Неділя, 6 лютого 1876

Мені снилося, що в замку Дивовижного такі широкі вікна, що видно всю середину, потім слуги несли величезні страви, я спитала чому? Мені сказали, що це для Одіффре.
— Але чому їх несуть у сад?
— Бо Одіффре дає обід у маленькому павільйоні.
А потім один зі слуг каже:
— Хіба ви не знаєте, що ті, хто підходить до нього, аби подати йому їжу, ризикують дістати прочуханки?
Безглуздя, яке мене непокоїть, бо ми не маємо [жодної] звістки з Ніцци.
Я була в церкві з мамою й Доменікою. Ця жінка така вульгарна, що я раз у раз шокована. Вона просто нестерпна, коли говорить, ніколи я не чула такої вимови російською. Вона на п'ятнадцять років старша за свого чоловіка. До того ж це ціла історія, і лише тепер тато дозволив їй приїхати. Тепер, тобто років п'ять чи шість тому.
Потім ми їдемо до пані де Рекюла, але не застаємо її — вона снідає у своєї сестри, принцеси Джанетті, доньки герцогині де Вальмі, як мені сказав д'Епіне. Пише мені де Дайєнс: вона була на перегонах і бачила Ґалулу, який говорив їй про мене, «червоний, як рак».
Нарешті о другій ми отримуємо телеграму такого змісту: «Усі здорові, заклопотані розставлянням меблів, що прибули з Парижа».
Я полегшено зітхаю, ніхто не помер; отже, я не носитиму чорного. Що ж до решти, я не заспокоєна й не бажаю бути заспокоєною. Я чекаю на все найгірше, що тільки може засмутити, — таким чином прикрість видасться мені меншою, принаймні я буду готова.
Іде град, холодно, я нікуди не ходжу, а ввечері ми йдемо до Опери на «Рюї Блаза». Я розклала пасьянс, аби дізнатися, чи буде Сорока! Карти сказали так.
О правдиві пророки! Сороки в театрі не було. Зі мною були тільки Лола з матір'ю. Ложі почту короля й мисливського комітету були повні біноклів, [Зачорнено: спрямованих] часто на мене, але Сороки мені бракувало, і я нудьгувала. «Рюї Блаз» — гарна опера.
— Марі, — каже мені раптом Лола, — Сорока, справжній Сорока прийшов!
І я відразу пожвавилася, але це була неправда, Сороки там не було. Після опери й перед балетом приходить Россі, і я мило балакаю з ним, водночас думаючи, що саме цієї миті клуб Середземномор'я осяяний і повний вишуканого вбрання і що Віж'є співає роль Маргарити, найчарівнішу після Міньйон.
А я гнию в Римі, і попри всі обіцянки нікуди не ходжу. У Римі, як і всюди, сама-одна й жалюгідна.

Примітки

«Пасьянс» (фр. réussite) — карткова гра-розклад, яку також використовують для ворожіння.
Маргарита у «Фаусті» Ґуно — не плутати з Міньйон; Віж'є співав «Фауста» в клубі Середземномор'я.