Середа, 10 жовтня 1877

Не думайте, що я роблю дива тільки тому, що пан Жюліан дивується. Він дивується тому, що чекав примх багатої дівчини-початківиці. Досвіду мені бракує, але те, що я роблю, — правильне і схоже; щодо виконання, воно таке, яким може бути після восьми днів роботи.

Всі мої товаришки малюють краще за мене, але жодна не робить таке схоже і таке правильне. Те, що дозволяє мені думати, що я зроблю більше за них, — це те, що, відчуваючи їхні переваги, я не задовольнилась би малювати так, як вони, — тоді як зазвичай початківиці завжди кажуть: якби тільки я могла малювати, як та чи та!

У них є практика, навичка, досвід, але ці незаміжні дами сорока років ніколи не зроблять більше, ніж роблять сьогодні. Ті, що молодші, — малюють добре і мають час, але немає майбутнього.

Може, я й не досягну успіху — але тільки через нетерплячість. Я б убила себе за те, що не почала чотири роки тому, і мені здається, що вже надто пізно.

Побачимо.