❦
Четвер, 30 вересня 1875
Jeudi 30 septembre 1875
Я лягла об одинадцятій, але заснула, мабуть, лише о третій. Я вколола собі четвертий палець на лівій руці, і він болів мені страшенно, я не могла заснути, плакала, гупала ногами, хотіла розбудити цілий дім. Ніколи я так не страждала!
Je me suis couchée à onze heures mais ne me suis endormie qu’à trois heures peut-être. Je me suis piquée le quatrième doigt de la main gauche et il m’a fait un mal horrible, je ne pouvais pas m’endormir, j’ai pleuré, battu des pieds, je voulais réveiller toute la maison. Jamais je n’ai tant souffert !
Бажаю Джирофлі, щоб усі його пальці боліли так, як мій четвертий.
Je souhaite à Girofla d’avoir tous ses doigts malades comme mon quatrième.
Вона спровадила, тобто її добродій поїхав, а вона бере собі цього. Спритна жінка.
Elle a renvoyé, c’est-à-dire, son monsieur est parti et elle prend celui-ci. Adroite femme.
Вона знову вдягається, як колись: поки гостював той добродій, що приїхав з нею, вона вдавала добропорядну матір родини — прості, темні сукні, негарна зачіска, жодних фарб, — і я вже раділа, що вона підупадає на вроді.
Elle s’habille de nouveau comme avant, pendant le séjour du monsieur venu avec elle, elle faisait la mère de famille, robes simples, foncées, coiffure laide, pas de peinture, et déjà je me réjouissais de son enlaidissement.
Та марно, на жаль! Марно: вона щойно знову взялася за туалети й фарби, і ось вона знову вродлива.
En vain hélas ! en vain, elle vient de reprendre ses toilettes et sa peinture et la voilà de nouveau belle.
А надто висока й велична — на півголови вища за мене!
Surtout grande et majestueuse, d’une demi-tête plus grande que moi !
О, тепер усьому кінець, остаточний кінець, більше немає Джирофли, Джирофла помер.
Oh ! maintenant c’est fini, bien fini, plus de Girofla, Girofla est mort.
О, карти, карти! Як же вони правду кажуть. Найзапекліший невіра й той повірив би.
Oh ! les cartes, les cartes ! comme elles disent vrai. Les plus incrédules croiraient.
А проте мене це бавить майже так само, як і дратує. Це щось нове.
Cependant je suis amusée presque autant que contrariée. C’est du nouveau.
Він сяє і цілком щасливий.
Il est rayonant et parfaitement heureux.
Це ж учора був грецький ковпак! Який же він, певно, бридкий у грецькому ковпаку!
C’est hier qu’il y avait le bonnet grec ! comme il doit être laid en bonnet grec !
Я хотіла б щомиті бути то у Вежі, то в неї, аби знати, коли він ходить до неї. Перші дні він тримає це в таємниці, та невдовзі він знов красуватиметься з нею всюди, як колись. Повернення — добра прикмета: у нього, певно, є гроші.
Je voudrais être à chaque instant tantôt à la Tour, tantôt chez elle, pour savoir quand il va chez elle. Les premiers jours il fait mystère mais bientôt il se pavanera partout avec elle, comme avant. Le retour est de bon augure, il a de l’argent sans doute.
Ось чому він не поїхав.
C’est pour cela qu’il n’est pas parti.
А мій портрет! Мені треба його відібрати. Так, але як, його ж більше не побачиш, хіба що двічі на день — як він іде до неї й від неї, мов герцог. Ах, потвора!
Et mon portrait ! Il faut que je le reprenne. Oui, mais comment, on ne le verra plus, excepté passant deux fois par jour chez elle et de chez elle, comme le duc. Ah ! créature !
Я хочу свій портрет, він мені потрібен!
Je veux mon portrait, il me le faut !
Я не хочу, щоб він був у нього. Нащо так уперто його красти, нащо? Напевно, заради якоїсь капості, щоб його показувати!
Je ne veux pas qu’il l’ai. Pourquoi cette insistance à le voler, pourquoi ? Sans doute pour quelque vilenie, pour le montrer !
Мій портрет! Мій портрет!
Mon portrait ! Mon portrait !
Ах, негідний бевзь. Він ходить переможцем, він радіє, мов дитина.
Ah ! bête indigne. Il a des airs vainqueurs, il se réjouit comme un enfant.
Чи він її любить? Ні, він не може її любити.
Est-ce qu’il l’aime ? Non, il ne peut pas l’aimer.
