❦
Понеділок 1 травня 1876
Lundi 1 mai 1876
Мені снилось, що я виходжу заміж за Джакометто Дорію1 — і прокинувшись, я була дуже незадоволена.
J’ai révé que je me mariais avec Giacometto Doria et j’étais très mécontente lorsque je me suis réveillée.
Забула сказати, що вчора ми були в театрі — і в ложу приходили Саетон та Ґалула. Ґалула завжди ввічливий, але це опудало Саетон — приходить лише тоді, коли нема нікого! Утім, я його так мало ціную, що мені байдуже, — згадую лише для памʼяті, ось так...
J’ai oublié de dire que nous étions hier au théâtre, que Saëtone et Galula sont venus dans la loge. Galula a toujours été poli, mais cette grosse bête de Saëtone qui vient seulement quand il n’y a personne ! D’ailleurs je le compte pour si peu que cela m’est bien égal, je ne le dis que pour mémoire, comme ça...
Я просиділа вдома цілий день, а близько шостої пішла до східного магазину, де купила чарівні речі — опис їх дістанете в міру того, як я їх розставлятиму. Дощ, повертаюсь у фіакрі. Всі Сапоженікови вечеряли в нас, і Варпаховський теж. Бідну Ніну мені так шкода — і я справді зраділа, що змусила її кілька разів усміхнутись, коли вона й дівчата прийшли до моєї кімнати подивитися на покупки.
Je suis restée toute la journée à la maison et vers six heures je suis allée au magasin oriental où j’ai acheté des choses ravissantes dont vous aurez la description à fur et à mesure que je les mettrai. Il pleut et je rentre en fiacre. Tous les Sapogenikoff ont dîné chez nous, Varpahowsky aussi. Cette pauvre Nina me fait de la peine et j’ai été vraiment contente de l’avoir fait sourire plusieurs fois lorsqu’elle et ses filles vinrent voir mes achats dans ma chambre.
Антонеллі, мабуть, вже забув мене — сам сотні разів казав, що не може кохати серйозно і що за три дні забуде. Шкодую за ним лише через самолюбство й через розрахунок, якщо правда, що він буде мільйонером. Бо, бачте, я, звичайно, господиня тут — але вдома всі нестерпні, сварливі, весь час без причини незадоволені й за звичкою тільки й знають, що казати прикрі речі та гризтися, мов розбалувані злі пси. Спитайте будь-кого, хто прожив із нами десять днів поспіль, — і він мене підтримає. А ще є дідусь — я дуже люблю його здалека, але зблизька він доводить мене до нестями. Немає нічого нестерпнішого за нього. Навіть мама це каже. А ще є наше становище. Все це не робить моє життя солодким — і я лише молюсь Богові, щоб Він зробив його кращим.
Quant à Antonelli il m’a sans doute oubliée, il m’a lui-méme dit cent fois qu’il ne pouvait pas aimer sérieusement et que dans trois jours il m’oublierait. Je ne le regrette que par amour-propre et par intérêt s’il est vrai qu’il sera millionnaire. Car voyez-vous, je suis certes la maîtresse ici, mais on est insupportable à la maison, acariâtre, sans cesse et sans raison mécontent et par habitude on ne fait que dire des choses désagréables et de se donner des coups de dents comme des chiens gâtés et hargneux. Demandez à chaque personne qui a passé dix jours de suite chez nous dans l’intimité, et cette personne me donnera raison. Et puis il y a ce grand-papa que j’aime beaucoup de loin mais qui, de près, me met dans des états impossibles. Il n’y a rien de plus insupportablement agaçant que lui. Même maman le dit. Et puis il y a notre position. Tout cela ne me compose pas une vie douce et je ne fais que prier Dieu pour qu’il me la rende meilleure.
Коли думаю про бідного Юркова, що обожнював вищий світ, як і я, і наклав на себе руки через відмови — мені стає моторошно. І ви знаєте, що саме це була єдина причина його смерті. Йому в обличчя говорили найобразливіші речі, влаштували скандал у клубі «Середземне море» — всього й не перелічити. Я далека від того, щоб виправдовувати цю людину — але в глибині душі це була натура шляхетна, наділена такою добротою й нескінченним милосердям, що хочеться пробачити, — і я прощаю йому все.
