérieusement; tout ce que l’on veut, mais !... que le travail ne soit pas dérangé. Depuis deux semaines ma conscience n’est pas nette, c’est mal parce que cela me tourmente.
Боже мій, аби мені не сталося ніякого... захоплення. Це було б так дурно й так нудно, так нудно. Це захоплення може статися лише якщо мій старший брат буде зі мною різким — дивно, але так. А якщо не буде різким — може бути й гірше: я звикну. Ні, не бійтеся — ніколи нічого більшого, ніж: трохи більше ніж брат, трохи менше ніж... закоханий.
Mon Dieu pourvu qu’il ne m’arrive aucune... distraction. Ce serait si bête et si ennuyeux, si ennuyeux. Cette distraction ne pourra arriver que si mon grand frère me brusque, c’est bizarre mais c’est ainsi. Et s’il ne me brusque pas ce sera peut-être pis; je m’y habituerai. Non, n’ayez pas peur, jamais autre chose que : un peu plus qu’un frère un peu moins qu’un... amoureux.
Та й що мені робити з цим напівбогом на схилі літ, з цим чоловіком одружених жінок. Зачекаймо принаймні до шлюбу. Ні, не те.
Et puis qu’ai-je donc à faire avec ce demi-dieu sur le retour, avec cet homme des femmes mariées. Attendons au moins le mariage. Non, pas cela.
Примітки
Ізабелла II (1830–1904) — іспанська королева, що перебувала в еміграції в Парижі після революції 1868 р. ↩