А втім, знаєте, я навіть волію це, ніж щось інше. Він кинув мене бодай заради Джої, заради іншої жінки, — це надає справі певної ваги, а от якби він просто одвернувся, я подумала б, що це знову та сама пісня Ніцци, мій найбільший біль. Це особиста образа, це чистіше, я волію вже це.
Eh bien, savez-vous que j’aime encore mieux cela qu’autre chose ? Il m’a plantée là au moins pour Gioia, pour une autre femme, cela donne du cachet à la chose, tandis que s’il s’était simplement détourné, j’aurais cru que c’est la chanson de Nice, ma plus grande douleur. C’est une vexation personnelle, c’est plus propre, j’aime mieux cela.
Палець болить! Я хотіла вийти, спекотно. Годі писати! Я, напевно, побачу сьогодні по обіді щось таке, що змусить мене дряпати пером аж до ночі. Думку мою знають і досаду мою розуміють.
Mon doigt me fait mal ! Je voulais sortir, il fait chaud. Assez écrire ! Je verrai sans doute cet après-midi des choses qui me feront griffonner jusqu’à la nuit. On sait ma pensée et on comprend mon ennui.
Та що ж робити, як не писати? Я не здатна нічим зайнятися. Ця справа поглинула мене цілковито.
Non, que faire, si pas écrire ? Je suis incapable de m’occuper de quoi que ce soit. Cette affaire m’a entièrement absorbée.
Якби тут хтось був, я б до нестями захопилася цим кимось, але нікого немає, нема як помститися! Нема як розважитися. О Ніццо, місто невдячне й дурне!
S’il y avait quelqu’un je m’occuperais follement de ce quelqu’un, mais il n’y a personne, pas moyen de se venger ! Pas moyen de se distraire. O Nice, ville ingrate et stupide !
Я просто-таки приречена думати про те саме! Я трохи бліда, втомлена, цей клятий палець не дав мені спати! Ще й роздосадувана, а це не додає мені вроди.
Il faut absolument que je pense à la même chose ! Je suis un peu pâle, fatiguée, ce maudit doigt m’a empêché de dormir ! De plus je suis contrariée, cela ne me rend pas belle.
А та жінка чепуриться як тільки може: туалети, зачіски, макіяж — усе їй до послуг.
Et celle femme-là s’embellit au possible, toilettes, coiffures, maquillage, tout est à son service.
Неприбрана вона помʼята й посередня, а прибрана — пишна.
Sans toilette elle est chiffonnée et médiocre, avec, elle est superbe.
Вона вища за мене!
Elle est plus grande que moi !
І вона зважується дивитися на мене, коли я проходжу повз!
Et elle ose me regarder quand je passe !
І вона зважується вдягатися в біле!
Et elle ose se mettre en blanc !
А проте мене це бавить, мене зваблює помірятися з цим створінням!
Et pourtant cela m’amuse, me mesurer avec cette créature me tente !
Знаєте, яке одне з принижень для зневажених? Це нижчий зріст. Мені здається, що якби я була така ж висока, як вона, я була б задоволена.
Savez-vous quelle est une des humiliations des dédaignés ? C’est l’infériorité de la taille. Il me semble que si j’étais aussi grande qu’elle je serais contente.
Хоч яким безглуздим це зауваження може видатися, воно надзвичайно слушне — поспостерігайте, і ви побачите.
Toute stupide que cette remarque puisse paraître, elle est excessivement juste, observez et vous verrez.
Коли низенька на зріст особа вас ображає чи в чомусь переважає — а для мене це одне й те саме, — ви ховаєтеся за свій зріст, почуваєтеся вищими, сама не знаю чому. Але коли це особа вища за вас, тоді ви розчавлені, здаєтеся самі собі жалюгідними, почуваєтеся маленькими. Не знаю, чи всі такі, але я така — це я знаю.
Quand une personne petite vous insulte ou vous surpasse en quelque chose, ce qui est égal à mes yeux, on se réfugie dans sa grandeur, on se sent supérieur je ne sais pourquoi. Mais quand c’est une personne plus grande que vous alors vous êtes attérré, vous vous semblez misérable, vous vous sentez petit. Je ne sais si tout le monde est ainsi, je le suis, cela je sais.
А подумати тільки, що до виходу ще чекати чотири години! Чотири вбивчі години, бо я не можу нічим зайнятися, я надто заклопотана думками. Мені незручно писати, ліва рука заважає.
Et dire qu’il y a encore à attendre quatre heures avant de sortir ! quatre mortelles heures, car je ne puis m’occuper, je le suis trop. Je n’écris pas à mon aise, ma main gauche me dérange.
