❦
Пʼятниця, 5 листопада 1875
Vendredi, 5 novembre 1875
А що казали мені карти!
Qu’est-ce que me disaient les cartes !
Крига! Нуль градусів. Хай йому грець!
De la glace ! Zéro degré. Sapristi !
Учора я була надто спокійна — ось вона, та лють, що не хотіла приходити!
J’étais trop calme hier, la voilà cette fureur qui ne voulait pas venir !
Я не була розлючена, тепер розлючена, будьте певні!
Je n’étais pas furieuse, je le suis, soyez tranquille !
Мої рідні, що вийшли раніше за мене, сповіщають, що Одіффре катається у двоколісному екіпажі, з лівреєю тощо. Та цей хлопець так мене остудив і знеохотив, що я й пальцем не кивну.
Les miens, qui sont sortis avant moi, m’annoncent Audiffret se promenant en voiture à deux roues, livrée etc. Mais tellement ce garçon m’a refroidie et découragée que je ne fais aucune diligence.
І справді, я бачу, як він править своїм торішнім візочком.
En effet je le vois conduisant sa petite voiture de l’année dernière.
Я пішки, тітка пожвавлюється, я не ворушуся, ні в чому не можна бути певним.
Je suis à pied, ma tante s’anime, je ne bouge pas, on n’est sûr de rien.
— Ось Джирофла, — каже вона, — іде пішки нам назустріч.
— Voilà Girofla, dit-elle, qui vient à pied à notre rencontre.
— Ах! Боже мій, як же я страшенно зашаріюся.
— Ah ! mon Dieu, comme je vais rougir terriblement.
Я не зашарілася, а він пройшов повз нас, привітавшись удруге, але не спинившись. Ось він, справжній грім із ясного неба! Ніколи нікому не уявити моєї люті, мого збентеження. О! як мене це образило!
Je n’ai pas rougi, et il nous passa en saluant une seconde fois mais sans s’arrêter. Voilà un véritable coup de tonnerre ! On ne se figurera jamais ma colère, ma confusion. Oh ! je suis si offensée !
Тітка наважується на кілька жартів про ліврею, коня та циліндр, на які я відповідаю без удавання. Я почувалася так, наче стрибаю в море з мосту. Холод, страх!
Ma tante risque quelques plaisanteries sur la livrée et le cheval, et le tube, auxquelles je réponds sans affectation. Je me sentais en sautant dans la mer du haut du pont. Froid, peur !
викреслено[Один рядок закреслено]
[Une ligne cancellée]
Мама спиняється коло нас в екіпажі, але тітка просить мене ще пройтися, угледівши здалеку Дивовижного. Та Дивовижний проходить, як першого разу.
Maman s’arrête auprès de nous en voiture, mais ma tante me prie de marcher encore ayant aperçu de loin le Surprenant. Mais le Surprenant passe comme la première fois.
— Він не підходить! — каже тітка.
— Il ne s’approche pas ! dit ma tante.
— А ви змушуєте мене ходити, щоб він підійшов, — відповіла я. — Це марно, він не підійде!
— Et vous me faites marcher pour qu’il s’approche, répondis-je. C’est inutile, il ne s’approchera pas !
Знову екіпаж повертається, і знову здалеку видно, як іде той чоловік, та цього разу я відчиняю дверцята й швидко сідаю — я не хотіла третьої образи!
De nouveau la voiture revient et de nouveau on voit de loin venir l’homme, mais cette fois j’ouvre la portière et monte vite, je ne voulais pas d’une troisième vexation !
Я мовчала, бо відчувала, що заплачу, якщо заговорю.
Je me taisais car je sentais que je pleurerais si je parlais.
— Ах! та чи припините ви нарешті, — вигукнула я зрештою, відповідаючи всім водночас, — ваші відмовки й ваші заспокійливі коментарі! Ах! якби не ви, яка б я була спокійна.
— Ah ! mais, m’écriai-je enfin, répondant à toutes à la fois, voulez-vous bien cesser vos excuses, et vos commentaires adoucissants ! Ah ! si ce n’était vous, comme je serais tranquille.
Та — о диво — ось на Набережній зʼявляється Ніна з Джирофле, а Джирофле наслідує мою поставу й мою манеру вітатися.
Mais, ô étonnement, voilà venir sur la Promenade Nina avec Giroflé, Giroflé imitant ma tournure et ma manière de saluer.
