❦
[Навскоси: А ось і доказ того, що цей Антонеллі був для мене порожнім місцем: щойно я починаю про нього говорити, я висловлююся так безглуздо, і все звучить натягнуто й по-дурному!
навскоси
А ось і доказ того, що цей Антонеллі був для мене порожнім місцем: щойно я починаю про нього говорити, я висловлююся так безглуздо, і все звучить натягнуто й по-дурному!
[En travers: Et la preuve que cet Antonelli était un rien du tout pour moi, c’est sitôt que je parle de lui je m’exprime si bêtement et ça a l’air forcé et stupide !
на полях
Річ у тім, що мої єреміади1 можуть навести на думку, ніби я його кохала, — і саме це мене й лютить.]
C’est que mes jérémiades peuvent faire croire que Je l’aimais et c’est ce qui m’enrage.]
Четвер 20 квітня 1876
Jeudi 20 avril 1876
Вкладка · liste de noms sur la page de titre du Livre 59
Бельмонте Пандола Одескальки Піццарді Дзуккіні Чезаро Антонеллі Анджеліні
Belmonte Pandola Odescalchi Pizzardi Zucchini Cesaro Antonelli Angelini
Перегони! Коні графа де Лардереля вже заздалегідь мене цікавлять. Не маючи жодного уявлення про цього пана, я відчуваю, що здатна ним захопитися. Я ніколи його не бачила — але він мені цікавий.
Les courses ! Les chevaux du comte de Larderel m’intéressent d’avance. Sans avoir aucune idée de ce monsieur je me sens capable de m’en occuper. Je ne l’ai jamais vu mais il m’intéresse.
на полях
Памʼятайте ці рядки стосовно Лардереля.
dans la marge Rappelez-vous ces lignes à propos de Larderel.
О першій годині ми вирушаємо у страшну спеку. Парижеві годі хвалитися, ніби він блискучіший за Неаполь. Завдяки Альтамурі нас розмістили в найкращому місці — біля вагової2 і трибуни. Неможливо уявити таку безліч екіпажів, запряжених четвернею, з довгими віжками, форейторами3, виїзними лакеями в перуках і повній лівреї! Коли дивишся на цей парад, на коней у султанах і лакеїв у пишних лівреях, здається, ніби тебе перенесли в добрі старі часи.
Nous partons à une heure par une chaleur très grande. Paris ne peut se vanter d’étre plus brillant que Naples. Grâce à Altamura nous sommes placées au milieu du bel endroit, près du pesage et de la tribune. Une telle multitude d’équipages attelés de quatre chevaux, à longues guides, avec postillons, piqueurs, en perruque, en grande livrée, ne se peut imaginer ! On se croit transporté dans le bon vieux temps à voir cette parade, ces chevaux empanachés et ces laquais en grande livrée.
Великих екіпажів, запряжених четвернею, де сидять на даху, тут з десяток — і всіма ними правлять принци, а набиті вони герцогами та графами. Кажуть, неаполітанці бідні — що ж, я згодна вважатися бідною й жити на таку ногу. Без грошей — і вісім коней, і чотири екіпажі, і лакеї, і всі чорти пекла! Я б хотіла навчитися жити отак — при невеликих статках.
Des grandes voitures où l’on est assis sur le toit, attelées de quatre chevaux, il y a une douzaine, et toutes elles sont conduites par des princes et remplies de ducs et de comtes. On dit les Napolitains pauvres, fort bien, je consens à passer pour pauvre et mener un pareil train. Pas d’argent et huit chevaux, et quatre voitures, et des laquais et tous les diables de l’enfer ! Je voudrais apprendre à vivre ainsi avec peu d’argent.
Я вже починала відчувати те заціпеніння, що завжди охоплює мене серед великого натовпу влітку, коли зʼявився весь спітнілий Альтамура — він член товариства перегонів і головує на ваговій.
Je commençais déjà à sentir cet engourdissement qui me vient toujours au milieu d’une grande foule pendant l’été, lorsqu’arriva Altamura tout suant, il est de la société des courses et préside au pesage.