Я чого завгодно сподівалася, тільки не цього.
Je m’attendais à tout plutôt qu’à cela.
Повернутися до Джої!
Revenir à Gioia !
Такого я й уявити собі не могла!
Voilà la dernière des choses que j’aurais imaginée !
Я щойно написала до Лаферʼєр, мені потрібні сукні.
Je viens d’écrire à Laferrière, il me faut des robes.
Ця ліва рука заважає мені писати.
Cette main gauche m’empêche d’écrire.
Наразі я цілком поглинута сукнями; гадаю, вбрання — це не половина жінки, це три чверті жінки. Доглядаймо ж свої три чверті.
Pour le moment je suis entièrement aux robes, je crois bien la toilette, ce n’est pas la moitié de la femme, c’est les trois quarts de la femme. Soignons-nous trois-quarts.
Я бачу живий приклад: Джоя неприбрана — стара й так собі, а прибрана — молода й вродлива. Хай йому грець, я від природи краща за неї, тож не дозволяймо пропасти тому, що дав Бог, а підкреслюймо це всіма способами.
Je vois un exemple vivant, Gioia, sans toilette est vieille et passable, avec la toilette, jeune et belle. Diable, je suis mieux qu’elle de nature, ne laissons pas périr ce que Dieu a donné mais rehaussons-le par tous les moyens.
Ні, ви тільки погляньте на це зухвальство — вдягатися в біле, як я!
Non, mais voyez-vous cette audace de s’habiller en blanc comme moi !
Я щойно написала до Феррі: ця жінка добре взута, але яка ж різниця в нозі. У мене маленька ніжка, а в неї нога лише пропорційна її зросту.
Je viens d’écrire à Ferry, cette femme est bien chaussée, mais quelle différence de pied. J’ai un petit pied, et elle un pied seulement proportionné à sa taille.
У мене багато суконь, а проте мій гардероб неповний!
J’ai beaucoup de robes et cependant ma toilette n’est pas complète !
Я спускаюся до своєї лабораторії і — о жах! Усі мої флакони, усі мої колби, усі мої солі, усі мої кристали, усі мої кислоти, усі мої пробірки відкупорені й звалені в брудний ящик у страшенному безладі!
Je descends dans mon laboratoire et, ô horreur ! Toutes mes fioles, tous mes ballons, tous mes sels, tous mes cristaux, tous mes acides, tous mes tubes sont débouchés, et entassés dans une sale caisse avec le plus grand désordre !
Я впадаю в лють, сідаю на підлогу й починаю добивати те, що було розбите наполовину, а до того, що ціле, я не торкаюся — я ніколи не втрачаю голови.
Je me mets en fureur, m’assieds par terre et commence à finir de briser les choses qui l’étaient à moitié, quant à ce qui est intact je n’y touche pas, je ne m’oublie jamais.
Ах, ви гадали, що Марі поїхала, отже, вона померла! Можна все трощити, все розкидати! — кричала я, не перестаючи трощити. Тітка спершу мовчала, а потім:
Ah ! vous avez cru que Marie est partie, donc elle est morte ! On peut tout casser, tout disperser ! criai-je en brisant toujours. Ma tante au commencement se taisait, puis:
— Та воно й природно, що від вас одвертаються! Що на вас і дивитися не хочуть! Хіба ж це дівчина, це чудовисько, це жах!
— Il est bien naturel qu’on se détourne de vous ! Qu’on ne vous veuille pas regarder ! est-ce que c’est une jeune fille, c’est un monstre, une horreur !
Навіть у гніві я не могла стримати усмішки на це «на вас». Бо ця справа — вся назовні, її немає в моїй глибині, а цієї миті я маю щастя торкатися своєї глибини, тож я цілком спокійна й дивлюся на все це так, ніби воно стосується когось іншого, не мене.
Au milieu de ma colère je ne pus m’empêcher de sourire de ce on. Car cette affaire est toute à l’extérieur, elle n’est pas dans mon fond, et, en ce moment, j’ai le bonheur de toucher mon fond, donc je suis parfaitement tranquille et regarde tout cela comme si cela concernait une autre que moi.
Я не розумію, що кажу!
Je ne comprends pas ce que je dis !
Та й ви теж? Адже ж так?
Ni vous non plus ? N’est-ce pas ?
