❦
Неділя, 28 жовтня 1877
Dimanche 28 octobre 1877
Шеппі почала мій портрет. Я думала, що таких людей не буває.
Schaeppi a commencé mon portrait. Je croyais que de pareilles créatures n’existent pas.
Їй ніколи б не спало на думку, що близька їй людина може носити накладне волосся й пудритися. Чоловік, який не завжди говорить голу правду, — шарлатан, брехун, жахіття. Вона його зневажає.
Il ne lui viendrait jamais à la tête qu’une personne qui lui est sympathique porte de faux cheveux et se mette de la poudre. Un homme qui ne dit pas toujours la vérité toute nue est un imposteur, un menteur, une horreur. Elle le méprise.
Вчора вона й Брезло, подумавши про мій неспокій (я снідала), хотіли зразу ж принести мені Пінчо, але Амелі-Іспанка та інші підняли крик, що вони мені прислуговують, бо я багата. Я її багато розпитувала про те, що думають про мене в ательє.
Hier, elle et Breslau songeant à mon inquiétude (je déjeunais) voulaient me rapporter Pincio de suite, mais Amélie l’Espagnole, et d’autres se sont mises à crier qu’on se faisait mes servantes parce que j’étais riche. Je l’ai beaucoup questionnée sur ce qu’on pensait de moi à l’atelier.
— «Вас би дуже любили, якби у вас було менше таланту», — і ще:
- « On vous aimerait beaucoup si vous aviez moins de talent » - et puis :
— «Тільки й говорять про вас, коли вас немає».
« - On ne fait que discuter de vous quand vous n’êtes pas là. »
Отже, скрізь буде те саме. Я ніколи не зможу залишатися непомітною або такою, як усі! Це і лестить, і сумно.
Ce sera donc partout la même chose. Je ne pourrai donc jamais passer inaperçue ou comme les autres ! C’est et flatteur et triste.
Берта прийшла під час сеансу, а потім її сестра, пані Йорк.
Berthe est arrivée pendant la séance puis sa sœur Mme Yorke.
Я вийшла дуже задоволена — бо була гарна. Але мене надто довго возили. Коли нема кого особливо побачити, ненавиджу довго кататися. Від цього тупієш.
Je suis sortie toute contente parce que jolie. Mais on m’a promenée trop longtemps. Quand il n’y [a] personne à voir en particulier je déteste rouler longtemps. On en devient bête.
Потім ми поїхали до пані генеральші Дубельт, де застали легендарну баронесу й пані Ґавіні — останню префетшу1 Другої Імперії в Ніцці. Саме за її правління там царювали Рандуен, Суворов, Дубельт, Корсаков і таке інше. Дубельтша відома своєю добротою, і до мене вона ставиться надзвичайно тепло. Присутня я чи ні — вона змальовує мене в таких яскравих тонах, що я їй по-справжньому вдячна. Скільки є таких, що мене паплюжать. Ми були у вузькому колі, говорили про сукні; пані Ґавіні попросила мене встати, щоб показати свою, і пані Дубельт, поправляючи поли моєї жакетки, скрикнула — і незабаром мене оточили, обмацували, мало не вітали. Ніхто й не підозрював, що я «цілком природна»2... Це дивовижно. Тощо.
Ensuite nous allons chez Mme la générale Doubelt où nous trouvons la légendaire baronne et Mme Gavini, dernière préfète de l’Empire, à Nice. C’est sous son règne que régnèrent les Randouin, Souvoroff, Doubelt, Korsakoff, etc. etc. La Doubelt est connue pour sa bonté, et pour moi elle en a infiniment. Que je sois là ou non elle me peint sous des couleurs tellement vives que je lui en sais vraiment gré. Il y en a tant qui me déchirent. On était en petit comité et on parlait de robes, Mme Gavini me pria de me lever pour lui montrer la mienne et Mme Doubelt en m’arrangeant la basque de l’habit poussa un cri et bientôt je suis entourée, tâtée, félicitée presque. On ne s’était jamais douté que j’étais toute naturelle... c’est prodigieux. Etc.
Після цього маленького «академічного успіху» ми повернулися додому й знайшли кілька візитних карток Маркуара-Паші.3 Яка шкода! Він приходив між пʼятою і шостою, йому сказали, що приблизно о цій годині ми вдома, — і ледве не запросили на обід.
Après ce petit succès académique nous rentrons et trouvons plusieurs cartes de Marcuard-Pacha. Quel dommage ! Il était venu entre cinq et six heures, on lui avait dit que vers cette heure nous sommes chez nous et on l’avait presque invité à dîner.
А ще яке нещастя... Якби ви знали! Ні, це дуже серйозно! Бідний Маркуар! Хто б міг подумати — ні, справді, це сумно! З ним щось трапиться, ще не знаю що, але щось надзвичайне.
Quel malheur aussi... Si vous saviez ! non, c’est très sérieux ! Pauvre Marcuard ! Qui se serait jamais douté d’une telle chose-non vraiment c’est triste ! Il va lui arriver quelque chose, je ne sais encore quoi, mais quelque chose d’extraordinaire.
Він надіслав нам квітів щонайменше на 300 франків!
Il nous a envoyé des fleurs pour 300 francs au moins !!
Я намагаюся втішити себе думкою, що він купив їх в Отелі Друо,4 десь на аукціоні, словом... дешево.
Je tâche de me consoler en pensant qu’il les a achetées à l’hôtel Drouot, quelque part aux enchères enfin... à bon marché.
Саме панночка генеральші, панна Александріна,5 оцінила надіслане. Каналія в цьому розбирається. У них удома чимало оборудок провернули з квітами й усяким іншим.