Il me demande la permission de nous présenter le baron de Saint-Joseph, je ne sais si j’ai jamais parlé de ce monsieur qui a été à Rome et qui est du Caccia-Club, de la barcaccia et des amis de Torlonia et de Pietro.
Нам подають чудовий сніданок і добре холодне вино, та Сен-Жозеф не егоїст — він просить дозволу привести свого дорогого Клемента і приводить... не пʼяним!
On nous sert un charmant déjeuner et des bons vins froids, mais Saint-Joseph n’est pas égoïste, il demande la permission d’amener son cher Clément et l’amène... pas ivre !
Я ледве чула, що барон говорив мені про свого близького друга Антонеллі — що той так змінився, більше не зʼявляється на людях, що з ним таке? Я відповіла, що справді нічого не знаю. Кажу «ледве чула», бо сиділа на козлах, упершись ногами коло спини Діни, і звисока оглядала поле, коней і публіку. Торлонія — людина практична — видирається на колесо й сідає поруч зі мною. Мабуть, він намагається змусити себе закохатися в Мещерську, бо говорить про поезію, меланхолію й квіти. Спека й жебраки були нестерпні — ніде у світі їх немає стільки, вони тягнуться перед вами нескінченною процесією.
J’ai à peine entendu ce que me dit le baron de son ami intime Antonelli, qui est si changé, qui ne se montre plus, que peut-il avoir ? Je répondis que vraiment je n’en savais rien. Je dis que j’ai à peine entendu car j’étais assise sur le siège avec les pieds appuyés près du dos de Dina et du haut de ma hauteur je regardais le champ, les chevaux et le monde. Torlonia en homme pratique grimpe sur la roue et se met à côté de moi. Il doit être en train de se forcer à devenir amoureux de la Mechtchersky, car il parle de poésie, de mélancolie et de fleurs. La chaleur et les mendiants étaient insupportables, dans aucun pays du monde il y en a autant, ils défilent devant vous comme une procession sans fin.
— Ах, які вони набридливі! — сказала я нарешті. — Не дуже гарно я це сказала, пане, але коли тобі добряче, добряче набридло, іншого слова не знайдеш.
- Ah ! qu’ils sont embêtants ! dis-je enfin, ce n’est pas très joli ce que j’ai dit-là, Monsieur, mais lorsqu’on est bien, bien ennuyé on ne trouve pas un autre mot pour s’exprimer.
— Справді, коли я вам набридну дуже, дуже, ви мені це скажете, — промовив Торлонія, мабуть, розраховуючи, що я відповім запереченнями.
- C’est vrai, quand je vous ennuierai beaucoup, beaucoup, vous me direz cela, - dit Torlonia, espérant sans doute que je répondrais par des protestations.
— Добре, — кажу я, — наразі ви мені не набридаєте, але коли набридете — скажу.
- Bien, dis-je, pour le moment vous ne m’ennuyez pas, mais quand vous m’ennuyerez je vous le dirai.
— Ні, послухайте, — перебив він, — я вам не набридав у Римі, правда ж?
- Non, écoutez donc, interrompit-il, je ne vous ai pas ennuyé à Rome, n’est-ce pas ?
— Навпаки.
- Au contraire même.
— Ви розумієте, в якому сенсі я вживаю слово набридати?
- Vous comprenez bien dans quel sens je dis ennuyer ?
— Цілком.
- Parfaitement !
— Які квіти ви полюбляєте? — запитав молодий пʼяниця через деякий час.
- Quelles fleurs préférez-vous ? demanda le jeune ivrogne au bout d’un certain temps.
— Троянди.
- Les roses.
— Ні, конвалії — я знаю одну людину, яка три тижні носила їх на вашу честь, — додав він, простягаючи мені букет конвалій і відразу ж пропонуючи квіти і мамі, і Діні.
- Non, les muguets, je connais quelqu’un qui en a porté pendant trois semaines en votre honneur, ajouta-t-il en me donnant un bouquet de muguets, et en offrant de suite des fleurs également à maman et à Dina.
— Я засліплений сонцем і вашою красою, панно.
