Неділя, 26 грудня 1875

На музиці до нас підходить побалакати Ґонсалес і поміж інших люб'язностей каже мені:
— Маріє, я хотів би поділитися з вами своїм досвідом, я вас так люблю, ні, справді, пані (звертаючись до моєї матері), у неї такий надзвичайний розум, такий розвинений, такий широкий, та бракує їй досвіду. Маріє, дитино моя, я дам вам поради.
— Давайте, пане, давайте.
— Що ж, ніколи не кохайте серйозно, бо, бачте, в цілому світі немає жодного чоловіка, гідного вашого кохання.
— Це я знаю, знаю, що чоловіки нічого не варті, ось і ви — ви не варті своєї дружини, я ж можу вам це сказати!
— Ваша правда, Маріє.
Він має рацію, тож і не кохатиму ніколи по-справжньому, я обожнюватиму, лютуватиму, чинитиму дурниці й навіть, як трапиться нагода, заведу роман, але кохати ніколи не буду, бо, по совісті, в найглибшій своїй глибині я переконана в підлоті чоловіків, і не тільки це, а й те, що не знаходжу нікого, гідного мого кохання, ні морально, ні тілесно.
Хай би що я казала й думала, Одіффре завжди буде лише гарненьким ніццянцем, гульвісою, майже фертиком. Ох! ні, я до нього несправедлива. Кожен чоловік має якусь ваду, що заважає покохати його по-справжньому. Один дурний, інший незграбний, ще інший бридкий, ще котрийсь — словом, я шукаю досконалості розуму й тіла.
Ось хоча б Лофтус — що ж, йому бракує снаги, а профіль його надто гострий, отак ось >: чоло скошене й підборіддя скошене, а ніс гострим кутом. Він дуже вродливий, але не досконалий. Хочете знати, який чоловік буде для мене досконалим? Той, кого я покохаю. Я суперечу собі на кожному кроці, я ж щойно сказала, що не кохатиму ніколи. Ах! Боже мій, якби я мала тлумачити все, що кажу, то ніколи б не скінчила.
Я ніколи не розгортаю своїх думок до кінця, бракує часу, через що часто здається, ніби я кажу дурниці, тоді як насправді я порушую питання високої філософії чи високої моралі. О! не смійтеся, ось і зараз здається, ніби я жартую, та ні, я зовсім не жартувала. Якби в мене стало терпцю списати сторінок зо двадцять, ви б витріщили очі, та позаяк я не писатиму, ви нічого не витріщите.
Та й годі.