❦
Пʼятниця, 7 квітня 1876
Vendredi 7 avril 1876
Під час уроку живопису я почула з кімнати Валіцького — вона поряд зі студією — як якийсь чоловік говорить по-російськи. Я постукала в двері.
Pendant que je prenais ma leçon de peinture j’entendis chez Walitsky dont la chambre est à côté du studio, une voix d’homme parlant russe. Je frappais à la porte.
— Увійти не можна, — сказав Валіцький, — я роздягнений; це приїхав пан Іссаєвич.
- On ne peut pas entrer, dit Walitsky, je suis déshabillé, c’est M. Issaïevitch qui est arrivé.
Я анітрохи не здивувалася, бо тітка писала нам, що він у Ніцці і приїде до Риму. Хто такий Іссаєвич? Поль Іссаєвич — племінник Доменіки, тобто син її брата. Вісім років тому в Харкові він був студентом, приходив до нас щодня як родич; Валіцький його дражнив і постійно влаштовував сцени між ним та ще одним юнаком — сином маминого вчителя співу, якого як італійця приймали скрізь. Поль був надзвичайно негарний — широкий ніс, невиразне обличчя, малий на зріст, — але викликав захоплення в панночок, особливо в Оги Жуковської, старшої сестри Марі, в яку був закоханий мій брат.
Je ne fus nullement surprise car ma tante nous a écrit qu’il était à Nice et viendrait à Rome. Qui est Issaïevitch ? Paul Issaïevitch est le neveu de Domenica, c’est-à-dire le fils de son frère. Il y a de cela huit ans à Kharkow il était étudiant, venait en qualité de parent tous les jours chez nous, était taquiné par Walitsky qui ne faisait qu’arranger des scènes entre lui et un autre jeune homme, le fils du professeur de chant de ma mère, qui en sa qualité d’Italien était reçu partout. Paul était excessivement laid, nez large, teint insignifiant, petit de taille, mais faisait les délices des demoiselles, surtout d’Oga Joukowsky la sœur aînée de Marie dont mon frère était amoureux.
Тепер Іссаєвич — чиновник для особливих доручень канцелярії генерал-губернатора Вільни. Йому двадцять сім років.
A présent Issayevitch est chargé des commissions particulières de la chancellerie du général-gouverneur de Vilna. Il a vingt-sept ans.
— Ну що ж, — кажу я Валіцькому, — відчиніть мені.
- Eh bien, dis-je à Walitsky, ouvrez-moi.
— Ні, не можу, пришлю його до вас.
- Non, je ne peux pas, je vais vous l’envoyer.
— Добре.
- C’est ça.
Я прийняла його не встаючи, на манер королеви, що приймає своїх звичайних придворних, — доброзичливої й простої королеви.
Je le reçus sans me lever et de la manière d’une reine qui reçoit ses courtisans habituels, une reine bienveillante et simple.
— Мені немає потреби представлятися, — сказав він, — ви мене впізнаєте?
- Je n’ai pas besoin de me présenter, dit-il, vous me reconnaissez ?
— О так, впізнаю, це мене вже не можна впізнати.
- Oh ! oui, je vous reconnais, c’est moi qu’on ne peut plus reconnaître.
— Кажуть, ви творите чудеса в живописі, у співі, у всьому.
- On me dit que vous faites des merveilles en peinture, en chant, en tout.
— Завдяки пану Каторбінському я роблю великі успіхи, так.
- Grâce à M. Katorbinsky j’avance beaucoup, oui.
навскоси
Я справді вірила, що займаюся живописом.
en travers Je croyais vraiment que je faisais de la peinture.
— Не хочу вам більше заважати.
- Je ne vais pas vous gêner davantage.
— Нічого, або ж ідіть тепер, побачимося ще.
- Ça ne fait rien, ou bien, allez à présent, nous nous reverrons.
Коли мама й Діна повернулися з церкви, знову прийшли до моєї студії, і ми почали розмовляти про Ніццу, про Юркова і про Ніну.
Quand maman et Dina furent rentrées de l’église on vint encore dans mon studio et on se mit à causer de Nice, de Yourkoff et de Nina.
Іссаєвич носить бороду; він резонер, 1 як кажуть по-російськи; має великі сподівання або хоче мати вигляд людини з великими сподіваннями; одягнений за останньою модою, чоботи у нього скриплять (російська елегантність), а сорочка біла й накрохмалена. Насправді це розумний хлопець, і з роками він став значно менш негарним. До того ж він родич — їздитимемо разом верхи.