Одним словом, погляньмо. Серце моє вільне, ціле й неушкоджене, гордість зачеплено — це правда. Ба навіть... ну ось я знову гублюся. Ось у чому річ: цієї миті я в глибині, я в собі самій, і знаходжу там лише одне — найпихатішу Амбіцію. Уся решта на поверхні. Зрада ніццянця бавить мене понад усяку міру, це дає мені велику втіху, Джоя нічим не може мені зашкодити, бо як кажуть у Росії, печеня супові не завада1. Я сама по собі, а вона сама по собі.
Voyons en un mot. Mon cœur est libre, sain et sauf, l’orgueil est atteint, ça c’est vrai. Et même... allons voilà que de nouveau je me perds. Voilà la chose, je suis au fond en ce moment, je suis dans moi-même, je n’y trouve qu’une chose: /'Ambition la plus vaniteuse. Tout le reste est à la surface. Je suis on ne peut plus amusée de la trahison du Niçois, cela me fait grand plaisir, Gioia ne peut m’empêcher en rien, comme le rôti n’empêche pas le potage [Traduction ci-après] comme on dit en Russie. Je suis par moi, et elle est par elle-même.
Через це я навіть маю дещо переможний вигляд, це мене бавить. Я, маленька Марі, ще вчора дитина, — проти Джої, куртизанки на початку її занепаду! Це мене підносить! Я в захваті.
Cela me donne même un certain air vainqueur, cela m’amuse. Moi, la petite Marie, hier une enfant, en face de Gioia une courtisane au commencement de son déclin ! Cela me hausse ! Je suis enchantée.
І, бачачи мене, він наче тріумфально каже: Ага, любонько, ось бачиш! — а я дивлюся на нього й наче кажу йому тим самим тоном: Атож, бачу, ти добрий хлопчина, і мене це бавить.
Et en me voyant il a l’air de dire triomphalement: Ah ! ha ma chère tu vois ! - et je le regarde et semble lui dire du même ton: Mais oui, je vois, tu es un bon garçon et cela m’amuse.
Якщо він не дурень, а він не дурень, то мусив прочитати це в моїй усмішці. Отже, все змінилося, я в захваті, ба радше розпалена до бою, мов скаковий кінь. Я причепурюся й розчавлю його своєю пишною байдужістю, своїм підбадьорливим і поблажливим поглядом.
S’il n’est pas un sot, et il n’est pas un sot, il a dû lire cela dans mon sourire. Voilà donc tout changé, je suis enchantée, ou plutôt excitée au combat, comme un cheval de course. Je vais me faire belle et l’écraser de ma superbe indifférence, et de mon regard encourageant et protecteur.
Навіть цієї втіхи немає! Його не видно, як я й передбачала. Єдиний, вірний, нікчемний Фіулулу — біля дверцят мого екіпажа.
Pas même cette satisfaction ! On ne le voit pas, comme je l’ai prédit. Le seul, le fidèle, l’insignifiant Fiouloulou est à ma portière.
Розкішна негідниця прогулюється зі своїми двома меншими дітьми, вона в рожевому.
La magnifique coquine se promène avec ses deux plus jeunes enfants, elle est en rose.
Кілька днів тому, теж на музиці, я була в рожевому, а Джоя проходила зі своїм добродієм і різко обернулася, розглядаючи мене.
Il y a de cela quelques jours, aussi à la musique, j’étais en rose et Gioia passait avec son monsieur et s’est retournée brusquement en m’examinant.
Ось, — каже Фіулулу наче сам до себе, — ось Джоя вивчає рожеву сукню.
Voilà, dit Fiouloulou comme à soi-mème, voilà Gioia qui étudie la robe rose.
Ми зустрічаємо її кілька разів, і одного разу вона всміхнулася, дивлячись на мене. Вона забувається, вона божевільна. Тітка каже: Падло.2
Nous la rencontrons plusieurs fois et une fois elle a souri en me regardant. Elle s’oublie, elle est folle. Ma tante dit: Charogne.
Якби я говорила такі негарні слова, я сказала б те саме. Мене все це бавить аж до шостої вечора, але о шостій мене огортає нудьга. У мене були кавалери, а надто один, а тепер не лишилося нікого. Це принизливо. Інших тут немає, у цій собачій місцині. Забудьмо, що на якусь мить було інакше: досі я жила сама, нікого не бачачи, без жодної знайомої душі, і житиму так і далі; було б надприродно, якби моє тутешнє життя змінилося.
