❦
Неділя, 27 лютого 1876
Dimanche 27 février 1876
Чого це мені все сниться Папа? Ось уже дві ночі поспіль. Учора мені наснилася криниця, вся вкрита білою піною, та з криниці бʼє вода й змиває цю піну, і я побачила два цеберка (не знаю, як це пишеться), що гойдалися вгору-вниз, в одному цеберку сидів Пій IX, а в інше я лаштувалася влізти. Сьогодні знову Папа, він зі мною говорив, він гуляв під руку зі мною, я завела його в одне місце, яке не хочу називати, потім він сів на мамине ліжко, скинув шкарпетки, а я сховала їх до кишені. Одне слово, цілу ніч.
Qu’est-ce que j’ai donc à rêver du pape ? Voilà deux nuits de suite. Hier j’ai vu un puits tout couvert d’une écume blanche, mais de l’eau jaillit du puits et lave cette écume et je vis deux seaux (je ne sais comme on l’écrit) faisant la bascule, dans un des seaux se trouvait Pie IX, et dans l’autre je me préparais de monter. Aujourd’hui c’est encore le pape, il m’a parlé, il s’est promené à mon bras, je l’ai conduit dans un endroit que je ne veux pas nommer, puis il s’assit sur le lit de maman, ôta ses chaussettes et je les mis dans ma poche. Enfin toute la nuit.
І ось мені знову пригадуються Брускеттині запевнення, несміливості, спалахи гніву, ніжності.
Voilà que les protestations, les timidités, les élans de colère, les tendresses de Bruschetti me reviennent à l’esprit.
Прогулянка на Боргезе, прогулянка на Пінчо, прогулянка на Корсо, і всюди Брускетті зі своїми розкішними кіньми й форейтором у перуці.
Promenade à Borghèse, promenade au Pincio, promenade au Corso et partout Bruschetti avec ses magnifiques chevaux et son postillon en perruque.
Антонеллі ніде!
Nulle part Antonelli !
Ecoutez mes enfants, je viens de regarder la carte de ce futur pape et tout me plaît en elle, les lettres qui composent le nom, la couronne, le carton. Tout est sympathique. Marie Bachkirtseva creavit in mentem suam Petrus Antonellius. J’espère que c’est du latin !
А все ж шкода, що ті, хто мене цікавить, не цікавляться мною. Я добре знаю, що Антонеллі багато на мене дивився крізь лорнет, саме це мені його й відкрило, та він дивився на мене, бо я там була, і ніколи не завдав собі клопоту мене побачити, ніколи не виходив, одне слово, це дуже прикро.
C’est dommage, pourtant que ceux qui m’intéressent ne s’intéressent pas à moi. Je sais bien qu’Antonelli a beaucoup lorgné, c’est cela même qui me l’a révélé, mais il me regardait parce que j’étais là et ne s’est jamais dérangé pour me voir, il n’est jamais sorti, en un mot, c’est très ennuyeux.
Як, подумала я сьогодні вранці, як! Невже й справді він не бачить у мені того, що я бачу в ньому! Як! Невже ніяк не можна привабити його до себе!
Comment, ai-je pensé ce matin, comment ! Est-il donc possible qu’il ne me trouve pas ce que je le trouve ! Comment ! n’y a-t-il pas moyen de l’amener à moi !
Це огидно, слово честі! І мені здається, що, як дуже бажати, дуже прагнути, можна привабити його магнетизмом думки3.
C’est dégoûtant, ma parole d’honneur ! Et il me semble qu’à force de désirer, de vouloir, on peut l’attirer par le magnétisme de la pensée.
Я хотіла піти до Опери. Самі бачите, що всі мої гарні фрази тільки гарні. Ні кроку! Так, дуже добре.
Je voulais aller à l’Opéra. Vous voyez bien que toutes mes belles phrases ne sont que jolies. Pas un pas ! Oui, très bien.
Коли ж мені вдасться переконати себе, що все це марно! Якби він хотів мене побачити, він добре знав би, де мене знайти. Е! Та я це добре знаю, і я хотіла піти до Опери не заради нього, а заради себе, бо мені це приємно.
Quand donc parviendrai-je à me persuader que tout cela est inutile ! S’il avait envie de me voir, il saurait bien ou me trouver. Eh ! je le sais bien, et je voulais aller à l’Opéra non pas pour lui, mais pour moi, parce que cela me fait plaisir.
Установімо аксіому. Антонеллі начхати на мене. Амінь.
Etablissons un axiome. Antonelli ne se fiche pas mal de moi. Amen.
Мене обурює те, що Брускетті сміє бажати, щоб я його кохала, і сміє плекати у своїй уяві купу речей, які доводять мене до буйної люті.
Ce qui me révolte c’est que Bruschetti ose désirer que je l’aime, et ose espérer dans son imagination un tas de choses qui me mettent dans des fureurs violentes.
Тільки подумайте — поцілунок цього чоловіка!
Pensez seulement, un baiser de cet homme !
Тигр і гієна!
Tigre et hyène !
Я ненавиджу понад усе тваринність! Я не відокремлюю серця від тіла, та саме лише тіло — то мерзота.
Je hais par-dessus tout la bestialité ! Je ne divise pas le cœur du corps, mais le corps tout seul est une abomination.
Ми познайомилися з неаполітанським банкіром, шевальє Альтамурою. Уранці він лишив візитні картки, а ввечері, після вечері за загальним столом4, його запрошують до нас. Я зʼявляюся лише на чверть години й полишаю цих пань усім невимовним розкошам, які можуть дати вечеря за загальним столом і розмова з банкіром Альтамурою.
On a fait la connaissance du banquier napolitain, chevalier Altamura. Ce matin il a déposé ses cartes et ce soir après avoir dîné à la table d’hôte on l’invite chez nous. Je ne parais que pour un quart d’heure et je laisse ces dames à toutes les ineffables jouissances que peuvent produire un dîner à la table d’hôte et une conversation avec le banquier Altamura.
Примітки
«Цей майбутній Папа» — Пʼєтро Антонеллі, небіж кардинала Джакомо Антонеллі. ↩
В оригіналі латиною: «Marie Bachkirtseva creavit in mentem suam Petrus Antonellius». Хибна латина (Petrus Antonellius — називний відмінок замість знахідного); Марі й сама додає жартівливе застереження. ↩
Magnétisme de la pensée (фр.) — магнетизм думки: популярна спіритуалістична концепція 1870-х, що походить від месмеризму й твердить, ніби зосереджене бажання здатне чинити психічний вплив на іншу людину. ↩
Table dʼhôte (фр.) — загальний стіл у готелі, за яким пожильці обідають разом за усталену ціну; менш вишукано за приватну трапезу, але звична риса римського готельного життя. ↩