— Ну от, — кажу я, — ще двоє на полюванні за Джирофлою!
— Bon, dis-je, en voilà encore deux à la chasse au Girofla !
І ми походжаємо туди-сюди, щоб поспостерігати проходження Венери перед сонцем1. На щастя, на велике щастя, Венера не притягує сонця, і все минає добре — добре для мене, не для цієї нещасної дівчини, яка випросталася, прибрала найпишнішого вигляду і, склавши руки на стані, чекала.
Et nous nous promenons de long en large pour observer le passage de Vénus devant le soleil. Heureusement, bien heureusement Vénus n’attire pas la soleil et tout se passe bien, bien pour moi, pas pour cette malheureuse fille qui s’est redressée, qui a pris son air le plus superbe et qui les mains croisées à la taille, attendait.
— Ах! як це було кумедно!
— Ah ! que c’était drôle !
— Чи припините ви свої дурниці, пані? — вигукнула я, — нащо ця біганина! І ці погляди, що ви на мене кидаєте! Ось що мене мучить! Це ваші косі погляди, ваші коментарі!
— Cesserez-vous vos bêtises, Madame ? m’écriai-je, pourquoi ces courses ! Et ces yeux que vous me faites ! Voilà ce qui me tourmente ! Ce sont vos regards de travers, vos commentaires !
викресленоЯ піднімаюся до Ніни.
— Тут нема нічого надзвичайного, — відповіла мама, — від самого початку я ніколи не вважала Одіффре підхожою партією, але оскільки він звів знайомство, оскільки він приходить до нас, цілком природно, що мені приємніше бачити його, ніж інших.
— Il n’y a rien d’extraordinaire ici, répondit maman, jamais depuis le commencement je n’ai regardé Audiffret comme un parti convenable, mais puisqu’il a fait connaissance, puisqu’il vient chez nous, il est bien naturel que j’aime mieux le voir, le préférant aux autres.
Ми піднімаємося до Ніни; ця добра жінка водночас і розсердила, і насмішила мене.
Nous montons chez Nina, cette bonne femme m’a fâchée et fait rire en même temps.
— Перше, що треба буде зробити в Римі, — каже мама, — це найняти вчителів співу й малярства.
— La première chose qu’il faudra faire à Rome, dit maman, c’est prendre des professeurs de chant et de peinture.
— Так, — кажу я, — і я почну ходити по галереях.
— Oui, dis-je, et je vais commencer à aller dans les galeries.
— Та що ж ви робитимете по галереях! — мовила Ніна.
— Mais qu’allez-vous donc faire dans les galeries ! fit Nina.
— Та копіювати, вивчати!
— Mais copier, étudier !
— О! та ви так далекі від цього, — каже вона переконано.
— Oh ! mais vous êtes si loin de cela, dit-elle avec conviction.
Ви чуєте — ця дурепа отак мене судить. Та ах! мені байдуже. У кожної матері свої слабкості й своє засліплення.
Vous l’entendez, cette folle me juge ainsi. Mais ah ! Je m’en moque. Chaque mère a ses faiblesses et ses aveuglements.
Я палала бажанням повернутися додому.
Je brûlais de rentrer.
Я страшенно роздратована, ображена, засмучена!
Je suis souverainement ennuyée, offensée, chagrinée !
Огидна примара, гидота, отрута всього, страшний змій знов постав мені в думках! Цей ненависний чоловік, чийого імені я з забобону не хочу писати. Цей бридкий чоловік, цей огидний барон, що псує мені все, що отруює мені всі думки!
Le spectre abominable, l’abomination, le poison de tout, le serpent affreux, me revint à l’esprit ! Cet homme abhorré dont par superstition je ne veux pas écrire le nom. Cet homme dégoûtant, ce baron abominable qui me gâte tout, qui m’empoisonne toutes les pensées !
Стережися, начувайся, це може бути, як з… — цей пекельний голос, що завжди кричить мені те саме! О! ні, Боже мій, тут так не буде, цей нітрохи не схожий на той інший жах! Великий Боже, дай мені його забути!
Prends, Garde, ce pourra être comme avec... - cette voix infernale qui me crie toujours la même chose ! Oh ! non, Mon Dieu, ici ce ne sera pas ainsi, celui-ci ne ressemble en rien à l’autre horreur ! Grand Dieu faites-le moi oublier !