Quand je pense à ce pauvre Yourkoff qui adorait le monde comme moi et qui s’est tué à cause de ses rebuts. J’ai froid. Et vous savez que c’est la seule cause de sa mort. On lui disait en face les choses les plus offensantes, on lui a fait un scandale au cercle de la Méditerranée, il serait trop long d’énumérer tout. Je suis loin d’excuser cet homme mais c’était une noble nature au fond et douée de tant de bonté et de charité infinie qu’on est tenté de pardonner et que je lui pardonne tout.
Замість того щоб накладати на себе руки, краще б він оселився в готелі — і тоді ніхто б нічого не сказав, але... Годі!2 Та йдеться про мене. Отже, я казала, що все це робить моє життя сумним — так, саме так. Тому й хочу змін; я прийняла б ці зміни від Пʼєтра охочіше, ніж від будь-кого іншого, — але сам Пʼєтро... ви знаєте його становище. Так чи інакше, треба тягти цю справу далі — що я й робила, бо не знаєш, що може статися. Я не проти тягти — але це він забуває: коли подумаю, що він отак мене відпустив, нічого не сказав ні батькові, ні матері, — то здається, що він ніколи мене не кохав, і це мене мучить і принижує.
Au lieu de se tuer il aurait mieux fait de loger dans un hôtel et alors personne ne dirait rien, mais... via ! Il s’agit de moi. Je disais donc que tout cela me rendait la vie triste, oui c’est cela. Aussi je désire changer, j’aurais accepté ce changement de la part de Pietro plus volontiers que de la part d’un autre mais Pietro lui-même... vous connaissez sa position. Dans tous les cas il faut traîner avec lui, c’est ce que j’ai fait, car on ne sait pas ce qui peut arriver. Je ne demande pas mieux que de traîner mais c’est lui qui oublie, quand je pense qu’il m’a laissée partir comme ça, qu’il n’a rien dit ni à son père ni à sa mère, je pense qu’il ne m’a jamais aimée et cela me tourmente et m’humilie.
навскоси
Як бачите, вже за три дні я сумніваюся
en travers Je doute comme vous voyez au bout de trois jours
Ви знаєте, що досі в нас не було навіть адвоката в Росії — і нас захищали лише Бог та іноді дядько Олександр. Тепер найняли Плеваку3 — того, якого я бачила в Парижі після Шланґенбаду.
Vous savez que jusqu’à présent nous n’avions même pas d’avocat en Russie de sorte qu’il n’y avait que Dieu pour nous défendre et quelquefois l’oncle Alexandre. A présent on a pris Plevako, celui que j’ai vu à Paris après Schlangenbad.
Треба їхати в Росію. Якщо Антонеллі мене кохає — він мене знайде. Я його досить підштовхувала, мені це набридло. Як же так! Це не він питав, чи хочу я за нього заміж, — а я! Це не він хвилювався через мій відʼїзд, — а я!
Il faut aller en Russie. Quant à Antonelli s’il m’aime il me trouvera. Je l’ai assez poussé, j’en ai assez. Comment ! ce n’était pas lui qui demandait si je voulais de lui pour mari, mais moi ! Ce n’était pas lui qui s’inquiétait de mon départ, mais moi !
Закоханий у мене він, звісно, був, але й тільки.
Il a été amoureux de moi, sans doute, mais ça a été tout.
До того ж він занадто розпусний і особливо — занадто ще дитина, щоб кохати серйозно. Проте хотіла б зберегти його про запас і не розривати з ним.
D’ailleurs il est trop dévergondé et surtout trop enfant pour aimer sérieusement. Je voudrais pourtant le garder comme un en-cas et ne pas rompre avec lui.
Ось, чотири дні не бачу його — і знову починаю будувати тривожні здогади.
Voilà, je suis restée quatre jours sans le voir et de nouveau je recommence à faire des suppositions alarmantes.
Ах! Яке сумне життя — таке, яким живу я!
Ah ! que c’est triste la vie, telle que je la vis !
Примітки
Джакометто Дорія — мабуть, молодик із римського або ніццького кола. ↩
В оригіналі італійською: «via !». Вигук на кшталт «геть!», «досить!» — вираз нетерпіння, характерний для напівнасмішкуватого стилю Марі. ↩
Федір Плевако (1842–1909) — знаменитий московський адвокат, відомий своїм красномовством; вів важливі справи. ↩