❦
Неділя, 6 лютого 1876
Мені снилося, що в замку Дивовижного такі широкі вікна, що видно всю середину, потім слуги несли величезні страви, я спитала чому? Мені сказали, що це для Одіффре.J’ai rêvé que le château du Surprenant avait de si larges fenêtres qu’on voyait tout l’intérieur, puis des domestiques portaient d’immenses plats, je demandai pourquoi ? On me dit que c’était pour Audiffret.
— Але чому їх несуть у сад?
- Mais pourquoi les porte-t-on dans le jardin ?
— Бо Одіффре дає обід у маленькому павільйоні.
- Parce qu’Audiffret donne à dîner dans un petit pavillon.
А потім один зі слуг каже:
Et puis un des domestiques dit:
— Хіба ви не знаєте, що ті, хто підходить до нього, аби подати йому їжу, ризикують дістати прочуханки?
- Est-ce que vous ne savez pas que ceux qui s’approchent de lui, pour lui servir son manger, risquent d’être battus ?
Безглуздя, яке мене непокоїть, бо з Ніцци немає [жодної] звістки.
Absurdité qui m’inquiète, car nous n’avons [pas] une nouvelle de Nice.
Я була в церкві з мамою й Доменікою. Ця жінка така вульгарна, що мене раз у раз коробить. Вона просто нестерпна, коли говорить, ніколи я не чула такої вимови російською. Вона на пʼятнадцять років старша за свого чоловіка. До того ж це ціла історія, і лише тепер дідусь дозволив їй приїхати. Тепер, тобто вже років пʼять чи шість.
J’étais à l’église avec maman et Domenica. Cette femme est si vulgaire que je suis choquée à chaque instant. Elle est vraiment impossible quand elle parle, jamais je n’ai entendu une pareille prononciation en russe. Elle est plus âgée de quinze ans que son mari. D’ailleurs c’était tout une histoire et ce n’est qu’à présent que papa a permis qu’elle vint. A présent, c’est-à-dire depuis cinq ou six ans.
Потім ми їдемо до пані де Рекюла, але не застаємо її — вона снідає у своєї сестри, принцеси Джанетті, доньки герцогині де Вальмі, як мені сказав дʼЕпіне. Пише мені де Дайєнс: вона була на перегонах і бачила Ґалулу, який говорив їй про мене, «червоний, як рак».
Puis nous allons chez Mme de Reculât que nous ne trouvons pas et qui est à déjeuner chez sa sœur la princesse Gianetti, fille de la duchesse de Valmy, à ce que m’a dit d’Epinay. De Daillens m’écrit, elle a été aux courses et a vu Galula qui lui a parlé de moi, « rouge comme un coq ».
Нарешті о другій ми отримуємо телеграму такого змісту:
Enfin à deux heures nous recevons un télégramme ainsi conçu:
Усі здорові, заклопотані розставлянням меблів, що прибули з Парижа.
Tous bien portants, sommes occupés arranger meubles arrivés de Paris.
Я полегшено зітхаю, ніхто не помер; отже, я не носитиму чорного. Що ж до решти, я не заспокоєна й не бажаю бути заспокоєною. Я чекаю на все найгірше, що тільки може засмутити, — так прикрість видасться мені меншою, принаймні я буду готова.
Je respire, personne n’est mort; je ne porterai donc pas de noir. Quant à autre chose, je ne suis pas rassurée, je ne désire pas l’être. Je m’attends à tout ce qu’il y a de plus chagrinant, de cette façon le désagrément me paraîtra moindre, au moins je serai préparée.
Іде град, холодно, я нікуди не ходжу, а ввечері ми йдемо до Опери на «Рюї Блаза». Я розклала пасьянс1, аби дізнатися, чи буде Сорока! Карти сказали так.
Il grêle, il fait froid, je ne vais nulle part, et ce soir nous allons à l’Opéra, « Ruy Bias ». J’ai fait une réussite pour savoir si Soroka serait présent ! Les cartes ont dit oui.
О правдиві пророки! Сороки в театрі не було. Зі мною були тільки Лола з матірʼю. Ложі почту короля й мисливського комітету були повні біноклів, спрямованих часто на мене, але Сороки мені бракувало, і я нудьгувала. «Рюї Блаз» — гарна опера.
O véridiques prophètes ! Soroka n’a pas été au théâtre. Je n’avais que Lola et sa mère avec moi. Les loges de la suite du Roi et celles du comité des chasses étaient pleines de lorgnettes qui se dirigeaient souvent sur moi, mais Soroka me manquait et je m’ennuyais. « Ruy Bias » est un joli opéra.
— Марі, — каже мені раптом Лола, — Сорока, справжній Сорока прийшов!
- Marie, me dit tout à coup Lola, Soroka, le vrai Soroka est arrivé !
І я відразу пожвавилася, але це була неправда, Сороки там не було. Після опери й перед балетом приходить Россі, і я мило балакаю з ним, водночас думаючи, що саме цієї миті клуб Середземноморʼя осяяний і повний вишуканого вбрання і що Віжʼє співає роль Маргарити2, найчарівнішу після Міньйон.
Et de suite je me suis animée mais c’était faux, Soroka n’était pas là. Après l’Opéra et avant le ballet Rossi vient et je cause avec lui d’une façon très charmante, tout en pensant qu’en ce moment même le Cercle de la Méditerranée est illuminé et encombré de toilettes et que Vigier chante le rôle de Marguerite, le plus charmant après celui de Mignon.
А я гнию в Римі, і попри всі обіцянки нікуди не ходжу. У Римі, як і всюди, сама-одна й жалюгідна.
Et moi je moisis à Rome, et malgré toutes les promesses je ne vais nulle part. A Rome comme partout, seule et misérable.
Примітки
«Пасьянс» (фр. réussite) — карткова гра-розклад, яку також використовують для ворожіння. ↩
Маргарита у «Фаусті» Ґуно — не плутати з Міньйон; Віжʼє співав «Фауста» в клубі Середземноморʼя. ↩