- Je suis éblouie par le soleil et par votre beauté, Mademoiselle.
— Хочете устриць?
- Voulez-vous des huîtres ?
— Ні, дякую, я хочу пити.
- Non merci, j’ai soif.
— Тоді пʼємо!
- Alors buvons !
І ми випили — кожен по келиху білого вина й по склянці шампанського, — потім він ще пив біле вино, а йому знову пропонували шампанське за моє здоровʼя.
Et nous avons bu chacun par un verre de vin blanc et par un bocal de champagne puis il but encore du vin blanc et on lui offrait encore du champagne à ma santé.
— Я почуваюся дуже добре, — кажу я.
- Je me porte très bien, dis-je.
— Справді, я міг би накликати на вас нещастя.
- C’est vrai, je pourrais vous porter malheur.
— Ви маєте рацію, пане, не пийте.
- Vous avez raison, Monsieur, ne buvez pas.
І я розсміялась. Не думайте, що я сприймаю слова дона Клементе серйозно: я приймаю їх такими, які вони є, — будьте спокійні. До того ж я вмію триматися з великою гідністю, без жодної удаваності.
Et je me mis à rire. N’allez pas croire que je prenne au sérieux les paroles de Don Clemente, je les prends pour ce qu’elles sont, soyez tranquilles et puis je sais me conduire avec beaucoup de dignité sans aucune affectation.
Цей Сен-Жозеф — імʼя однаково знамените в Старому і Новому Завіті, — цей Сен-Жозеф, кажу я, здається мені другом, якого я знаю вже років десять, і я зустріла його дуже привітною усмішкою й кивком голови.
Ce Saint-Joseph, nom également célèbre dans l’ancien et le nouveau testament, ce Saint-Joseph, dis-je, me paraît un ami de dix ans et je l’ai accueilli par un sourire et un signe de tête très gentils.
Поки вони були тут — Альтамура, Сен-Жозеф і Торлонія, — я майже не звертала уваги на перегони. Торлонія, за власними словами, саме такий, яким я його собі уявляла. Він не бажає ні чекати, ні коритися. Та вже сама борода каже про нього все. Він дотепний, може, трохи самозакоханий — але хто ж не такий у двадцять чотири роки? До того ж йому це личить.
Je faisais peu attention aux courses tant qu’ils étaient là, Altamura, Saint-Joseph et Torlonia. Torlonia se dit tel que je l’ai jugé. Il ne veut ni attendre, ni obéir. D’ailleurs sa barbe seule suffit pour qu’on le devine. Il a de l’esprit, il est un peu fat peut-être, mais qui ne l’est pas à vingt-quatre ans ? Et puis cela lui va bien.
Коли вони пішли і ми знову залишилися самі, я сіла й більше ні на що не дивилася — втім, заціпеніння минуло, і мені, мабуть уперше в житті, було весело на перегонах.
Lorsqu’ils furent partis et que de nouveau nous fûmes restés en famille je m’assis et ne regardai plus rien, d’ailleurs l’engourdissement avait disparu et, pour la première fois de ma vie peut-être, je me suis sentie gaie aux courses.
Але я збиралась побачити Лардереля, яким захоплена вже два дні. Він мав брати участь в останньому заїзді — для джентльменів-наїзників6. Для цього заїзду Альтамура веде нас на трибуну. Я йду з ним, а Діна — з Валіцьким. Мама залишається в екіпажі.
Mais je m’apprêtais à voir Larderel, dont je m’occupe depuis deux jours. Il devait courir dans la dernière course, gentlemen riders. Pour cette course Altamura vient nous conduire à la tribune. Je vais avec lui et Dina avec Walitsky. Maman reste en voiture.
Гарна принцеса Мулітерно, вся в білому, у вельми відвертому флірті7 з принцом Одескальки, якого вважають її нареченим. Як же чарівна ця трибуна вагової! З одного боку — поле, з іншого — загорода, де проводять коней і готуються до заїзду.