Si je disais d’aussi vilains mots je dirais la même chose. Je continue à être amusée jusqu’à six heures du soir, mais à six heures l’ennui me prend. J’avais des cavaliers, j’en avais un surtout et je n’ai plus rien. C’est humiliant. Il n’y en a pas d’autres ici, dans ce chien de pays. Oublions qu’un instant ça a été autrement, j’ai vécu jusqu’à présent seule, sans voir personne, sans une âme de connaissance, et je vivrai encore ainsi; il serait surnaturel que ma vie ici changeât.
На мить я повірила, що Бог змилувався наді мною, але він мене не чує! Напевно, я велика грішниця. Усього мені тут бракує, усе кривиться на мене. Від першого дня й донині — а проте я обожнюю Ніццу!
J’ai un instant cru que Dieu a eu pitié de moi, mais il ne m’entend pas ! sans doute je suis une bien grande coupable. Tout me manque ici, tout me fait la grimace. Depuis le premier jour jusqu’à présent et pourtant j’adore Nice !
Бачте, завжди любиш те, що не любить. Такі вже ми створені3!
Voyez, on aime toujours ce qui n’aime pas. Sic factae sumus !
Скрізь я гостя, а в Ніцці я вдома. А прислівʼя каже: хоч як добре в гостях, а вдома ще краще.
Partout je suis en visite, à Nice je suis chez moi. Et le proverbe dit: Si bien que l’on soit en visite, on est encore mieux chez soi.
Ніцца, невдячна Ніцца.
Nice, Nice ingrate.
Праву авансцену на партерному ярусі зайнято, нам дісталася ліва, ложу Дюранів, і опиняємося, отже, навпроти нашої зимової ложі, колишньої ложі Джої. У ній — її двоє дітей і стара. Я з тіткою і моїми Граціями, рука в мене на газовому перевʼязі.
L’avant-scène droite au rez-de-chaussée est prise, nous avons celle de gauche, celle des Durand, et nous trouvons par conséquent en face de notre loge de l’hiver, l’ex-loge de Gioia. Elle est occupée par ses deux enfants et par la vieille. Je suis avec ma tante et mes Grâces, j’ai la main en écharpe de gaze.
На честь повернення Дюплессі, дуже улюбленого актора, дають «Жирофле-Жирофла», нашу родинну пʼєсу, як каже Фіулулу. Вірний Фіулулу, який приходить нас провідати.
Pour la rentrée de Duplessis acteur très aimé on donne Giroflé-Girofla, la pièce de famille comme dit Fiouloulou. Le fidèle Fiouloulou qui vient nous voir.
Усі актори в ударі, Тіст кидає всі свої дурниці в бік нашої ложі, Марі Петі, ця мила маленька жіночка, яку я бачу вже чотири роки і яка майже щоразу всміхається, Марі Петі, кажу, зовсім поруч, і я нишком кидаю їй з-за віяла: «Ви сьогодні дуже гарненька».
Tous les acteurs sont en train, Tiste dit toutes ses bêtises à notre loge, Marie Petit, cette gentille petite femme que je vois depuis quatre ans et qui presque sourit chaque fois, Marie Petit, dis-je, est tout près, je lui glisse sous l’éventail: « Vous êtes très jolie ce soir ».
— Для цього треба бути схожою на вас, — відповідає вона з-за свого віяла, премило всміхаючись.
— Pour cela il faudrait vous ressembler me répond-elle dessous le sien avec le plus charmant sourire.
Слова «Джирофле» й «Джирофла», що повторюються щомиті, бавлять нас, усіх до одного4, у ложі.
Les mots Giroflé et Girofla, répétés à chaque instant nous amusent tutti quanti dans la loge.
Рікардо приходить і лишається на дві дії. Чарівний цей Рікардо.
Ricardo vient et reste deux actes. Charmant, Ricardo.
Але ближче до справи. Джоя, що ховалася в салоні, показується, і з цієї миті ми знаємо, що дʼОдіффре в її ложі, у глибині того маленького салону, з якого ми так часто дивилися на нього цієї весни з моїми Граціями, з-за дверей.
Mais arrivons au fait. Gioia qui se cachait dans le salon se montre, depuis ce moment nous savons que d’Audiffret est dans sa loge, dans le fond du petit salon duquel nous l’avons si souvent regardé ce printemps avec mes Grâces, de derrière la porte.
Це просто-напросто паскудство. Сидіти в одній ложі з цією жінкою і її дітьми, її дітьми — від кого?
C’est tout simplement de la saleté. Aller dans la même loge avec cette femme, et ses enfants, ses enfants, de qui ?
Вона сидить там, спокійна й мила, за спинами дітей і час від часу говорить у глибину салону.
Elle est là avec son air tranquille et gentil derrière ses enfants,et parle de temps en temps au fond du salon.
