❦
Субота, 26 лютого 1876
Samedi 26 février 1876
Я не склепила очей, порізаний палець страшенно мене мучив. Я встаю о третій пополудні достоту як Антонеллі. О четвертій ми зʼявляємося на балконі.
Je n’ai pas fermé l’œil, le doigt coupé m’a fait horriblement souffrir. Je me lève à trois heures de l’après-midi tout à fait comme Antonelli. A quatre heures nous paraissons sur le balcon.
— Ви дуже розважилися?1 — питає мене Брускетті.
— Si è molto divertitatteri ? mi domanda Bruschetti.
— Де?2 — питаю я своєю чергою.
— Dove ? demandai-je à mon tour.
— У театрі3, — каже він, дивлячись мені в очі.
— Al teatro , dit-il, me regardant dans les yeux.
— Мене вчора не було в театрі4, — кажу я, чудово витримуючи його погляд.
— Io non erri ieri al teatro, dis-je en soutenant admirablement son regard.
— Як, в Аполло?5 — каже він.
— Come , all’ Apollo ? dit-il.
— Та вчора в Аполло не було вистави, був бал6, — кажу я з рідкісною природністю.
— Ma, ieri al Apollo non c’era la rappresentazione , c’era un ballo , dis-je avec un naturel rare.
— Так, я ж і кажу — бал.7
— Si, è quel che dico, il ballo.
— Мене там не було, у мене боліла рука, я не могла вийти.8
— Non vi sono sudato, mi doleva la mano, non ho potuto uscire.
— Як! То це були не ви?!9
— Come ! Non erano loro ! !
Панно Башкирцева, щиро вас вітаю, ви найбільша шахрайка з усіх, кого я знаю.
Mademoiselle Bashkirtseff, je vous fais mes compliments sincères, vous êtes la plus grande canaille que je connaisse.
А втім, це було задумано ще вчора, та загалом задумані речі не вдаються, а ця вдалася як справжня цукерочка10.
D’ailleurs c’était préparé depuis hier, mais en général les choses préparées ne réussissent pas, et celle-là a réussi comme un vrai sucre.
Треба було бачити сумʼяття нещасного й чути запитання, які я йому ставила. Я розважалася як божевільна; я не опустила очей, я не зашарілася. О піднесене лицемірство! О істино, де ти?
Il fallait voir la consternation du malheureux, et entendre les questions que je lui adressais. Je m’amusais comme une folle; je n’ai pas baissé les yeux, je n’ai pas rougi. 0 sublime hypocrisie ! O vérité où es-tu ?
І ще хочуть, щоб я вірила іншим! Аякже! Чому б не припустити, що інші вміють брехати так само, як я? Урешті, італієць повторює мені те, що сказав учора. Справжнє освідчення в коханні, слово честі, а до нього ще й справжнє прохання руки, слово честі порядної жінки. І все це через перегородку між балконами. Треба було або триматися суворо, або сміятися; я засміялася й сказала йому, що ми на карнавалі, тож я дозволяю чимало такого, чого інакше не дозволила б. Він каже мені, що говорить не по-карнавальному, і мало не плаче через те, що я сміюся, і каже, що якщо я колись закохаюся й хтось сміятиметься з мого кохання, я знатиму, який це жах. Він ніколи не кохав, каже він, та побачивши мене, він покохав і став дитиною. Він каже — дитиною; я кажу — дурником.
Et l’on veut que je croie aux autres ! Pas si bête ! Pourquoi ne pas supposer que les autres savent mentir comme moi ? Enfin, l’Italien me répète ce qu’il m’a dit hier. Une vraie déclaration d’amour, ma parole d’honneur, accompagnée d’une vraie demande en mariage, foi d’honnête femme. Tout cela pardessus la séparation d’un balcon. Il fallait ou se raidir ou rire; j’ai ri et lui dis que nous étions en carnaval, comme quoi je permets bien des choses que je n’aurais pas permises autrement. Lui me dit qu’il ne parle pas en carnaval et pleure presque de ce que je ris, et dit que si je deviens jamais amoureuse et si on rit de mon amour, je saurai combien c’est affreux. Il n’a jamais aimé, dit-il, m’ayant vue il a aimé et il est devenu enfant. Il dit, enfant; je dis, bête.
