Середа, 31 жовтня 1877

Нікчема! Вже двадцять чотири дні, як я працюю! Нікчема! Ти вже могла б бути відома! Чи я така впевнена в собі тому, що нічого не варта, — чи тому, що знаю собі ціну? Згодом це зʼясується.
Маркуар учора не прийшов на вечір.
Діна каже, що він сказав дещо досить сміливе. Ось воно. Я жартома казала, що він поганий приятель — зайняв місце флорентійця біля «молодої арфістки». Це було досить смішно, бо всі, крім баронеси, розуміли, що йдеться про неї. Маркуар мені на це відповів:
«— Хіба не він зайняв моє місце?»
І, Боже мій, прости мені — думаю, він додав «раніше» або «в Сорренто».

Примітки

Флорентієць (фр. le Florentin) — найімовірніше, Лардерель, світський флорентієць; відповідь Маркуара («Хіба не він зайняв моє місце?» — «в Сорренто») вказує саме на нього. ↩