Вівторок, 25 вересня 1877

Після листування з отцем Емілем де ла Мізер-е-Кор ось я отримую справжнього листа з Сімьє. Відповідь, як самі можете судити. Я добряче посміялася, скажу вам.
Принц Дорія і його брат — тут. Ми зустрічали їх кілька разів на сходах і за сніданком. Якби доля була до мене хоч трохи прихильніша, один із цих двох дурнів міг би закохатися в мене. Таке трапляється і навіть нерідко. Дон Альфонсо колись шалів за Робенсон. Ні, по правді кажучи, мені просто не щастить — от і все. Нема на кого нарікати.
Ми оглядали квартири. Знову маємо екіпаж, кучера і Шоколада в лівреях. Колір обличчя в мене кращий.
Ось іще один монастирський лист — з жіночого крила.
Я не така вичепурена, скута й негарна, як у Неаполі.
Яка нерішучість, Боже мій!