Issaïevitch porte de la barbe, il est un raisonneur, comme on dit en Russie, il a un immense espoir, ou veut avoir l’air d’avoir un immense espoir dans son avenir; habillé à la dernière mode, ses bottes craquent (élégance russe) et sa chemise est blanche et raide. Au fait c’est un garçon d’esprit et avec l’âge il est devenu beaucoup moins laid. Et puis c’est un parent, on montera à cheval avec lui.
Ми зробили кілька кіл по Пінчо, і, коли вʼїжджали на Корсо, я побачила Торлонію — пішки, з іншим паном. Оскільки я сиділа спереду, я могла б бачити його весь час — він ішов у тому самому напрямку, що й ми. Але я так його видивлялася, що привіталася лише тоді, коли він уже знову надів капелюха.
Après plusieurs tours au Pincio et en entrant sur le Corso j’ai vu Torlonia, à pied avec un autre. Comme j’étais assise sur le devant j’aurais pu le voir tout le temps, car il allait dans le même sens que nous. Mais à force de le chercher je ne l’ai salué que quand il avait déjà remis son chapeau sur la tête.
Ось уже втретє здається, ніби я відвертаюся. Послухайте! Я не знаю, чи кохаю цю людину, знаю лише, що коли думаю про нього дві хвилини поспіль або коли бачу його — стаю як скажена, хочу все розтрощити й утекти на край світу! Так само діяв на мене той, інший герцог.
Voilà trois fois que j’ai l’air de me détourner. Ecoutez ! je ne sais pas si j’aime cet homme, je sais seulement que quand je pense à lui pendant deux minutes de suite ou quand je le vois, je deviens comme enragée, je voudrais tout briser et m’enfuir au bout du monde ! C’est l’effet que me faisait l’autre duc.
Через усе це я йду обідати стурбована і врешті-решт розважаю весь наш куток: коли подають боби, розповідаю, що Піфагор вважав, ніби в них є душа, і кажу ще кілька смішних речей.
Tout cela fait que je vais à dîner soucieuse et finis par amuser notre coin en racontant, au moment où on servait des fèves, que Pythagore prétendait qu’elles avaient des âmes, et en disant plusieurs autres choses qui font rire.
Але в глибині душі мене мучить Торлонія. О, який точний російський вислів: кіт на душі шкребе. 2 Кіт на душі шкребе. Мені завжди неймовірно важко переконати себе, що чоловік, якого я кохаю, може мене не кохати.
Mais au fond je suis tourmentée par Torlonia. Oh ! que l’expression russe: avoir un chat dans le cœur, est juste. J’ai un chat dans le cœur. J’ai toujours une peine incroyable à me persuader qu’un homme que j’aime peut ne pas m’aimer.
— Н... не говорімо про це! Я б хотіла відлупцювати Торлонію. Що за безумство, ця купівля коней! Я не очікувала такого знайомства. Я говорила про його коней, щоб підказати йому ідею бути представленим, — безглузда жінко! Ніби чоловікові потрібно підказувати такі ідеї, якщо він зацікавлений або якщо я йому подобаюсь!
- N... n’en parlons pas ! Je voudrais bâtonner Torlonia. Quelle folie, cet achat de chevaux ! Je ne m’attendais pas à une présentation. J’ai parlé de ses chevaux pour lui donner l’idée d’être présenté, femme absurde ! Comme si un homme avait besoin qu’on lui donna de pareilles idées s’il était intéressé ou si je lui plaisais !
Словом, у теорії я дуже розважлива, а на практиці роблю чимало помилок. Я не очікувала, що Торлонію так швидко представлять, миттєво.
Enfin, je suis très sage en théorie, et je fais bien des fautes en pratique. Je ne m’attendais pas à ce que Torlonia fût présenté si vite, à l’instant.
навскоси
Сподіваюся, що ви читаєте те, що я кажу про Торлонію, так само, як я це писала, — тобто сміючись. Я писала це по-дитячому, не думаючи, що хтось може повірити, що це правда.
en travers J’espère que vous pensez ce que je dis de Torlonia comme je l’écrivais, c’est-à-dire en riant. Je faisais l’enfant en écrivant, sans songer qu’on pouvait croire que c’est vrai.
Я не просила мене з ним познайомити — я лише цього бажала. Зрештою, я тут стільки написала — можете судити самі.
