❦
Четвер, 11 жовтня 1877
Jeudi 11 octobre 1877
Я написала Полю листа на восьми сторінках, щоб спонукати його йти воювати, а він відповідає мені на тридцяти двох сторінках, що воліє пожити в селі.
J’ai écrit à Paul une lettre de huit pages, pour l’engager à aller se battre et il me répond en trente-deux pages qu’il préfère la campagne.
Шкода, — Імператор знав його змалку, він би його згадав, а крім того... люди, що ні на що не годяться, інколи бувають хоробрими солдатами.
C’est dommage, ('Empereur le connaissait petit, il s’en serait rappelé et puis... les hommes qui ne sont bons à rien font quelquefois de braves soldats.
Маман була у пані Дубельт лише один раз, щоб відповісти на її візит, а ця любʼязна особа прийшла сьогодні ввечері морочити нам голову цілу годину своїм світським базіканням, новинами й усіма тими речами, що коштували мені стільки сліз і які я хотіла забути. Я не хотіла б порушувати свій спокій, здобутий такими бурями і такими муками. Я більше не вірю в себе, у свою зовнішність; я боязка і навіть нелюдима. Я боюся повторення минулого.
Maman n’a été qu’une fois chez Mme Doubelt pour lui rendre sa visite et cette aimable personne est venue ce soir nous tourner la tête par toute une heure de bavardage mondain et de nouvelles et de toutes ces choses qui m’ont coûtées tant de larmes et que j’ai voulu oublier. Je ne voudrais pas sortir de ma tranquillité acquise par tant d’orages et de tels tourments. Je n’ai plus confiance en moi, au physique, je suis timide et même sauvage. Je crains la répétition du passé.
Хоч як кажи собі, що нема сенсу жалкувати за минулим, — щохвилини я кажу собі: як би все було добре, якби я вчилася вже три роки (раніше в мене були інші заняття, які не давали мені достатньо свободи для малювання), — тепер я вже була б великою художницею і могла б... і так далі.
On a beau se dire que cela ne sert à rien de regretter ce qui est passé, à chaque instant je me dis : Comme tout serait bien si j’avais étudié depuis trois ans (avant j’avais d’autres études qui ne me laissaient pas assez libre pour le dessin) à présent je serais déjà une grande artiste et je pourrais... etc. etc.
Пан Жюліан сказав прибиральниці ательє, що Шеппі і я подаємо найбільші надії.
M. Julian a dit à la bonne de l’atelier que Schaeppi et moi donnions le plus d’espérance.
Ви не знаєте, хто така Шеппі: Шеппі — це швейцарка. Ну і мова! Отже, пан Жюліан додав, що я можу стати великою художницею.
Vous ne savez pas qui est Schaeppi, Schaeppi c’est la Suissesse. Hein ? quel langage. Donc, M. Julian a ajouté que je puis devenir une grande artiste.
Я дізналася це від Розалі.
Je sais cela par Rosalie.
Якщо пані Дубельт така мила з вдячності до своєї сестри пані Кондаревої — чудово; але якщо вона розраховує позичити в нас грошей — це огидно... Не в принципі, але просто тому, що в нас немає грошей.
Si Mme Doubelt est si gentille par reconnaissance pour Mme Kondareff sa sœur, c’est parfait, mais si elle compte emprunter, c’est abominable... Non pas en principe, mais c’est que nous n’avons pas d’argent.
Такий холод, я застудилася, але пробачаю все це — аби малювати.
Il fait si froid, je me suis enrhumée mais je pardonne tout cela pourvu de dessiner.
А малювати — заради чого?
Et dessiner pour quoi ?
Заради... всього, за чим я плачу від початку світу! Заради всього, чого мені бракувало і чого бракує! Щоб досягти успіху — завдяки таланту, завдяки... завдяки всьому, чому завгодно, — але досягти! Якби в мене було все це — може, я б нічого не робила.
Pour... tout ce que je pleure depuis le commencement du monde ! Pour tout ce qui m’a manqué et me manque ! Pour arriver par mon talent, par... par tout ce que vous voulez mais arriver ! Si j’avais tout cela peut-être ne ferais-je rien.