C’est la demoiselle de la Générale, Mlle Alexandrine, qui a estimé l’envoi. La canaille s’y connaît. On a beaucoup tripoté de fleurs et d’autres choses chez eux.
Княгиня Суворова тут, але ми не побачимося. По-перше, тому що поширилися такі чутки й зʼявилася така стаття в ніццькій газеті — про неї і про її симпатію до молодих дівчат, — що бачити її цілком неможливо, особливо нам. А крім того, вона не завжди поводилася пристойно. Це шалена жінка, яка могла б сидіти поруч із нашими великими княгинями — і яка корчить із себе княгиню в ігорних будинках6 у компанії всякої потолочі, що її заплямувала. До того ж жодного розуму. З такою красою й таким іменем вона більше платила чоловікам, ніж вони любили її саму. Це навіть незрозуміло.
La princesse Souvoroff est ici mais nous ne nous verrons pas. D’abord parce que l’on a répandu de tels bruits et écrit un tel article dans un journal de Nice, sur elle et sur la sympathie qu’elle a pour les jeunes filles qu’il est absolument impossible de la voir surtout pour nous. Et puis elle n’a pas toujours été convenable. C’est une folle qui aurait pu s’asseoir à côté de nos grandes-duchesses et qui joue à la princesse dans des tripots et avec toutes sortes de canailles qui l’ont salie. Avec ça pas d’esprit. Avec sa beauté et son nom elle a plus payé les hommes qu’ils ne l’ont aimée pour elle. C’est même incompréhensible.
Та годі...
Enfin...
О! але цей бідний Маркуар... Я пишу йому кілька слів на папері із зображенням чорного ведмедя, що грає на гітарі:7
Oh ! mais ce pauvre Marcuard... Je lui écris ces mots sur une feuille à ours noir jouant de la guitare :
Переписаний лист · Billet de Marie à Marcuard, 28 octobre 1877«Чекаємо на вас завтра в понеділок на обід о шостій годині. Будьте ошатні — молода арфістка буде».
Nous vous attendons demain lundi à dîner à six heures. Faites-vous beau, la jeune harpiste y sera.-«
Він одразу ж, щойно прийшов, розпитував про цю молоду музикантку.
Il m’avait de suite demandé des nouvelles de cette jeune musicienne en arrivant.
Треба вам знати, що Амелі без памʼяті від пана Жюліана. Це двадцятипʼятирічна дівчина, яка видає себе за двадцятидворічну, фарбує волосся в рудий колір і палко любить живопис — а таланту жодного. Але чудова людина, услужлива до всіх понад усяку міру.
Vous devez savoir qu’Amélie est folle de M. Julian. C’est une fille de vingt-cinq ans qui s’en donne vingt-deux, qui se teint les cheveux en rouge et qui a une passion pour la peinture et pas de talent. Avec ça excellente, serviable envers tous jusqu’à l’impossible.
Можна подумати, що їй платять за те, щоб обслуговувати всіх і доглядати за ательє. Але ця дівчина — настільки ж фальшива, наскільки щира Шеппі, — це я вам кажу. І вона заздрісна. Вона тремтить, коли Жюліан або Робер-Флері звертають увагу на якусь ученицю. Вона навіть заздрить мені — я ледве почала й напевне вмію менше за неї, але, на жаль, маю деякі здібності.
On dirait qu’elle est payée pour servir tout le monde et soigner l’atelier. Mais cette fille-là est aussi fausse que Schaeppi est franche, c’est moi qui vous le dis. Et elle est envieuse. Elle tremble quand Julian ou Robert-Fleury font attention à quelque élève. Elle est jalouse même de moi qui ai à peine commencé et qui ne sais pas autant qu’elle pour sûr mais qui malheureusement a quelques dispositions.
Полька каже, що це тільки легкість. Вона й того не має. У мене легкість? Ну що ви! Пан Робер-Флері на цьому знається.
La Polonaise dit que ce n’est que de la facilité. Elle n’a même pas cela. Moi, de la facilité, allons donc ! M. Robert-Fleury s’y connaît.
Зрештою, я спокійна — і розповідаю все це радше для хизування.
D’ailleurs je suis tranquille et c’est plutôt pour me vanter que je raconte tout cela.
Я сповістила Кассаньяка про наш приїзд коротким листом, де написала, що він не повинен обмежуватися тим, щоб бути моїм братом лише на папері, що його лист мене порадував і що ми сподіваємося його побачити.
J’ai fait savoir à Cassagnac notre arrivée par un petit mot où je lui dis qu’il ne doit pas se borner à être mon frère sur papier, que sa lettre m’a fait plaisir et que nous espérons le voir.
Примітки
Префетша (фр. préfète) — дружина префета, тобто начальника адміністративного округу; висока суспільна позиція за Другої Імперії. ↩
«Цілком природна» (фр. toute naturelle) — тобто без підкладок, корсетів та штучних доповнень; захоплення справжністю фігури. ↩
«Маркуар-Паша» — жартівливе прізвисько Маркуара; «паша» натякає на його поважну, дещо величну поставу. ↩
Отель Друо (фр. Hôtel Drouot) — головний паризький аукціонний будинок; Марі сподівається, що Маркуар заплатив менше. ↩
Александріна (Mlle Alexandrine) — компаньйонка або вихованка генеральші Дубельт; особа з паризького оточення Марі; Марі вживає іронічне «canaille» (каналія). ↩
Ігорні будинки (фр. tripots) — ганебні гральні заклади, на відміну від фешенебельних клубів. ↩
«Папір із чорним ведмедем на гітарі» (фр. feuille à ours noir jouant de la guitare) — модний декоративний поштовий папір із примхливими малюнками, популярний у XIX ст. ↩