Je n’ai pas demandé de me le présenter, je n’ai fait que le désirer. D’ailleurs j’ai tant écrit ici, vous pouvez juger.
Але що ж робити з цією людиною, якщо я їй не подобаюся!
Mais que voulez-vous qu’on fasse à cet homme puisque je ne lui plais pas !
Я кажу це у відповідь на тисячу протестів, скарг, сумнівів, які я душу в собі і які рвуться вилитися на папір.
Je dis cela en réponse à un millier de protestations, de plaintes, de doutes qui s’étouffent et veulent déborder sur le papier.
Щоразу, як я дивлюся в дзеркало, я стаю недовірливою, нервовою, злою! Бо я кажу собі: що б ти не робила, будь хоч удесятеро гарніша — нічого не вдієш. Адже ти йому не подобаєшся! Якби ти мала йому сподобатися — вже б сподобалася.
Chaque fois que je me regarde dans la glace je deviens incrédule, nerveuse, fâchée ! Car je me dis: tu as beau faire, sois dix fois plus jolie et tu n’y feras rien. Puisque tu ne lui plais pas ! Si tu devais lui plaire ce serait déjà fait.
О, скажена правда!
O enrageante vérité !
О, огидне переконання!
0 abominable conviction !
Мене дратує саме опір! Саме неможливе змушує мене кипіти, лютувати й падати долілиць, охопленою... цілою купою гірких роздумів!
C’est la résistance qui m’irrite ! C’est l’impossible qui me fait bouillir, rager et me coucher par terre en proie... à un tas d’amères réflexions !
Тепер, коли я описала свої прикрощі, почуваюся краще.
A présent que j’ai décrit mes ennuis je me sens mieux.
Сьогодні ввечері Пʼєтро має прийти. Сьогодні ввечері або завтра. Краще сьогодні — чекатиму, щоб бути розчарованою.
C’est ce soir que Pietro doit venir. Ce soir ou demain. J’aime mieux ce soir, je vais l’attendre pour être désappointée.
Мадам де Сенарклен (товста баронеса) у нас; девʼята година, іду одягатися.
Mme de Senarclens (la grosse baronne) est chez nous, il est neuf heures je vais m’habiller.
О десятій, коли ця пані відʼїжджала, увійшли Плауден, потім Поль і Валіцький. Зайшла загальна розмова про права бути прийнятим при російському дворі, про інститути шляхетних дівчат і про різні речі того самого ґатунку.
A dix heures comme cette dame partait, entraient Plowden, puis Paul et Walitsky. On a eu une conversation générale sur les droits pour être admis à la cour de Russie, sur les instituts des demoiselles nobles et sur des choses diverses, toujours du même genre.
Пʼєтро не прийшов — лише сьогодні ввечері він виходить з монастиря. Я бачила його гидотного клерикала, цього брата-лицеміра, Поля Антонеллі, — ось кого треба роздавити! Малий, чорний, жовтий, жвавий, лицемір і єзуїт!
Pietro n’est pas venu, c’est ce soir seulement qu’il sort du couvent. J’ai vu son dégoûtant clérical, cet hypocrite frère, Paul Antonelli, voilà un être à écraser ! petit, noir, jaune, vif, hypocrite et jésuite !
Якщо історія з монастирем правдива, то він, звісно, про неї знає; і як він, мабуть, сміється з неї зі своїм закритим виглядом, як він, мабуть, розповідає це друзям! Пʼєр і Поль один одного не виносять. Мені здається, що мого Антонеллі пригнічують, що його такі набожні брати шкодять йому в очах старого графа.
Si l’affaire du couvent est vraie, il doit la savoir; et comme il doit en rire de son petit air fermé, comme il doit le raconter à des amis ! Pierre et Paul ne peuvent pas se souffrir. Il me semble qu’on opprime mon Antonelli, que ses frères si religieux lui font du tort auprès du vieux comte.
Зрештою, у Пʼєтро ще є час до завтрашнього вечора. Мама побилася з ним об заклад, що він не повернеться в суботу. Побачимо, хто виграє.
Enfin Pietro a encore jusqu’à demain soir. Maman a parié avec lui qu’il ne reviendrait pas samedi. Nous verrons qui gagnera.
Іссаєвич провів день із нами, і ми разом ходили на вечірню.
Issaïevitch a passé la journée avec nous et nous avons été ensemble aux vêpres.
Смерть нещасного, доброго Юркова викликає у всіх лише холодне «тим краще» і благочестиве «так краще для панн Сапоженікових».