La belle princesse Muliterno toute de blanc habillée est en flirtation très prononcée avec le prince Odescalchi, qu’on dit son fiancé. C’est si adorable une tribune de pesage ! D’un côté le champ, d’un autre l’enceinte où l’on promène les chevaux, où l’on se prépare.
Весь час я ставила на Лардереля й з нетерпінням чекала його появи на арені. Нарешті він зʼявився — в білому атласі з зеленими смугами і чорних панталонах. Я взяла лорнет Альтамури й уважно його розглянула.
J’ai tout le temps parié pour Larderel et attendais avec impatience son apparition sur l’arène. Il parut enfin, en satin blanc rayé de vert et culotte noire. Je pris la lorgnette d’Altamura et l’examinai.
Чорт забирай! Та він чарівний. Високий, гарно складений, темно-каштанове волосся, довгий, чітко окреслений ніс, гарні очі, червоні губи й маленькі біляві вусики, цікава блідість. І гарне імʼя — Олександр.
Peste ! mais il est charmant. Grand, bien fait, des cheveux châtain foncé, un nez long et bien prononcé, de beaux yeux, des lèvres rouges, et une petite moustache blonde, une pâleur intéressante. Et un joli nom, Alexandre.
Торлонія поруч із нами й скаржиться на втому. Я сама до нього не заговорюю, бо його поведінка в Римі зобовʼязує мене до певної стриманості, — лише відповідаю, коли він до мене звертається.
Torlonia est près de nous et se plaint de la fatigue. Je ne lui adresse pas la parole, car sa conduite à Rome m’oblige à une certaine réserve, je ne fais que répondre quand il me parle.
Я бʼюся об заклад з Альтамурою на жакет у зелено-білу смужку; дають сигнал — і вони рушають! Слово честі, оце заїзд!
Je parie avec Altamura pour la jaquette rayée de vert et blanc, on donne le signal et ils partent ! Sur mon âme, voilà une belle course !
Їх троє, і вони змагаються за приз так само граційно, як і вправно. Я стежу за ними очима й обмінююся з Альтамурою кількома зауваженнями, які добре доводять, що я цікавилася ремеслом і два роки читала «Дербі». Зауваження ці такі влучні, що не один плобстер8 обертає голову.
Ils sont trois et se disputent le prix avec autant de grâce que d’adresse. Je les suis des yeux et échange avec Altamura quelques observations qui prouvent bien que je me suis occupée du métier et que j’ai lu “Le Derby” pendant deux ans. Lesquelles observations font retourner la tête à plusieurs plobsters, par leur justesse.
Лардерель стримував свого коня, і всі були за нього — я, звісно, перша.
Larderel retenait son cheval et tout le monde était pour lui, moi la première sans doute.
Але ось вони мчать, як ураган, я зводжуся навшпиньки, не дихаю — а мій жокей приходить лише другим.
Mais les voilà qui arrivent comme un ouragan, je me lève sur la pointe des pieds, je ne respire plus et mon jockey n’arrive que deuxième.
— Треба поспішати, — каже Альтамура, — тут стільки людей.
- Il faut nous dépêcher, dit Altamura, il y a tant de monde.
— То поспішімо ж, пане, ходімо, я бачила, що хотіла, ходімо, — і, взявши його під руку, я спускаюся сходами, дуже любʼязною усмішкою відповідаю на прощання Клементе й перетинаю елегантний натовп, а за мною женуться голови, що обертаються, і очі, що прикипають до моєї спини. Ну й дурні ж вони, що так витріщаються!
- Dépêchons-nous donc, Monsieur, allons, j’ai vu ce que je voulais, allons et prenant son bras je descends l’escalier, réponds par un sourire très aimable à l’adieu de Clemente et traverse la foule élégante poursuivie par les têtes qui se tournent et les yeux qui se fixent sur mon dos. Sont-ils assez bêtes de tant regarder
— Швидко, пройдіть під цією мотузкою, — каже Альтамура, — бо ось іде кінь.
- Vite, passez sous cette corde, dit Altamura, car voici un cheval.
— Ох! — кажу я, випроставшись по той бік мотузки. — Ось він, мій, той, на якого я ставила, погляньте ж, пане, мій!