Цей чоловік каже правду, він щирий і думає, що не каже нічого зайвого. Він пропонує мені будь-які докази, які я захочу, я відмовляюся, кажучи, що все це карнавальні балачки, що я побачу, коли його представлять. Він зараз побіжить до Россі.
Cet homme dit vrai, il est sincère, et il croit ne rien dire de trop. Il m’offre toutes les preuves que je veux, je refuse, disant que tout cela sont propos de carnaval, que je verrai quand il sera présenté. Il va courir chez Rossi.
Він просить дозволу дати мені листа. Бонбоньєрку. Давайте. Він хотів був тихенько її передати, та я взяла її лише тоді, коли він підняв її на належну висоту.
Il me demande la permission de me donner une lettre. Une bonbonnière. Donnez. Il voulut la passer doucement, mais je ne la pris que lorsqu’il l’eut levée à une hauteur convenable.
— Боже! Якби ж вона показала його хоч би тільки своїй родині, а то всій публіці!11 — вигукнув він у розпачі й збентеженні.
— Dio ! se almeno non la mostrasse che alla sua famiglia, ma a tutto il pubblico ! s’écria-t-il en désespoir et confus.
На це я кажу йому, що публіка не могла припустити, ніби я можу потайки отримати листа. І я сховала листа за ліф. Усе це мене дивує й образило б, якби Брускетті не робив цього від щирого серця.
Sur cela je lui dis que le public ne pouvait pas supposer que je puisse recevoir une lettre en cachette. Et je mis la lettre dans mon corsage. Tout cela m’étonne et me blesserait si Bruschetti ne le faisait pas du fond du cœur.
Він красень, і дами, кажуть, його одна в одної видирають. Що ж до мене, то він мені неприємний. Боже! Невже це тому, що я йому до вподоби? Цей збентежений, закоханий вигляд мене відштовхує. Мені це набридає.
C’est un beau et les dames se le disputent, dit-on. Quant à moi, il m’est désagréable. Dieu ! serait-ce parce que je lui suis agréable ? Cet air confus, amoureux me dégoûte. Je me sens ennuyée par cela.
Ніколи той, кого я хочу! Як же мені не щастить! Він дуже добрий, дуже гарний, та не має ні розуму, ні освіти. Я ненавиджу тупаків. Мені в сто разів миліший клубок нервів, як-от кардинальчик. До слова про цього мерзотника: він тільки й того, що пройшов попід балконом і вшанував нас порухом капелюха. Та й то ледь я його завважила, мій ніжний сусіда вже загарбав мене.
Jamais celui que je veux ! Faut-il avoir peu de chance ! Il est très bon, très beau, mais il n’a pas d’esprit, il n’a pas d’instruction. Je hais les brutes. J’aime cent fois mieux un paquet de nerfs comme le cardinalino. A propos de ce misérable il n’a fait que passer sous le balcon et nous honorer d’un coup de chapeau. Et encore à peine l’ai-je aperçu, mon tendre voisin m’accaparait.
Усе це безглуздя, і я невдоволена.
Tout cela est absurde et je suis mécontente.
Волконський, щоб дати зрозуміти, що впізнав нас, кидає нам три бонбоньєрки, маски.
Volkonsky, pour faire comprendre qu’il nous a reconnues nous jette trois bonbonnières, masques.
Гладкий пруссак на імʼя Льобеке дарує мені великий букет, трохи менший за букет кардинальчика. Дуже жваво, дуже граційно.
Le gros Prussien qui se nomme Loëbecke, me donne un grand bouquet, un peu moins grand que celui du cardinalino.. C’est très animé, très gracieux.
Вернувшись до себе, я читаю листа, ось він, пришпилений шпилькою, [Лист у рукописі відсутній], ви можете його прочитати, він увесь у патоці. Звідки він його списав? Це безглуздя.