La mort du malheureux, du bon, Yourkoff ne provoque chez tout le monde qu’un froid, « tant mieux », et un pieux « cela vaut mieux ainsi pour les demoiselles Sapogenikoff ».
Є добродійні душі, що приходять її втішати й говорять таке Ніні. Тітка від цього обурена. А самі — розпусні нікчеми, як Бутовська, що утримує журналіста Шоссада, бо більше ніхто його не хоче! Я далека від того, щоб схвалювати Ніну, але скажу, як Біховець: «Якщо чоловік таке становище приймає — нам нема чого казати».
Il y a des âmes charitables qui viennent pour la consoler, tenir ce langage à Nina. Ma tante en est révoltée. Et ce sont des canailles dépravées comme la Boutowsky qui entretient le journaliste Chaussade parce que personne ne le veut plus ! Je suis loin d’approuver Nina mais je dirai comme Bihovetz: « Puisque cette position est acceptée par le mari, nous n’avons rien à dire ».
Тітка квапить мене повернутися. «Невже, — пише вона, — Марі вже не хоче побачити Сороку, який усе програв — навіть штани й свого кучера Єлену!». Якщо вона не повернеться зараз, — пише далі тітка, — то більше його не побачить, бо прапор на вежі вже не майорить, замок відкритий для відвідувачів, а Сорока їздить фіакром, такий жалюгідний, як тільки можна».
Ma tante me presse de revenir. « Est-il possible, écrit-elle, que Marie ne veuille plus revoir Soroka qui a tout perdu, même son pantalon et son cocher Hélène ! ». Si elle ne revient pas à présent, continue-t-elle, elle ne le verra plus, car le drapeau de la tour ne flotte plus, le château est ouvert aux visiteurs et Soroka se promène en fiacre, aussi misérable que possible ».
Хіба я не пророчиця? Згадайте пророцтво Кассандри і скаргу Жирофли. 3
Ne suis-je pas prophétesse ? Souvenez-vous de la prédiction de Cassandre et de la complainte de Girofla.
Бідолашний Одіффре — він зогниє.
Pauvre Audiffret, il pourrira.
Я зробила анаграму з «Pietro Antonelli» і знайшла літера за літерою: Il étonne lʼapôtre.4 Нещасний Пʼєтро! Що з ним зробили! Ці прокляті єзуїти його отруїли, або задушили, або втопили в Тибрі.
J’ai fait l’anagramme de Pietro Antonelli, j’ai trouvé lettre pour lettre: Il étonne l’apôtre. Malheureux Pietro ! Qu’en a-ton fait ! Ces maudits jésuites l’ont empoisonné ou étouffé ou noyé dans le Tibre.
Матиму терпіння до завтрашнього вечора, а тоді вже віддамся розпачу.
J’aurai patience jusqu’à demain soir, après quoi je m’abandonne au désespoir.
Ні, послухайте! Пʼєтро, де б ти не був — у цьому світі чи в іншому, — слухай мене. Хочу силою волі змусити тебе відчути, що я думаю про тебе, що я за тобою сумую, і що ненавиджу тих, хто тебе переслідує! Мій дорогий друже, мій найкращий спогад про Рим.
Non, écoutez ! Pietro, où que tu sois, dans ce monde ou dans l’autre, écoute-moi. Je veux te faire sentir par la force de la volonté que je pense à toi et que je te regrette et que je déteste ceux qui te persécutent ! Mon cher ami, mon meilleur souvenir de Rome.
Примітки
«Резонер» (рос. «raisonneur») — російський соціальний тип: задерикуватий інтелектуал, що має думку про все й розводиться довго. Буквально — «той, хто розмірковує». ↩
«Avoir un chat dans le cœur» — російський фразеологізм, ужитий тут у французькому перекладі (рос. «иметь кошку на сердце»): відчуття, ніби кіт шкребе на серці; гризота тривоги й неспокою. ↩
Дві власні сатиричні пісні Марі 1875 року про Одіффре: «Complainte de Girofla» («Жирофла» = Еміль д’Одіффре; 043.0368 і далі) та «Prédiction de Cassandre» («Пророцтво Кассандри»; 050.0381 і далі); це не оперета Лекока «Жирофле-Жирофла». ↩
Il étonne lʼapôtre — фр. «Він дивує апостола». Анаграма імені «Pietro Antonelli», що складається з тих самих літер. ↩