❦
Неділя, 7 жовтня 1877
Dimanche 7 octobre 1877
викреслено[Один рядок закреслено]
[Une ligne barrée]
У церкві ми бачили цього пана Верефкіна, який говорить, що я пʼю забагато вина з художниками Рима. Через цю зустріч я весь день згадую всі неприємні моменти свого минулого, безліч дрібниць, від яких я аж здригаюся, — але холодно, і всі думають, що я просто тремчу від холоду.
A l’église nous avons vu ce M. Verefkine qui dit que je bois trop de vin avec les artistes de Rome. Cette rencontre me fait durant la journée me souvenir de tous les points désagréables de mon passé, d’un tas de petites choses qui me font sauter mais il fait froid et l’on croit que je frissonne tout simplement.
У нас був Альтамура, а потім ми поїхали до Булонського лісу.
Nous avons eu Altamura et après nous sommes allées au Bois.
Сукня надзвичайно довга і проста, а поверх — щільне суконне пальто в обтяжку, з оздобленням зі скунсу на кшталт шалі, що спадає майже до землі, і капелюх, що надав би вигляду герцогині навіть шельмі. До того ж я була дуже блідою, хоча й без жодної пудри.
Une robe excessivement longue et unie, et par-dessus un habit de drap collant avec une garniture de skunks en châle jusqu’à terre presque et un chapeau qui donnerait l’air d’une duchesse à une coquine même. Au surplus j’étais très blanche bien que sans une parcelle de poudre de riz.
Жодного знайомого обличчя, крім Дюранів. Знаєте, брат Дюранів — той маленький хлопчик, що кілька років тому їздив у червоних панчохах на козлах їхнього екіпажа, — так ось цей хлопчик став юнаком і гарним хлопцем, але що дивно — він має вишуканий вигляд і в ньому вже щось є, попри свої сімнадцять-вісімнадцять років. Матова блідість, попелясте волосся й оксамитово-чорні очі. І мені здається — хай простить мені Бог, — що він смутно нагадує Олександра.
Pas une figure connue excepté les Durand. Vous savez le frère Durand, le petit garçon qui il y a quelques années se promenait en bas rouges sur le siège de leur voiture, eh bien ce petit est devenu jeune homme et beau garçon, mais ce qui est étonnant c’est qu’il a l’air distingué et déjà quelque chose malgré ses dix-sept ou dix-huit ans. Une pâleur mate, des cheveux cendrés et des yeux de velours noir. Et je crois Dieu me pardonne qu’il rappelle vaguement Alexandre.
Я не можу читати і мені так нудно самій, відколи я вже не думаю про... Віолет. Щохвилини хочеться піти посидіти з усіма, але вони такі нудні. Сварки через склянку води, через виделку, драми через вибір страви! Дідусь удає нещасного, або задираку1, або починає сварку, суперечку через суп, що був минулого тижня, або раптом обурюється якоюсь неприємною подією минулого року. Або, коли він у гарному настрої, говорить про... вбиральню, про те, що там у ній, або про... не знаю як сказати, про... спосіб... продовжувати рід людський.
Je ne peux pas lire et je m’ennuie tant toute seule depuis que je ne pense plus à... Violet. A chaque instant j’ai envie d’aller rester avec tout le monde, mais ils sont si ennuyants. Des querelles pour un verre d’eau, pour une fourchette, des drames pour le choix d’une entrée ! Grand-papa fait le malheureux ou bien le matamore ou bien commence une querelle, une dispute pour la soupe qu’il y a eu la semaine passée, ou bien se met à s’indigner sur un fait désagréable de l’année dernière. Ou bien quand il est gai parle de... cabinets, de ce qu’il y a dedans, ou de... je ne sais comment dire, de... la façon de... perpétuer la population du globe.
Ми снідали у Великому готелі, але не було жодного знайомого обличчя, крім Альтамури та Васконселоса — португальця. Він удень заходив ще раз. Щось на зразок Антонеллі, тільки дуже негарний. Прекрасний хлопець, який цілує руки дамам — тобто кінчики пальців — і не галасує.
Nous avons déjeuné au Grand Hôtel mais il n’y avait aucune figure de connaissance sauf Altamura et Vasconsellos le Portugais. Ce dernier est revenu dans la journée. Antonelli en très laid. Excellent garçon qui baise la main aux dames, c’est-à-dire les bouts de doigts et ne fait pas de bruit.
Примітки
Matamore — хвалько або пихатий боягуз; від традиційного персонажа італійської комедії дель арте. ↩