❦
Вівторок, 9 листопада 1875
Mardi, 9 novembre 1875
Біховець чудово ворожить. Він провіщає мені листа, того славетного листа, що має спричинити стільки тривог і змін.
Bihovetz dit merveilleusement la bonne aventure. Il m’annonce la lettre, la fameuse lettre qui doit opérer tant de tribulations et de changement.
Зараз розчарування, прикрощі теж, але майбутнє таке прекрасне, що я не смію в нього вірити: самі лише багатства та щастя.
Une déception à présent, des ennuis aussi, mais l’avenir est tellement beau que je n’ose y croire, il n’y a que richesses et bonheurs.
Я оберу білявця, а потім часто думатиму про білявця й, можливо, шкодуватиму за ним. Ось що провіщає мені чарівний генерал. Карти зроблять із мене дурепу, це наче хвороба.
Je préférerai un blond, et puis je penserai souvent à un blond et je le regretterai peut-être. Voilà ce que me prédit le charmant général. Les cartes me rendront bête, c’est comme une maladie.
Жахлива погода, я бліда з недільного вечора, з тієї страшної блідості. Досі дивуюся, як це я не захворіла на жовтяницю.
Un temps atroce, je suis pâle depuis dimanche soir, depuis cette effrayante pâleur. Je m’étonne encore comment je n’ai pas la jaunisse.
Ми були в пані де Баллор, а потім я йду до Ніни з Діною, тимчасом як матері повертаються додому.
Nous étions chez Mme de Ballore et puis je vais chez Nina, avec Dina, tandis que les mères rentrent.
Я приходжу геть весела, танцюю, жартую й люблю Джирофле; не її вина, що клятий Джирофла обрав її, аби мене мучити. Вона ж така безневинна.
Je viens toute gaie, danse et plaisante et aime Giroflé; ce n’est pas sa faute si le damné Girofla la choisit pour me tourmenter. Elle est si inoffensive.
А знаєте, мною вже починають цікавитися в газетах і згадують мене на врочистих виставах? Клята честь!
Vous savez qu’on commence à s’occuper de moi dans les journaux, et qu’on me cite aux représentations extraordinaires ? Fichu honneur !
До речі, про кляте — ось послухайте:
A propos de fichu, écoutez:
Щасливий батьку!
Père fortuné !
Твого клятого сина за його чесноти пан суфлер Французького театру увінчає вінком Трояндової діви1 в присутності пана Креші, чоловічого та жіночого хорів Італійського театру, які виконають кілька номерів зі «Stabat Mater»2, панів Піано, добродіїв Аветта, Піпона й Річчі з «Золотого дому», Ґажері та Антуана з «London House», Дефлі, архітектора Башти, Ардіґо з готелю «des Dames»; першого офіціанта кавʼярні «La Victoire», перших офіціантів «Середземноморського клубу», швейцара клубу «Массена», Андріо, Саетоне, панни за прилавком «Американської кавʼярні», Курба, першого клерка в нотаря Дефоржа; самого Дефоржа, Балестро, консьєржа пані Джої, Луїзи, її покоївки, працівників, що підмітають місто Ніццу, офіціантів клубу «Добрих друзів», шеф-кухаря ресторану «La Réserve», ресторатора з «Cours», офіціантів, що обслуговують окремі кабінети в «Французькому ресторані», пані Вʼяль, кавʼярниці, першого прикажчика «Belle Jardinière», сомельє готелю «du Midi», Мішеля, фехтмейстра, з вулиці Маккарані, пана префекта департаменту Приморських Альп, пані Планта, повитухи, з вокзального проспекту, двох жандармів і пана Лімузена, які всі засвідчили його добру поведінку.
Ton fichu fils, pour sa vertu, va être couronné Rosière par M. le souffleur du Théâtre Français en présence de M. Cresci, des chœurs masculins et féminins du Théâtre Italien, qui chanteront plusieurs morceaux du « Stabat Mater », des M.M. Piano, sieurs, Avette, Pipon et Ricci de la Maison Dorée, Gagery et Antoine du London House, Defly, architecte de la Tour, Ardigo de l’hôtel des Dames; du premier garçon de café de La Victoire, des premiers garçons du Cercle de la Méditerranée, du suisse du Cercle Masséna, d’Andriot, Saëtone, de la demoiselle du comptoir du Café Américain, de Courba, premier clerc chez maître Desforges notaire; de Desforges lui-même, de Balestro concierge de Mme Gioia, de Louise, sa femme de chambre, des employés chargés du balayage de la ville de Nice, des garçons du Cercle des Bons amis, du cuisinier en chef du restaurant de la Réserve, du restaurateur du Cours, des garçons chargés du service des cabinets particuliers au Restaurant Français, de Mme Vial cafetière, du premier commis de la belle Jardinière, du sommelier de l’hôtel du Midi, de Michel, maître d’armes, rue Maccarani, de M. le préfet des Alpes-Maritimes, de Mme Planta, accoucheuse, avenue de la Gare, de deux gendarmes et de M. Limousin, qui ont tous témoigné de sa bonne conduite.
Церемонія відбудеться в неділю, 14 листопада 1875 року, у залі театру «Folies Niçoises», після вистави.
La cérémonie aura lieu le dimanche 14 novembre 1875, dans la salle du théâtre des Folies Niçoises, après la représentation.
Щасливий батьку! Ти будеш присутній на коронуванні свого сина.
Père fortuné ! Tu assisteras au couronnement de ton fils.
Це буде надіслано панові Леону дʼОдіффре.
Ce sera envoyé à M. Léon d’Audiffret.
Виходить, цей клятий син неабияк мене клопоче? Хай йому грець!
Ce fichu fils m’occupe donc beaucoup ? Pardieu !
Яка осоружна річ — життя, коли нудьгуєш! Цей хлопець завдає мені болю! І чому ж я йому не сподобалася!
La laide chose que la vie, quand on s’ennuie ! Ce garçon me fait de la peine ! Pourquoi lui ai-je déplu !
Я везу до себе на обід моїх Грацій, і ми зчиняємо пекельний галас. І це панянки! Фе! Ми кричимо
J’emmène dîner chez moi mes Grâces et nous faisons un tapage infernal. Et ce sont-là des demoiselles ! Fi ! Nous crions par
Згодом я й не зрозумію, з чого це я тепер сміюся: півгодини ми співаємо бім! бам! або Бібі! — і наступні півгодини з цього регочемо. Який щасливий час!
Plus tard je ne comprendrai pas de quoi je ris à présent, pendant une demi-heure nous chantons bim ! bam ! ou Bibi ! et en rions la demi-heure suivante. Quel temps heureux !
Ах! як гарно нині ввечері! І нікого під моїм вікном!
Ah ! qu’il fait beau ce soir ! Et personne sous ma fenêtre !
Кляте місто!
Fichue ville !
Ох! яка ж нудьга!
Oh ! que c’est donc ennuyeux !
Примітки
Rosière (фр.) — за традицією доброчесна сільська дівчина, яку щороку вшановували й увінчували трояндами за бездоганну поведінку; Марі іронічно застосовує цей суто жіночий титул до чоловіка. ↩
«Stabat Mater» (лат.) — католицький гімн про страждання Богоматері; його виконання вуличними хористами надає Маріїній мнимій церемонії блюзнірського комізму. ↩