Не хочу більше про це говорити, не хочу більше ніколи про це говорити! Пишучи, я час від часу розкладаю карти; випало чотири тузи…
Je ne veux plus en parler, je ne veux plus jamais en parler ! Tout en écrivant je fais de temps en temps les cartes, quatre as sont sortis
— Хтозна, — каже мама, — може, йому сказали, що це ми так ним переймаємося, бо Сапоженікови балакають з усією челяддю й скрізь вивідують, і йому, може, кажуть, що це ми. А ще ця чутка про шлюб — він не хоче її підтверджувати й напускає холоду.
— Qui sait, dit maman, peut-être qu’on lui a dit que c’est nous qui nous occupons tellement de lui, car les Sapogenikoff causent avec tous les domestiques, et cherchent des renseignements partout, et on lui dit peut-être que c’est nous. Et puis ce bruit de mariage, il ne veut pas l’accréditer et jette du froid.
Це правда, так, холод; цей холод, ця душевна крига холодить мене фізично.
C’est vrai, oui du froid, ce froid, cette glace morale me donne froid physiquement.
— Він дуже гарний, — додала моя мати.
— Il est très beau, ajouta ma mère.
— Так, дуже гарний, — повторила тітка.
— Oui, très beau, répéta ma tante.
— Хай вас дідько вхопить, — подумала їхня донька, — нащо казати мені те, що я й сама знаю, і живити в мені думки, які слід було б ганебно прогнати!
— Que le diable vous emporte, pensa leur fille, pourquoi me dire ce que je sais, et entretenir en moi des pensées qui devraient être honteusement chassées !
Дають «Синю Бороду»2, він у театрі.
On donne « Barbe bleue », il est au théâtre.
Кохаю я його чи не кохаю — байдуже! Але важить те, що мене обходить усе, що його стосується. Як же це нещастя — мати ніжне серце! Я думаю й передумую все від самого початку. Я забобонніша, ніж будь-коли, і здригаюся, побачивши щасливі карти — карти, що провіщають те, чого я так, так, так бажаю!
Que je l’aime ou que je ne l’aime pas, peu importe! Mais il importe que tout ce qui le touche m’importe. C’est vraiment malheureux d’avoir le cœur tendre ! Je pense et repense à tout depuis le commencement. Je suis plus superstitieuse que jamais et je frissonne à la vue de cartes heureuses, des cartes qui prédisent ce que je désire tant, tant tant !
Знову хтось дзвонить, уже пів на одинадцяту, і я, дурепа, кидаюся в коридор і дивлюся вниз, уся тремтячи, — і марно! Ось, тепер я уявляю його в театрі; із заплющеними очима я його бачу, і серце в мене калатає, і я готова заплакати.
Encore quelqu’un qui sonne, il est dix heures et demie et folle que je suis je me jette dans le corridor et regarde en bas toute frémissante, et en vain ! Voilà, à présent je me le représente au théâtre, les yeux fermés je le vois et mon cœur bat et je suis prête à pleurer.
Ось, бубнова дама щойно лягла на серце трефового короля, і я усміхаюся, і я щаслива! Навіть якби він мене кохав, він ніколи не міг би думати про мене стільки, скільки я про нього.
Tenez, la dame de carreau vient de sortir sur le cœur du roi de trèfle et je souris et je suis heureuse ! S’il m’aimait même il ne pourrait jamais penser à moi autant que moi à lui.
Бо в нього купа занять, він грає, його супроводжує цілий гурт прихвоснів, він буває всюди, тоді як я [сиджу] схована, мало не цілий день сама; усе моє життя підпорядковане рухам особи, що заполонила мої думки, я думаю лише про неї, я нічого не роблю інакше, як для неї, я живу лише нею. Зрозумійте ж, яка змучлива така вдача! Через найменшу дрібницю я падаю з висоти в провалля, бачу все в чорному, побиваюся, плачу! Хай карти скажуть, що він мене кохає, — і я застрибаю, мов божевільна! Кілька разів цього вечора вони це сказали, ах! якби тоді можна було зазирнути мені в серце!