Він, напевно, усе їй розповів, бо вона сміялася й оберталася до дверей щоразу, коли казали «Джирофла».
Il lui a sans doute tout raconté car elle riait et se tournait vers la porte chaque fois qu’on disait Girofla.
А мій портрет! Він, напевно, у неї, він заради неї його й украв. Негідник!
Et mon portrait ! Elle l’a sans doute, c’est pour elle qu’il l’a volé. Le misérable !
Раніше це можна було вибачити, можна було сказати, що він дитина, що для нього це вперше. Але тепер, коли він уже не дитина і коли це для нього зовсім не вперше, бо він мав її три роки, — як пояснити, як вибачити цю паскудну поведінку? Показуватися, ба радше давати себе вгадати з цією жінкою, і з її дітьми, з усією родиною! Тьху!
Avant c’était excusable, on pouvait dire qu’il est un enfant, que c’est nouveau pour lui. Mais à présent qu’il n’est plus un enfant, et que ce n’est plus du tout nouveau pour lui puisqu’il l’a eue pendant trois ans, comment expliquer, excuser cette sale conduite ? Se montrer, ou plutôt se faire deviner avec cette femme, et avec ses enfants, avec toute la famille ! Fi !
навскоси
Я страшенно набридлива з цим вічним вистежуванням у думках, цими припущеннями. Хіба можливо так чіплятися? Це ж нестерпно
en travers Je suis très agaçante avec ces éternels espionnages de la pensée, ces suppositions. Est-il possible de s’accrocher de la sorte ? Mais c’est insupportable
В одному з антрактів він спускається до партеру з таким ницим виглядом, що аж огидно.
Dans un entracte il vient au parterre, avec un air tellement canaille que c’est dégoûtant.
Звісно, до нас він не підходить, він боїться цього створіння, та й до того ж, певно, не має охоти підходити. Усе це водночас і дратує, і бавить мене.
Certes il ne vient pas chez nous, il a peur de cette créature et puis sans doute il n’a pas envie de venir. Tout cela m’ennuie et m’amuse en même temps.
Ми висаджуємо моїх Грацій біля номера сьомого, і поки ми стоїмо, ландо Джої обганяє нас, і я впізнаю соломʼяний капелюх ніццянця.
Nous déposons mes Grâces au n° 7 et, pendant que nous sommes arrêtés, le landau de Gioia nous devance et je reconnais le chapeau de paille du Niçois.
Це паскудно.
C’est sale.
— Ну ж бо, — каже мені тітка, коли ми вже вдома, — годі вже вам цих ревнощів, ідіть спати.
— Allons, me dit ma tante quand nous sommes chez nous, assez vous occuper de jalousie, allez vous coucher.
— О, пані, як же ви помиляєтеся, якщо вважаєте мене ревнивою. Звісно, мені неприємно мати цю пику весь час перед очима, усюди. Ха-ха! Але я не ревную, ми ж такі різні! Ви щойно казали, ніби він робить це навмисне, щоб дужче мене втягнути, — мене це не втягує, але мене бавить мірятися з цією жінкою. Ви ж розумієте, що вона зовсім інакша, ніж я.
— Oh ! Madame comme vous vous trompez si vous me croyez jalouse. Certes il m’est désagréable d’avoir toujours cette face devant moi, partout. Ah ! ha ! Mais je ne suis pas jalouse, nous sommes si différentes ! Vous disiez tantôt qu’il le faisait exprès pour plus m’entraîner, cela ne m’entraîne pas, mais je suis amusée de me mesurer avec cette femme. Vous comprenez qu’elle est tout autre chose que moi.
— Так, але він вам подобається, і Джирофла свого досяг — ви закохані.
— Oui, mais il vous plaît, et Girofla a réussi, vous êtes amoureuse.
— Ні, я не закохана, він мені не подобається. Звісно, я волію бавити час з ним, ніж із Ґалулою.
— Non, je ne suis pas amoureuse, il ne me plaît pas. Sans doute j’aime mieux passer mon temps avec lui qu’avec Galula.
— Ніж із Саетоне.
— Et qu’avec Saëtone.
— Селюк!
— Un paysan !
— Ніж із Біховцем.
— Et qu’avez Bihovetz.
— Старий!
— Un vieux !
— Ніж із Пепіно...
— Et qu’avec Pépino ..
— Паскуда!
— Un saligaud !
— Ніж із Марковим.
— Et qu’avec Markoff.
— Тюхтій!
— Un lourdaud !
— Ніж із Верманом.
