❦
Субота, 16 жовтня 1875
Samedi, 16 octobre 1875
За чаєм я казала, що Джоя вродлива завдяки своєму оточенню: «Звісно, вона висока, ставна, чудово вбрана, у розкішному екіпажі; а я — у тій синій коробці, яку звуть ландо1, з якої стирчить сама лише моя голова, як ото в дитячих іграшках, тих коробочках, з яких висовується голівка, та ще й це ландо запряжене двома шкапами! Звісно, вона здаватиметься вродливішою!»
Je disais à thé que Gioia est belle par son entourage: « Sans doute, elle est grande, bien faite, admirablement mise, dans une voiture magnifique; tandis que moi, dans cette boîte bleue qu’on nomme landau, d’où ma tête seule sort, comme dans ces joujoux d’enfants ces boîtes d’où sort une petite tête, et ce landau attelé de deux rosses ! Sans doute elle paraîtra plus belle ! »
На це мама відповіла, що я краща за Джою; але що розквітла квітка, що ось-ось облетить, завжди справляє більше враження, ніж пупʼянок троянди, що ось-ось розкриється.
A cela maman répondit que je suis mieux que Gioia; mais qu’une fleur épanouie et sur le point de s’effeuiller produit toujours plus d’effet qu’un bouton de rose sur le point de s’ouvrir.
Що оточення Джої тут ні до чого, що вона вродлива, мила, шляхетна сама собою, що в Бадені, ще не знаючи, хто вона, мама сама мала її за герцогиню. Що Дайєнс хоч як вбирай — вона завжди лишиться бридкою.
Que l’entourage de Gioia ne fait rien, qu’elle est belle, gentille, distinguée, par elle-même, qu’à Bade, avant de savoir qui elle était elle la prenait pour une duchesse. Qu’on aurait beau habiller Daillens, qu’elle resterait toujours laide.
Слухаючи цю промову, я червоніла з досади: «Навіщо брати пані де Дайєнс, візьміть мене — і самі побачите».
Je rougissais de dépit pendant ce discours: « Pourquoi prendre Mme de Daillens, prenez-moi, et vous verrez ».
— Та ти й без того вдесятеро краща за неї.
— Tu es sans cela dix fois mieux qu’elle.
— Ні, я сама знаю, що знаю, — і що її розкішна колісниця й моя синя коробка — це дві дуже різні оправи.
— Non, je sais moi-même ce que je sais, et que son char superbe et ma boîte bleue sont deux cadres bien différents.
— А Одіффре ще не приїхав?
— Et Audiffret n’est pas arrivé ?
— Мабуть, що так.
— Probablement oui.
— Та де ж він?
— Mais où serait-il ?
— А може, зачаївся в пані Піратки, у пташиній клітці.
— Mais peut-être caché chez Mme Pirate dans la cage aux oiseaux.
Мама й тітка їдуть до Монако, а ми гуляємо з Коко й бачимо скарб моєї душі на її терасі — спокійну й бездоганно пристойну. Коко вигукнув: «Та хто ж посмів назвати її вродливою?» Але ми це знаємо — він не вважає її вродливою, і все одно піде до неї, і віддасть їй усе, що має, і… і зогниє в неї.
Maman et ma tante s’en vont à Monaco et nous nous promenons avec Coco et voyons le bijou de mon âme sur sa terrasse avec son air calme et comme il faut. Coco s’est écrié: Qui donc a osé la dire belle ? Mais nous savons cela, il ne la trouve pas belle et il ira chez elle et lui donnera tout ce qu’il a et... et pourrira chez elle.
О четвертій ми піднімаємось до Ніни, яка жартома каже мені, що зараз розсердиться, що Коко за мною впадає і що в місті подейкують про весілля.
A quatre heures nous montons chez Nina, qui en plaisantant me dit qu’elle va se fâcher, que Coco me fait la cour et qu’on parle en ville de mariage.
— Боже мій, пані, невже мені вже й Джирофлу не дадуть спокійно пошлюбити!
— Bon Dieu Madame, ne me laisse-t-on plus tranquillement épouser Girofla !
А щодо вас — нічого не бійтеся, Коко не може мені сподобатись, він бридкий, ваш Коко, але для вас він ангел, і вам здається, що для всіх він має бути богом.
Quant à vous, ne craignez rien, Coco ne peut me plaire, il est vilain, votre Coco, mais pour vous il est un ange et vous croyez que pour tout le monde il doit être un dieu.
І вона задоволено всміхається. Яка дурниця! Ось мені вже й Коко сватають. Виходить, мною таки цікавляться! Про це говорять, і чимало.
Et elle sourit d’un air satisfait. Quelle bêtise ! Voilà qu’on me donne Coco. On s’occupe donc de moi ! On le dit et beaucoup.
Днями де Дайєнс сказала мамі:
L’autre jour de Daillens dit à maman:
— Кажуть, що Марі цієї зими замінить Люсі Дюран.
