❦
Вівторок 17 липня 1877
(одинадцята ранку)(onze heures du matin)
Ні! Я не можу лишатися в Парижі.
Non ! Je ne peux pas rester à Paris.
Гаразд, міркуймо на папері, — без цього я гублюся і нічого не розумію.
Voyons, raisonnons sur papier, sans cela je me perds et ne comprends rien.
Навіщо лишатися в Парижі, коли все штовхає мене до Італії?
Pourquoi rester à Paris quand tout me pousse en Italie ?
Не знаю! Я в розпачі!!
Je ne sais pas ! Je suis desespérée !!
Гаразд, чого я шукаю, чого я прагну?
Voyons, qu’est-ce que je cherche, qu’est-ce que je demande?
О! ви це прекрасно знаєте!
Oh ! vous le savez bien !
Передусім жити як усі!!! І тоді вже цілком природно зробити блискучу партію. Але для другого потрібне перше, хіба що поталанить — така удача, таке щастя, яке випадає декому в цьому світі.
Avant tout vivre comme tout le monde !!! Et ensuite très naturellement faire un grand mariage. Mais pour le second le premier est nécessaire à moins de hasard, de chance, de bonheur comme en ont quelques uns dans ce monde.
А мій живопис! В Італії мистецтво носиться в повітрі.
Et ma peinture ! Les arts sont dans l’air en Italie.
(одинадцята вечора)
(onze heures du soir)
А Виставка1! Але не катуймо себе перед поїздкою до Екса — вирішимо потім.
Et l’Exposition ! Mais ne nous torturons pas avant d’aller à Aix, c’est après qu’on décidera.
викреслено[Два рядки закреслено]
[Deux lignes cancellées]
Я провела день, розглядаючи справжні дива старовинного й художнього гаптування, сукні — то лицарські поеми або буколіки, — всілякі пишноти, що відкрили мені розкіш, про яку я майже не здогадувалася, — і ця розкіш не з напівсвіту2, а зі справжнього світу. Так, все це прекрасно, але що мені з того зараз? Хіба що зажити слави екстравагантної особи й нелегко знайти чоловіка серед розважливих, а чоловіки всі до певної міри такі, коли йдеться про одруження.
J’ai passé la journée à voir de vraies merveilles de broderies antiques et artistiques, des robes qui sont des poèmes chevaleresques ou des bucoliques, toutes sortes de splendeurs qui m’ont fait entrevoir un luxe que je n’ai presque pas soupçonné, et ce luxe non pas dans le demi-monde, mais dans le vrai monde. Oui, tout cela est beau, mais à quoi cela me sert-il à présent ? A être taxée d’extravagance et à ne pas trouver facilement de mari parmi les sages et les hommes le sont tous d’une certaine façon quand il s’agit d’épouser.
Ах! Італія.
Ah ! l’Italie.
Якщо я присвячую місяць двічі на рік своєму вбранню, то для того, щоб потім ним більше не займатися.
Si je consacre un mois deux fois par an à mes hardes c’est pour ne plus m’en occuper après.
Яка дурниця — ці сукні, коли ними спеціально займаєшся, але в мене сукні ведуть до костюмів, а костюми — до історії.
C’est si bête les robes quand on s’en occupe spécialement, mais moi, les robes me mènent aux costumes et les costumes à l’histoire.
Примітки
Всесвітня виставка в Парижі 1878 року. ↩
Demi-monde («напівсвіт») — світ утриманок і куртизанок на узбіччі вищого товариства; термін походить від пʼєси Александра Дюма-сина «Напівсвіт» (Le Demi-Monde, 1855). ↩