De retour chez moi je lis la lettre, la voici attachée par une épingle, [La lettre manque dans le manuscrit] vous pouvez la lire, elle est pleine de mélasse. D’où l’a-t-il copié ? C’est absurde.
— Ти б так не сказала, якби це був Антонеллі, — відповідаю я, — та це не може бути Антонеллі, це не в його дусі, це на нього не схоже. Антонеллі не з тих чоловіків, що пишуть такі листи.
— Tu ne le dirais pas, si c’était Antonelli, je réponds, mais ce ne peut pas être Antonelli, ça n’est pas son genre, ça ne lui ressemble pas. Antonelli n’est pas de ces hommes qui écrivent de pareilles lettres.
Я перебрала в думці всіх чоловіків, яких знаю на вигляд чи інакше, уявляючи кожного закоханим, і так можу сказати, котрий був би гидкий у такому стані.
J’ai passé en revue tous les hommes que je connais de vue ou autrement, me les figurant chacun amoureux, et de cette façon je puis dire lequel serait dégoûtant dans cet état.
Дорія перший — ні, білий Дорія — так, здається. Чезаро — так. Приязний блондин — так. І так далі. Антонеллі — ні. Безперечно, ні. Ось бачте, я ніколи не бачила кохання чоловіка на кшталт Антонеллі. Брускетті став мені неприємний. На мить він був трохи піднявся в моїх очах, показавши якийсь гнів через свою помилку на балу, та потім... А до того ж він сприймає всерйоз усе, що я кажу. Я дуже хотіла б знати, урешті, ні. Я не можу судити про Брускетті. Невже така доля всіх, хто мене кохає?
Doria 1, non, Doria blanc oui je crois. Cesaro, oui. Le blond sympathique, oui. etc. Antonelli, non. Sans doute non. Eh voyez, je n’ai jamais vu l’amour d’un homme comme Antonelli. Bruschetti m’est devenu désagréable. Un instant il s’était relevé un peu en montrant quelque colère contre sa méprise du bal, mais ensuite... Et puis il prend au sérieux tout ce que je dis. Je voudrais bien savoir, enfin, non. Je ne puis pas juger Bruschetti. Est-ce donc le sort de tous ceux qui m’aiment.
Він схожий на... ні, я ж кажу, що не можу про нього судити.
Il a l’air d’un... non, je dis que je ne peux pas le juger.
Ну ж бо, звідки це велике невдоволення: спершу ляпас, потім Брускетті, потім... потім — і все. Далебі, не варто скаженіти. Та байдуже, я таки пригнічена.
Voyons, qu’est-ce qui cause ce grand mécontentement, d’abord la claque, ensuite Bruschetti, ensuite... ensuite c’est tout. Vraiment ça ne vaut pas la peine d’être furieuse. N’importe je suis ennuyée.
Примітки
В оригіналі італійською: «Si è molto divertitatteri ?» (з помилками Марі). ↩
В оригіналі італійською: «Dove ?» ↩
В оригіналі італійською: «Al teatro». ↩
В оригіналі італійською: «Io non erri ieri al teatro» (з помилкою Марі: erri замість ero). ↩
В оригіналі італійською: «Come , all’ Apollo ?» ↩
В оригіналі італійською: «Ma, ieri al Apollo non cʼera la rappresentazione , cʼera un ballo». ↩
В оригіналі італійською: «Si, è quel che dico, il ballo». ↩
В оригіналі італійською: «Non vi sono sudato, mi doleva la mano, non ho potuto uscire» (з помилкою Марі: sudato замість stata). ↩
В оригіналі італійською: «Come ! Non erano loro ! !» ↩
Comme un vrai sucre (фр.) — ідіома: задум удався чудово, без жодної заминки; дослівно «як справжня грудочка цукру». ↩
В оригіналі італійською: «Dio ! se almeno non la mostrasse che alla sua famiglia, ma a tutto il pubblico !» ↩