— On dit que Marie remplacera cet hiver Lucie Durand.
— Марі Башкирцева, — кажу я мамі, коли вона мені це переказала, — Марі Башкирцева нікого не замінить: вона може витіснити, але замінити — ніколи.
— Marie Bashkirtseff, dis-je à maman quand elle m’eut répété cela, Marie Bashkirtseff ne remplacera personne, elle pourra supplanter, mais remplacer, jamais.
Це слово «замінити» видалось мені образливим: мене ставлять на одні терези з Люсі Дюран, гадають, що я росла й розквітала пʼять років під ніццьким сонцем лише для того, щоб усе моє честолюбство звелося до одного — заступити місце Люсі, замінити Люсі, бо Люсі не приїздить до Ніцци.
Ce mot remplacer m’a paru blessant, on me met dans la même balance avec Lucie Durand, on croit que j’ai grandi et me suis épanouie pendant cinq ans sous le soleil de Nice pour n’avoir pour toute ambition que de prendre la place de Lucie, de remplacer Lucie, parce que Lucie ne vient pas à Nice.
Дурна отара овець!
Sot amas de brebis !
Нарешті в Ніни доходить до Джирофли, і Коко являє своє красномовство. Рідко доводилося бачити людину дурнішу, неосвіченішу й претензійнішу в суперечці.
Enfin on en arrive à Girofla, chez Nina, et Coco fait preuve d’éloquence. Rarement vu, un homme plus bête, plus ignorant et plus prétentieux dans la discussion.
Ніна твердить, що ми з Джирофле2 в душі мусимо ненавидіти одна одну, а я на доказ протилежного кажу, що люблю Джою.
Nina prétend que nous devons nous haïr intérieurement avec Giroflé, pour preuve du contraire je dis que j’aime Gioia.
— А вона мала б право її ненавидіти, — каже Діна.
— Et elle aurait le droit de la haïr, dit Dina.
— Через Одіффре! — кидає пані Сапоженікова зневажливо.
— Pour Audiffret ! fait Mme Sapogenikoff avec mépris.
— Ой ні, через іншого, давно колись; вона знає його вже пʼять років, тоді вона й цікавилася Джоєю, а тепер це лише рештки минулого.
— Oh ! non, mais pour un autre, il y a longtemps, elle le connaît depuis cinq ans, c’est alors qu’elle s’intéressait à Gioia, à présent ce sont les restes du passé.
— Через кого? через кого? — питають усі.
— Pour qui ? pour qui ? fait-on.
— Діно! — вигукнула я, а тоді спокійніше: розкажи, я й сама не знаю, чи ти знаєш.
— Dina ! m’écriai-je, et puis plus calmement, raconte, je ne sais pas moi-même si tu sais.
— Ну ось, — починає Діна, і попереджаю вас, що вона почала верзти казна-що: герцог Гамільтон дуже задивлявся на Марі, ба навіть казали, що він хотів з нею одружитися, коли пірати його викрали.
— Eh bien, voilà, commence Dina, et je vous préviens qu’elle commença une énormité: Le duc de Hamilton regardait beaucoup Marie, on disait même qu’il voulait l’épouser quand les Pirates l’ont enlevé.
Хіба не дурниця?
N’est-ce pas bête ?
Ми забираємо Джирофле до нас, читаємо разом, кидаємо зауваги про книжку й сміємося з них так, наче їх зробив хтось інший.
Nous prenons Giroflé chez nous, lisons ensemble, faisons des remarques sur le livre et en rions comme si elles étaient faites par d’autres.
Мама повертається о десятій з Монако, вона їхала разом із Лофтусом3, який був чарівний. Але вона з ним не заговорила, боячись, що я цього не схвалю.
Maman rentre à dix heures de Monaco, elle a fait le voyage avec Loftus qui a été charmant. Mais elle ne lui a pas parlé, craignant ma désapprobation.
Вечеряючи з Діною, я на все горло вимагаю способу познайомитися з Бібі!4
Tout en soupant avec Dina je demande à grands cris un moyen de connaître Bibi !
Примітки
Ландо — чотириколісний екіпаж зі складаним верхом, що розкривається на дві половини. «Синя коробка» Марі — родинне ландо, протиставлене розкішному екіпажеві Джої. ↩
«Джирофле» (Giroflé) — тут Марине жартівливе імʼя для Ольги Сапоженікової (парне до «Джирофла»/Audiffret); пор. опереткова пара «Жирофле-Жирофла». Не плутати з прізвиськом самого Одіффре. ↩
Лорд Огастес Лофтус (1817–1904) — британський посол у Петербурзі (1871–1879), перед тим у Берліні; разом із родиною він — англійський сусід Башкирцевих у будинку № 55 (12 жовтня), з яким Марі прагне познайомитися. ↩
«Бібі» — спершу пустотливе Марине прізвисько для лорда Лофтуса; згодом стане наскрізним словом, яким вона зватиме геть усіх, зокрема й себе. ↩