❦
Середа, 1 березня 1876
Mercredi 1 mars 1876
Я думала не виходити, але близько п’ятої передумала, і ми з Лолою їдемо на Пінчо. Зустрічаємо грецького міністра, бридкого Брускетті та інших. Похмуро, карнавал скінчився, і моя мука починається знову. Ми спускаємося з Пінчо, а Антонеллі піднімається. Я ледь відповідаю на його уклін — так мене здивувало, що він на Пінчо. Мені страшенно хотілося піднятися назад, але це було б нерозумно, та й він одразу повернув, бо невдовзі ми побачили його на Корсо, у фіакрі з іншою; було темно, я не впізнала б його, якби він не зняв капелюха.
Je pensais ne pas sortir, mais vers cinq heures je change d’idée et nous allons avec Lola au Pincio. Nous rencontrons le ministre grec, le dégoûtant Bruschetti et d’autres. Il fait gris, le carnaval est fini et mon tourment recommence. Nous descendons du Pincio et Antonelli monte. Je réponds à peine à son salut tant cela me surprend de le voir au Pincio. J’avais grande envie de remonter mais ce serait bête, d’ailleurs il a de suite retourné puisque peu de temps après nous l’avons vu au Corso, en fiacre avec une autre, il faisant sombre, je ne le reconnaîtrais pas s’il n’avait ôté son chapeau.
Кардинальчик1 на Пінчо.
Cardinalino au Pincio.
Повернувшись, застаю візитні картки Брускетті та Плаудена. Останній пише, що завтра збір на полювання буде за Порта-Пією. Об одинадцятій ми їдемо проводжати Доменіку, яка від’їжджає. Як прикро звикати до людей. Попри всі наші зусилля втримати її, Лола теж їде. Що ж! Та що тут вдієш.
En rentrant je trouve les cartes de Bruschetti et de Plowden. Ce dernier écrit que demain le rendez-vous de chasse sera hors de la Porta Pia. A onze heures nous allons reconduire Domenica qui part. C’est un tel ennui de s’habituer aux gens. Malgré tous nos efforts pour la retenir Lola part aussi. Enfin ! Que voulez-vous qu’on y fasse.
Дорія не виходить мені з голови, я схвильована, нещасна, жалюгідна.
Doria ne me sort pas de la tête, je suis agitée, malheureuse, misérable.
Тітка пише, що замок Одіффре виставлено на продаж. На всіх кутках поналіплювали оголошення. Початкова ціна — триста тисяч франків. Я хочу купити цей замок! Граф Браницький пропонує чотириста тисяч за нашу віллу. Я хочу її продати й купити замок. Це було б чудово з усіх поглядів. Уявляєте мене у Башті, у спальні Дивовижного? Який сором цей продаж! Тим краще, тим краще. Ах! якби я справді могла його купити! Орел і лев! Я дала б собі відтяти палець, аби це сталося. Як це принизило б ніццянського селюка, як розлютилися б Говарди та інші вороги. Купити замок — означає купити владу над Ніццою.
Ma tante écrit que le château d’Audiffret est mis en vente. Sur tous les coins on a collé des affiches. Mise à prix trois cent mille francs. Je veux acheter ce château ! Le comte Branisky offre quatre cent mille pour notre villa. Je veux la vendre et acheter le château. Ce serait superbe sur tous les rapports. Me voyez-vous à la tour, dans la chambre du Surprenant ? Quelle honte que cette vente ! Tant mieux, tant mieux. Ah ! si je pouvais vraiment l’acheter ! Aigle et lion ! Je me laisserais couper un doigt pour que cela arrive. Comme cela humilierait le paysan niçois, comme les Howard et les autres ennemis se mettraient en colère. Acheter le château c’est acheter la souveraineté de Nice.
Ця думка тішить мене цілу годину, а потім знову Дорія, Дорія холодний, зухвалий, чудовий! Він чекав на Марґеріт. Яким же він має бути з нею іншим — покірним, ніжним, закоханим, але так, щоб відчувалося, що не заради неї він такий.
Cette idée m’amuse toute une heure, après quoi encore Doria, Doria froid, insolent, superbe ! Il attendait Marguerite. Comme il doit être différent avec elle, soumis, tendre, amoureux tout en faisant sentir que ce n’est pas pour elle qu’il est ainsi.
Отже, є на світі обрані створіння! Королева, красуня й кохана.
Il y a donc des créatures privilégiées ! Reine, belle et aimée.
Не знаю, що зі мною, я почуваюся, мов гадюка, якій розчавили хвіст.
Je ne sais ce que j’ai, je me sens comme un serpent auquel on a écrasé la queue.
Примітки
Cardinalino — італійське прізвисько, яке Марі дала П’єтро Антонеллі, небожеві кардинала Джакомо Антонеллі: «маленький кардинал». ↩