Субота, 6 жовтня 1877

Вчора пані Дубельт була у нас, а сьогодні — вихований Торньоль. Я нікого не бачила, бо була в ательє.
— Не турбуйтеся, — каже мені Жюліан, — ви недовго затримаєтеся в дорозі.
А коли маман зайшла по мене о пʼятій вечора, він сказав їй приблизно таке:
«Я думав, це примха розпещеної дитини, але мушу визнати, що вона справді працює, що в неї є воля і що вона добре обдарована. Якщо так піде й далі, за три місяці її малюнки можуть прийняти на Салон».
Щоразу, як він приходить виправляти мій малюнок, він запитує з певною недовірою, чи я це зробила сама. Ще б пак — сама! Я ніколи не просила порад ні в кого з учениць, хіба що — як почати академічний рисунок.
Я трохи звикаю до їхніх... художніх манер.
В ательє все зникає — немає ні імені, ні сімʼї; ти більше не дочка своєї матері, ти — ти сама, ти — особистість, і перед тобою — Мистецтво, і більше нічого. Відчуваєш себе такою задоволеною, такою вільною, такою гордою.
Нарешті я там, де хотіла бути так давно.
Я так довго цього прагнула, що досі не вірю, ніби нарешті тут.
Коли я отримаю Римську премію, всі Торлонії, всі Лардерелі, всі Маркуари ляжуть килимом, і я ходитиму по ньому — не щоб роздавити їх... але... вони самі цього захотіли, щойно я стану тим, чим ще не бувала жодна жінка-художниця.
До речі! Знаєте, кого я зустріла на Єлисейських полях? Не більше й не менше як герцога Гамільтона, який займав весь фіакр. Гарний молодий чоловік, трохи повнуватий, з мідно-русим волоссям і тонкими вусиками, перетворився на товстого дуже червоного англійця з маленькими рудими бакенбардами від вуха до середини щоки.
А втім, пʼять років... змінюють людину.
Через півгодини я вже про нього не думала.
Так минає слава герцога.
Яка я тоді була захоплена.
Здається, маман отримала не дуже втішну відповідь на один зі своїх листів щодо... Рима. Вона сказала мені так: мені пишуть з Петербурга, що там панує великий смуток, що весь двір у чорному, що Імператриця доглядає поранених, що всі плачуть.
Ця гидота мене засмутила.

Примітки

В оригіналі латиною: «Sic transit gloria ducis» — Марі пародіює відоме sic transit gloria mundi («так минає слава світу»), підставляючи слово ducis («герцога»). ↩