Car il a une foule d’occupations, il joue, il est accompagné de tout un bataclan, il va partout, tandis que moi [je suis] cachée, presque toute la journée seule, toute ma vie est réglée sur les mouvements de la personne qui m’occupe, je ne pense qu’à elle, je ne fais rien que pour elle, je ne vis que par elle. Comprenez, combien un pareil caractère est tourmentable ! Pour les moindres choses je tombe de haut en bas, je vois tout en noir, je me désole, je pleure ! Que les cartes disent qu’il m’aime et je sauterais comme une folle ! Plusieurs fois ce soir elles l’ont dit, ah ! si on pouvait alors voir dans mon cœur !
О! вони щойно сказали мені купу приємних речей, і я вся повеселіла й ожила.
Oh ! elles viennent de me dire un tas de choses agréables et je suis toute égayée et ranimée.
За кожного охолодження він видається мені великим князем, усі його вчинки здаються мені сповненими шляхетності й величі.
A chaque refroidissement il me paraît un grand prince, tous ses actes me semblent pleins de noblesse et de majesté.
Я просто божевільна.
Je ne suis qu’une folle.
Мій настрій мінливіший за вітер.
Mon humeur est plus changeante que le vent.
Сьогодні все чорне, я плачу за всім — за Римом, за Джирофлою, за всім! Я принижуюся, я кохаю, я качаюся в багні!
Aujourd’hui tout est noir, je pleure pour tout, pour Rome, pour Girofla, pour tout ! Je m’humilie, j’aime, je me roule dans la boue !
Осоружна вдача!
Détestable caractère !
Яка ж я нерішуча, яка нікчемна! Тому, що кажуть карти, годі вірити; сьогодні я розкладала їх більш як сто разів.
Si indécise, si misérable, je suis ! Ce que disent les cartes, on ne peut croire, aujourd’hui je les ai tirées plus de cent fois.
Ні, ні, ні, усе мене зраджує, усе мене зраджує! Божевільна, божевільна, божевільна, хіба не бачиш, що ти проклята в найменших дрібницях! Через жарт, через те, що всі жінки мають, не просячи, я качаюся долі, я молюся Богові!
Non, non, non, tout me manque, tout me manque ! Folle, folle, folle, ne vois-tu pas que tu es maudite dans les moindres choses ! Pour une plaisanterie, pour ce que toutes les femmes ont sans le demander, je me roule par terre, je prie Dieu !
Боже, що не слухає мене! Хіба ж це така надзвичайна річ — щоб хлопець був закоханий у дівчину, — що я мушу благати про це навколішки, зі слізьми!
Dieu qui ne m’écoute pas ! Est-ce chose si extraordinaire qu’un garçon amoureux d’une fille, que je doive l’implorer à genoux, avec des larmes !
Що доводить мене до сказу, що змушує мене лютувати, — це те, що через таку дурницю я вдаряюся в трагедію, тоді як він про це навіть не думає і цієї миті, може, плескає якійсь блазенській пісеньці чи кривляється з отою Проджерс, дбаючи про мене не більше, ніж якби мене й на світі не було!
Ce qui me met en furie, ce qui me fait rager, c’est que pour une pareille bêtise je tombe dans le tragique tandis que lui n’y pense même pas et en ce moment peut-être applaudit à quelque chanson bouffonne ou grimace avec la Prodgers sans plus se soucier de moi que si je n’existais pas !
Чому кохають інших!
Pourquoi aime-t-on les autres !
Це тому, що інших жінок кохають, тому, що вони мають закоханих, не просячи про це Бога, — ось чому я лютую, чому я розлючена!
C’est parce qu’on aime les autres femmes, parce qu’elles ont des amoureux sans le demander à Dieu, que je rage, que je suis furieuse !
Ота Робенсон, ця Гостра3 американка, навіть імені Божого не вимовляє, не знає, що це таке — молитися всією душею, говорити з Богом, підноситися, бути в екстазі, як я, — а цей чоловік її кохав і сказав, що то була «свята» справа.
La Robenson, cette Pointue Américaine, ne prononce même pas le nom de Dieu, ne sait pas ce que c’est que prier de toute son âme, parler à Dieu, s’exalter, être en extase comme moi, et cet homme l’a aimée, et il a dit que c’était une affaire « sainte ».
Благаю вас, не сприймайте ці роздуми за кохання, сприймайте їх такими, які вони є; станьте на моє місце — і ви зрозумієте мене й говоритимете, як я! — тим паче, що я ніколи не заперечую, коли кохаю: кохаю. Та й не помиляюся я: я, на жаль, бачу аж надто ясно!