— Et qu’avec Woerman.
— Бевзь!
— Une bête !
— Ніж із Ґодаром.
— Et qu’avec Godard.
— Дитина!
— Un enfant !
— Ось бачите, що ви віддаєте перевагу йому над усіма.
— Vous voyez bien que vous le préférez à tous.
— Та ви ж і називаєте мені самих бридких людей! Чому ви не припускаєте, що жінка любить гарне обличчя так само, як чоловік. Запевняю вас, це одне й те саме: як чоловік воліє гарних жінок, так жінка воліє гарних чоловіків. Щодо мене, то я люблю гарні обличчя й піддаюся впливові краси.
— Mais aussi vous me parlez de gens vilains ! Pourquoi n’admettez-vous pas qu’une femme aime une jolie figure autant qu’un homme. Je vous assure bien que c’est la même chose et comme un homme aime mieux les jolies femmes, une femme aime mieux les beaux hommes. Quant à moi j’aime les jolies figures et je me laisse influencer par la beauté.
— Дайте мені іншого, і я віддам перевагу тому іншому! Але тут нікого немає, скажіть, на кого тут можна звернути увагу? Єдина істота, яку можна назвати юнаком, — це Одіффре!
— Donnez-moi un autre et je préférerai cet autre ! Mais il n’y a personne, dites de qui peut-on s’occuper ici ? Le seul être qu’on peut nommer jeune homme c’est Audiffret !
— Так, але цьому кінець, ви його більше не побачите.
— Oui mais c’est fini, vous ne le verrez plus.
— Наразі так, але послухайте одну річ: я собі вбила в голову, що матиму цього чоловіка, і я його матиму... Не перебивайте мене! Я вперта: коли якась думка раз заходить мені в голову, вона звідти більше не виходить.
— Pour le moment oui, mais écoutez une chose, je me suis mis dans la tête que j’aurai l’homme, et je l’aurai.. Ne m’interrompez pas ! Je suis tenace, une idée une fois entrée dans ma tête, n’en sort plus.
Ось, я бачу цей стіл, я хочу його взяти; ви б його взяли, розбили й спалили, розвіяли б попіл, узяти його було б уже годі, чи не так? Так-от, ні: я однаково матиму свою думку, яку зберігатиму до самої смерті. Це сильніше за мене. Уже майже рік я плекаю задум здобути Одіффре.
Tenez, je vois cette table, je la veux prendre, vous la prendriez, vous la casseriez et brûleriez, vous en disperseriez les cendres, il n’y aurait plus moyen de la prendre, n’est-ce pas ? Eh ! bien non, j’aurai toujours mon idée que je garderai jusqu’à la mort. C’est plus fort que moi. Depuis presque un an j’ai le projet de prendre Audiffret.
— Ви ніколи його не здобудете. Він надто розважливий.
— Vous ne le prendrez jamais. Il est trop pratique.
— Знаю, я здобуду його не зараз, а коли вийду заміж.
— Je sais, je ne le prendrai pas à présent, que je le prendrai quand je serai mariée.
— Він теж буде одружений.
— Il sera marié aussi.
— Що ж, я здобуду його одруженим! Яке мені діло, адже я не хочу його за чоловіка. Я хочу його, я матиму його, байдуже коли і як.
— Eh bien, je le prendrai marié ! que m’importe, puisque je ne le veux pas pour mari. Je le veux, je l’aurai, n’importe quand et comment.
Ось саме зараз, — кажу я раптом, — він у грецькому ковпаку! Завтра до нього дійде моя записка.
C’est maintenant, dis-je tout à coup, qu’il est en bonnet grec ! demain mon billet lui arrivera.
— Він завтра відʼїжджає о шостій ранку.
— Il part demain à six heures du matin.
— О, яка ж ви наївна! Він проводить ніч у Джої і відʼїжджає о шостій ранку. Дурниці!
— Oh ! que vous êtes naïve ! Il passe la nuit chez Gioia et il part à six heures du matin. Bêtise !
— Ідіть спати й облиште ваші ревнощі.
— Allez vous coucher et cessez vos jalousies.
— Знову! Та за кого ж ви мене маєте! Я, я ревную до Джої! Та годі, тітонько, ви ж самі в це не вірите!
— Encore ! Mais pour qui me prenez-vous donc ! Moi, moi, jalouse de Gioia ! Allons, ma tante, vous ne le pensez pas !
[Викреслено: І я вертаюся до себе. Не ревнива з кохання, а з чогось іншого.
