Середа, 10 жовтня 1877

Не думайте, що я роблю дива тільки тому, що пан Жюліан дивується. Він дивується тому, що чекав примх багатої дівчини-початківки. Досвіду мені бракує, але те, що я роблю, — правильне і схоже; а виконання — таке, яким воно може бути після восьми днів роботи.
Усі мої товаришки малюють краще за мене, але жодна не робить таке схоже і таке правильне. Думати, що я робитиму краще за них, мені дозволяє ось що: хоч я й відчуваю їхні переваги, я не вдовольнилася б тим, щоб малювати так, як вони, — тоді як зазвичай початківки завжди кажуть: якби тільки я могла малювати, як та чи та!
У них є практика, вишкіл, досвід, але ці сорокарічні панни ніколи не зроблять більше, ніж роблять сьогодні. Ті, що молодші, — малюють добре і мають час, але майбутнього в них немає.
Може, я й не досягну успіху — але тільки через нетерплячість. Я б убила себе за те, що не почала чотири роки тому, і мені здається, що вже надто пізно.
Побачимо.