Je vous en supplie, ne prenez pas ces réflexions pour de l’amour, prenez les pour ce qu’elle sont, mettez-vous à ma place et vous me comprendrez et vous parlerez comme moi !, d’autant plus que je ne nie jamais quand j’aime, j’aime. Je ne me trompe pas non plus, je vois malheureusement trop clair !
Станьте на моє місце — і ви зрозумієте мою досаду, мою прикрість. Просити річ найпростішу, найбільш можливу! просити її як милості, як щастя стільки часу, вірити в Бога, молитися Йому — і не мати нічого.
Mettez-vous à ma place, et vous comprendrez ma vexation, mon dépit. Demander la chose la plus simple, la plus possible ! la demander comme une grâce, comme un bonheur depuis tant de temps, croire en Dieu, Le prier et ne rien avoir.
Гаразд, я вже наперед бачу людей, які кепкують з мене за те, що я приплітаю Бога до всього.
Bon, je vois d’ici les gens qui se moquent de moi parce que je mêle Dieu dans tout.
Кепкуйте, але якби ви були на моєму місці, ви були б така ж розлючена, як я! Коли я, мала тринадцятирічна дівчинка, просила, щоб мене покохав герцог Гамільтон4, щоб через мене він покинув Джою, — тоді я просила надто багато, але тепер!
Moquez-vous, mais si vous étiez à ma place vous seriez aussi furieuse que moi ! Quand je demandais, moi petite fille âgée de treize ans, d’être aimée par le duc de Hamilton, de lui faire abandonner Gioia, alors je demandais beaucoup trop, mais à présent !
Чого я прошу?
Qu’est-ce que je demande ?
Сподобатися Одіффре, ніццькому гультяєві! Та про таку річ і просити не годилося б!
Plaire à Audiffret, un viveur niçois ! Mais une pareille chose ne devrait pas se demander !
Труднощів стільки, що я уявляю його князем, і підкорити його здається мені так само важко, як завоювати ціле королівство: найбрудніша річ, опираючись, набуває цінності!
Tant il y a de difficultés que je m’imagine que c’est un prince et sa conquête me semble aussi difficile que celle d’un royaume, la plus sale chose, en résistant, acquiert de la valeur !
Що цікаво — це те, що з першої ж миті, коли його відрекомендували на пляжі, я подивилася на нього, як на ворога. Він і я видавалися мені тоді двома супротивниками, нарешті поставленими віч-на-віч і готовими до бою. Таким було моє перше почуття. І я не помилилася! О! сказ, лють! годі й уявити!
Ce qui est curieux, c’est que dès le premier moment, lorsqu’on l’a présenté sur la plage, je l’ai regardé en ennemi. Lui et moi me semblaient alors, deux adversaires mis enfin face à face et prêts à combattre. C’était mon premier sentiment. Et je ne me suis pas trompée ! Oh ! rage, fureur ! impossible à imaginer !
О! Боже мій!
Oh ! mon Dieu !
Поїхати неможливо — гроші ще не надійшли. Чи знаєте ви перешкоду реальнішу, бридкішу, дужчу за цю?
Impossible de partir, l’argent n’est pas encore arrivé. Connaissez-vous un empêchement plus réel, plus dégoûtant, plus fort que celui-là ?
Бувають миті, коли я сумніваюся в усьому, коли все видається мені жахливим!
Il y a des moments où je doute de tout, où tout me paraît affreux !
Моя кепська вдача надає всьому ваги; чи не почну я тепер пригадувати безліч речей, робити з них події, порівнювати й шкодувати!
Mon vilain caractère donne de l’importance à tout, ne vais-je pas à présent me ressouvenir d’une foule de choses et d’en faire des événements, et comparer, et regretter !
Примітки
«Проходження Венери перед сонцем» — астрономічна метафора: Ольга (Венера) проходить перед Одіффре (сонцем). ↩
Імовірно, опера-буф Оффенбаха «Синя Борода» (Barbe-bleue, 1866), бурлеск на сюжет казки про Синю Бороду. ↩
«Гостра» (фр. Pointue) — зневажливе Марине прізвисько, певно, за гострі риси обличчя. ↩
Вільям Дуглас-Гамільтон, 12-й герцог Гамільтон (1845—1895), у якого Марі 1873 року в Ніцці закохалася здалеку. Джоя (пані Амелі Джоя) була тоді його коханкою; 1875 року вона коханка Одіффре. ↩