- Oh ! dis-je, en me redressant de l’autre côté de la corde, voici le mien, celui que j’ai pris, voyez-donc, Monsieur, le mien !
Я кажу це, вже відходячи, і дивлюся просто в обличчя красеня Лардереля, який усміхається на цей вигук.
Je dis cela tout en m’en allant et en levant les yeux droit dans la face du beau Larderel qui sourit à cette exclamation.
Я ніколи його не бачила, але він, бувши в Римі, бачив мене і, мабуть, мене знає.
Je ne l’ai jamais vu, mais étant à Rome il m’a vue et me connaît sans doute.
Він такий гарний і такий блідий.
Il est si beau et si pâle.
на полях
Ну що ж, я їх міняю, слава Богу: Еміль, Пʼєр, Клемент, Дорія, а тепер Олександр.
dans la marge Eh bien j’en change, Dieu merci, Emile, Pierre, Clément, Doria et à présent Alexandre.
Панове на великих екіпажах сурмлять у труби, наче ангели Страшного суду, кучери ляскають батогами, і весь цей блискучий, запаморочливий натовп рушає з місця.
Les messieurs des grandes voitures sonnent des trompettes comme les anges du jugement dernier, les cochers claquent du fouet et toute cette foule brillante et étourdissante s’ébranle.
Повернення — чудове видовище. Уся ця світська пишнота на висоті, звідки видно гори й Везувій, що тоне в легкому серпанку, який підіймається над спокійним, блакитним, божественним морем, — це справді видовище, варте того, щоб на нього подивитися навіть мені.
Le retour est chose magnifique à voir. Toute cette pompe mondaine sur une hauteur de laquelle on voit les montagnes, le Vésuve se perdant dans un léger brouillard qui s’élève de la mer calme, bleue, divine, c’est vraiment un spectacle digne d’être vu même par moi.
Торлонія, Сен-Жозеф і ще один римлянин сидять на екіпажі принца Мулітерно. Чотири ряди екіпажів їдуть ступою, щохвилини зупиняються, обганяють одне одного, розʼїжджаються.
Torlonia, Saint-Joseph et un autre Romain sont sur le véhicule du prince Muliterno. Quatre files de voitures vont au pas, s’arrêtent à chaque instant, se devancent, se passent.
— Ах! — каже мама. — Якби ми провели зиму в Неаполі, нас би приймали скрізь: я знаю Насимова, йому досить було б тільки представити нас цій княгині Ухтомській, у якої збирається весь світ.
- Ah ! dit maman, si nous avions passé l’hiver à Naples, nous serions partout, je connais Nasimoff, qui n’aurait qu’à nous présenter chez cette princesse Ouchtomsky, chez laquelle tout le monde se rassemble.
— Мамо, не кажіть цього: якби ми провели зиму в Неаполі, ви зітхали б за Римом.
- Maman, ne dites pas cela, si nous avions passé l’hiver à Naples vous soupireriez après Rome.
Уже зовсім темно, коли ми вʼїжджаємо на Толедо.
Il fait tout à fait sombre lorsque nous entrons dans le Toledo.
Ах! Не забудьмо сказати, що білява борода — з клубу «Академія», а отже, плобстер. Утім, я ним майже не цікавлюся.
Ah ! n’oublions pas de dire que la barbe blonde est du cercle de l’Accademia et par conséquent, plobster. D’ailleurs je ne m’en occupe que fort peu.
навскоси
Герцог Сан-Паоло
en travers Le duc de San Paolo
Лардерель повертався у вікторії з якоюсь дамою — чи то просто жінкою, чи то своєю дружиною. Він справді дуже гарний. Це не дружина, бо він кілька разів обертався й дивився на мене. Антонеллі якось сказав мені, що той відкрито живе з кокоткою, але, щоб знати напевно, я запитала в Альтамури, з ким був граф де Лардерель.
Larderel retournait en victoria avec une dame, une femme, ou sa femme. Il est vraiment très beau. Ce n’est pas sa femme car il m’a regardée plusieurs fois en se retournant. Antonelli m’a dit un jour qu’il vivait publiquement avec une cocotte, mais pour être plus sûre j’ai demandé à Altamura avec qui était le comte de Larderel.