[Rayé: Et je rentre chez moi. Non pas jalouse d’amour mais d’autre chose.
Бути пере.5 І покинутою заради Джої.]
Etre pré.[sic] Et abandonnée pour Gioia.]
— А я вірю: він вам подобається, і він усе це робить навмисне.
— Je le pense, il vous plaît et il fait tout cela exprès.
— Навмисне? Ні, він робить це ненавмисне. Він про мене не думає. Це хлопець, що сіє чи гадає, ніби сіє кохання всюди. «Позаймаймося зо два тижні цією дівчиною, закрутімо їй голову, — сказав він собі, — а потім перейдімо до інших». Ось що він думає. І щасливий же він, коли вважає себе таким могутнім!
— Exprès ? Non, il ne le fait pas exprès. Il ne pense pas à moi. C’est un garçon qui sème ou qui croit semer les amours partout. Occupons-nous deux semaines de cette fille, montons-lui la tête, s’est-il dit, puis passons à d’autres. Voilà ce qu’il pense. Et c’est un homme bien heureux de se croire si puissant.
Ну що ж! На добраніч.
Enfin ! Bonsoir.
І я вертаюся до себе ревнива — не з кохання, а з гордості.
Et je rentre chez moi jalouse, pas d’amour mais d’orgueil.
Чи це можливо, думала я, розпускаючи свої золоті кучері, що падали на плечі й спину прегарними буклями, чи можливо, щоб цій жінці віддали перевагу переді мною! Не кажучи вже про молодість, чи можливо, щоб воліли це зношене тіло, цю зівʼялу й нафарбовану шкіру, замість мого божественного тіла й такої пружної, такої білої шкіри! Ці нічого не варті сірі очі замість моїх теж сірих, але живих, але розумних! Цей зівʼялий, примʼятий рот замість мого свіжого, маленького й рожевого. Ці кістляві руки замість моїх білих і маленьких рук, її велика нога замість моєї ніжки, її обвислі груди — бо груди в неї обвисають, корсет ховає, але я це бачу.
Est-il possible, pensais-je en défaisant mes boucles dorées qui retombèrent sur mes épaules et sur mon dos en belles boucles, est-il possible qu’on me préfère cette femme ! Sans parler de la jeunesse, est-il possible qu’on préfère ce corps usé, cette peau fanée et fardée, à mon corps divin et à ma peau si ferme et si blanche ! Ces yeux gris insignifiants à mes yeux gris aussi mais vifs, mais spirituels ! Cette bouche flétrie et chiffonnée à ma bouche fraîche petite et vermeille. Ces mains osseuses à mes mains blanches et petites, son grand pied à mon pied mignon, sa poitrine pendante, car sa poitrine pend, le corset cache, mais je le vois.
Ні, це неможливо, тож їй і не віддають переваги як жінці — їй віддають перевагу як кокотці.
Non, c’est impossible, aussi ne la préfère-t-on pas comme femme, on la préfère comme cocotte.
Хотіла б я якимось дивом померти й відродитися: я зробилася б повією, як Джоя, на один рік, щоб розчавити й знищити всіх інших, а тоді померла б і знову стала тією, ким була раніше.
Je voudrais, par un miracle pouvoir mourir et renaître: Je me ferais fille publique comme Gioia pour un an, pour écraser et anéantir toutes les autres, je mourrais et puis redeviendrais ce que j’étais avant.
І я лягаю спати й невдовзі засинаю, але стривожена й роздосадувана.
Et je me couche pour m’endormir bientôt mais inquiète et contrariée.
Якби в мене було багато кавалерів, мені було б байдуже; якусь мить ми були оточені увагою, а ось ми знову самі! Це до смерті прикро!
Si j’avais beaucoup de cavaliers cela ne me ferait rien, nous étions un moment entourées, nous voilà de nouveau seules ! C’est mortellement chagrinant !
Примітки
Російське прислівʼя «печеня супові не завада» (le rôti nʼempêche pas le potage) означає, що одна річ не заважає іншій, бо вони з різних царин. Марі, що думала двома мовами, наводить його, аби сказати: Джоя не може стати на заваді її власній сутності. ↩
У Марі: «Charogne» (падаль); французька лайка, якою тітка лає Джою; украй грубе слово. ↩
В оригіналі латиною: «Sic factae sumus» (жіночий рід множини; «такими нас створено»); жартівливо-класичне змирення. ↩
В оригіналі італійською: «tutti quanti»; невимушений перехід на іншу мову. ↩
Слово Марі: «pré.» [sic] — обірване слово (так у тексті). ↩