— Не знаю, здається, якась його приятелька.
- Je ne sais pas, une amie a lui je crois.
Так і є. Але який сором тягати за собою таку жінку! Багаті, знатні й вродливі інакше й не чинять!
C’est bien cela. Mais quelle honte de traîner après soi une pareille femme ! Quand on est riche, noble et beau on n’en fait point d’autres !
Ледве встигаємо перевдягнутися, щоб їхати до готелю «Англетер», де вічний Альтамура влаштовує нам розкішний обід.
A peine avons-nous le temps de changer de robes pour aller à l’hôtel d’Angleterre, où l’éternel Altamura nous offre un magnifique dîner.
Вистава починається пізно, тож ми встигаємо послухати «Травіату». Ложа в нас ліворуч, тому я насолоджуюся лише наполовину. Ложа-«човен»9 над нами, трохи збоку, одне одного погано видно; я нікого не побачила через лампу під моєю ложею, нікого — лише купу лорнетів. Я втомлена, а ці овації втомлюють мене ще більше. Отже, вони цікавляться мною так само, як я ними. Ах, тим краще. Я вийшла з театру зовсім задумлива: це вперше я слухаю цю оперу. Чула я її, правда, ще в дитинстві, але в пʼять-шість років мало що розумієш.
Grâce à l’heure avancée où commence le théâtre nous avons le temps d’entendre “La Traviata”. Nous avons une loge à gauche, je ne jouis donc qu’à moitié. La barcaccia est au-dessus de nous, un peu de côté, on se voit mal, je n’ai vu personne à cause d’une lampe sous ma loge, personne, mais un tas de lorgnettes. Je suis fatiguée, et ces ovations me fatiguent encore plus. Ils s’intéressent donc à moi comme je m’intéresse à eux. Ah, tant mieux. Je suis sortie du théâtre toute pensive, c’est la première fois que j’entends cet opéra. Je l’ai bien entendu, dans mon enfance, mais à cinq ans, six ans on ne comprend pas grand chose.
Я думала, що є тільки «Міньйон» і «Фауст»; але є ще й «Травіата» — і сюжет, і музика, все тут живе й природне. На Верді нападають так само, як на Дюма, — чому? Тому що ці двоє розважають, зворушують, захоплюють свою публіку.
Je pensais qu’il n’y avait que “Mignon” et “Faust »; il y a aussi “La Traviata”, sujet et musique tout est vivant et naturel. On s’attaque à Verdi comme on s’attaque à Dumas, pourquoi ? parce que ces deux hommes amusent, émeuvent, transportent leur public.
У ложі-«човні» знайомих не було — або ж вони пробули там недовго, бо вийшли одночасно з нами через маленькі бічні двері, і я не побачила жодного знайомого обличчя.
Dans la barcaccia il n’y a eu personne de connaissance ou du moins pour peu de temps car ils sont sortis en même temps que nous par la petite porte de côté et je n’ai vu personne de connu.
Ні, послухайте ж, так, послухайте-но «Травіату». Я мало не заплакала: від цієї чарівної музики серце то бʼється, то мріє, то стікає кровʼю. Щоправда, для чоловіків ця пʼєса неморальна. Кожен молодий шалапут побачить у своїй кокотці Віолетту Валері. І Лардерель розориться на браслети й сережки, якщо його любій самиці стане кмітливості кашляти й напускати на себе поетичний вигляд.
Non, écoutez-donc, oui écoutez-donc “La Traviata”. J’en ai presque pleuré, cette musique charmante vous fait tantôt battre, tantôt rêver, tantôt saigner le cœur. Il est vrai que c’est une pièce immorale pour les hommes. Chaque jeune fou verra une Violette Valery dans sa cocotte. Et Larderel se ruinera en bracelets et boucles d’oreilles si sa bien-aimée femelle a le bon esprit de tousser et de prendre un air poétique.
на полях
[Примітка: 1881. Я вже тоді ревнувала до жінки Лардереля.]
[Annotation: 1881. J’étais déjà jalouse de la femme de Larderel.]
Я повернулася замріяна. Який галасливий день! Скільки людей, скільки мішури!
Je suis rentrée rêveuse. Quelle bruyante journée ! Que de monde, que de clinquant !
Я починаю обожнювати Неаполь, я боюся за Рим... Рим і Пʼєтро. Бідолашний друг... ну гаразд, навіщо його жаліти? Не знаю, я жалію його, бо жалію себе, бо ця музика мене розчулила. Я хотіла б почути, як він скаже мені «я вас кохаю» — з тими своїми затуманеними очима, притулившись щокою до моєї руки...
Je commence à adorer Naples, je crains pour Rome... Rome et Pietro. Pauvre ami... bon, pourquoi le plaindre ? Je ne sais, je le plains parce que je me plains, parce que cette musique m’a rendue tendre. Je voudrais l’entendre me dire: je vous aime, avec ses yeux voilés et sa joue appuyée sur ma main...
Як добре бути коханою — немає нічого кращого.
C’est bien d’être aimée, il n’y a rien de bon comme cela.
— Він обіцяв мені приїхати до Неаполя, — каже Сен-Жозеф, — але тепер уже не хоче; він якийсь дивний, не знаю, що з ним.
- Il m’avait promis de venir à Naples, dit Saint-Joseph, mais à présent il ne veut plus, il est étrange, je ne sais ce qu’il a.
Йому забороняють приїжджати, ясна річ! Бо я ніколи не повірю, що він збрехав! Він мене кохає, але він не сам собі господар, і це до біса принизливо для мене. Ці ватиканські негідники вдають, ніби не хочуть мене, а це я не хочу їх! Я дуже люблю Пʼєтро, він такий милий, як тільки можна, але Пʼєтро — не та партія, на яку я чекаю від Божої Доброти.
On lui défend de venir, parbleu ! Car je ne croirai jamais qu’il ait menti ! Il m’aime mais il n’est pas le maître, c’est diablement humiliant pour moi. Ces canailles du Vatican font mine de ne vouloir pas de moi et c’est moi qui ne les veux pas ! J’aime beaucoup Pietro qui est aussi gentil que possible mais Pietro n’est pas le parti que j’attends de la Bonté Divine.
Небезпечно слухати «Травіату»: ця клята музика навіює думки... Мрієш про Пʼєтро, шкодуєш за ним, заплющуєш очі, уявляєш, що він тут, а потім... потім підводишся на ноги — і на душі невдоволено, якось дивно...
Il est dangereux d’entendre “La Traviata”, cette fichue- musique vous donne des idées... On rêve à Pietro, on le regrette, on ferme les yeux, on le croit là, puis... puis on se lève sur pieds tout mécontent, tout étrange...
Примітки
Єреміади — нескінченні скарги й плачі (від імені пророка Єремії та його «Плачу»). ↩
Вагова — ділянка іподрому, де зважують жокеїв перед скачками; найпрестижніше місце для глядачів. ↩
Форейтор — верховий, що їде на одному з корінних коней при виїзній запряжці. ↩
Caccia-Club (іт.) — Мисливський клуб, один із найвишуканіших джентльменських клубів Риму. ↩
В оригіналі італійською: «barcaccia» — велика авансценна ложа в італійському театрі; у Римі її абонували члени Caccia-Club; бути «з barcaccia» означало належати до кола світської молоді, що там збиралася. ↩
В оригіналі англійською: «gentlemen riders» — кавалери-аматори з аристократичних родин, що скачуть на перегонах заради спорту, а не грошей. ↩
В оригіналі англійською: «flirtation» — романтичне залицяння; слово вже було в моді у французькому суспільстві 1870-х. ↩
В оригіналі англійською: «plobsters». Власне слівце Марі (її перекручена англійська), яким вона насмішкувато називає світських молодих джентльменів-залицяльників. ↩
В оригіналі італійською: «barcaccia» — велика бічна ложа біля сцени в неаполітанських театрах, де збиралася світська молодь. ↩