❦
Понеділок, 27 вересня 1875
Lundi 27 septembre 1875
Похмура погода, похмурий настрій, похмуре вбрання. Хотіла б я, щоб усі зрозуміли: моє вбрання анітрохи не схоже на вбрання інших.
Temps sombre, humeur sombre, toilette sombre. Je voudrais qu’on comprit que mes toilettes ne ressemblent pas du tout à celles des autres.
Усе осібне, моє. Довгі однотонні сукні, обтислі ліфи, дивовижно пошиті, але не такі, як ці видовжені, перебільшені ліфи теперішньої моди. У моєму вбранні багато від того доброго давнього часу, коли вміли вдягатися. А ввечері чи вдома в ньому немає нічого модного.
Tout est à part, à moi. Longues robes unies, corsages collants, admirablement faits, sans être comme ces longs corsages exagérés de maintenant. Ma toilette a beaucoup de ce genre du bon temps où on savait s’habiller. Et le soir ou chez moi elle n’a rien de à la mode.
Тітка, забачивши дʼОдіффре пішки, квапить мене зійти вниз, але сходжу лише тоді, коли бачу, що він знову сів в екіпаж із Саетоне. Цей клятий Саетоне забере його в нас; він, гадаю, дметься, бо я з нього добряче кепкувала. Ну що ж!
Ma tante en voyant d’Audiffret à pied me presse de descendre, mais je ne descends qu’après l’avoir vu remonter en voiture avec Saëtone. Ce maudit Saëtone va nous l’enlever, il boude je crois, c’est que je me suis beaucoup moquée de lui. Enfin !
Я читала в себе, в самій сорочці, коли доповіли про мого друга Барнолу. Я нашвидку вдягаю білу сукню й сходжу вниз. Утрьох ми дуже спокійно бесідуємо до одинадцятої — ось чого ніколи не скажеш про ніццянців. Бесідувати з ними годі, говорити рідко вдається, бо вони вигукують, регочуть, і все те поривами та підстрибом.
Je lisais chez moi et en chemise quand on annonça mon ami Barnola. Je passe une robe blanche et descends. A nous trois nous causons très tranquillement jusqu’à onze heures, voilà ce qu’on ne pourra jamais dire des Niçois. Causer pas moyen, parler rarement avec eux, on s’écrie, on rit, et tout cela par bonds et gambades.
Щоправда, так веселіше.
Il est vrai que c’est plus gai.
Одна річ мене здивувала. Рікардо проїхав від Ніцци до Марселя разом із Джирофлою, і той відгукувався про нас якнайкраще.
Une chose qui m’a étonnée. Ricardo a fait depuis Nice jusqu’à Marseille le voyage avec Girofla et ce dernier lui a dit tout le bien possible de nous.
— Запевняю вас, пані, — каже Барнола, — цей добродій дуже до вас прихильний, він ваш друг.
— Je vous assure Madame, dit Barnola, que ce monsieur vous est très attaché, il est votre ami.
— Ах, справді.
— Ah ! vraiment.
— Він знає вас недовго, але наговорив мені про вас стільки доброго. І знаєте, я сам знаю його мало, дуже мало, та все ж запевняю вас, що він чудовий хлопець, добрий, премилий хлопець.
— Il vous connaît depuis peu mais il m’a dit tant de bien de vous. Et vous savez, je le connais peu, très peu, eh bien je vous assure qu’il est un excellent garçon, un bon, un charmant garçon.
Я це знаю й без тебе!
Je le sais sans toi !
А якби він був іншим, то не займав би мене так, як займає.
Et s’il était autre chose il ne m’occuperait pas comme il m’occupe.
— Це мене дивує, — кажу я вголос, — цей добродій звик усіх обмовляти.
— Cela m’étonne, dis-je tout haut, ce monsieur a l’habitude de médire de tout le monde.
— Ах, справді! Це мене дуже дивує.
— Ah ! vraiment ! cela me surprend beaucoup.
— Отак.
— C’est ainsi.
З цього видно, що цей чоловік мені небайдужий, інакше я б не завдавала собі клопоту лихословити про нього.
On voit par cela que l’homme ne m’est pas indifférent, sans cela je ne prendrais pas la peine d’en mal parler.
Коли я кажу, що чоловік огидний, я кажу правду, але коли я кажу, що чоловік лихий, пліткар, дурний, хитрий, розорений, — то я брешу. Надто коли кажу це, надувши губи, із зневажливими й похмурими поглядами. О, тоді я брешу геть начисто.
Quand je dis qu’un homme est dégoûtant, je dis la vérité, mais quand je dis qu’un homme est méchant, cancanier, bête, rusé, ruiné, c’est que je mens. Surtout quand je le dis en enflant les lèvres et avec des regards dédaigneux et maussades. Oh ! alors, je mens tout à fait.
Уявіть собі, Барнола вважає пані Проджерс красунею. Просто неймовірно.
Savez-vous que Barnola trouve Mme Prodgers belle. C’est incroyable.
Тітка, що по обіді виїхала у фіакрі й без капелюшка провідати Жоржа, котрий після двох тижнів пиятики майже при смерті, — тітка, кажу, зустріла Джирофлу в провулку поблизу вілли Джоя.
Ma tante qui est sortie après dîner, en fiacre et sans chapeau, pour voir Georges qui après quinze jours d’ivrognerie est presque mourant, ma tante dis-je a rencontré Girofla dans la ruelle voisine de la villa Gioia.
Невже він знову за своє? Бо, бачте, я ще сяк-так стерплю, що він не звертає уваги на мене, але не хочу, щоб він звертав її на інших.
Est-ce qu’il recommencerait ? C’est que, voyez-vous, je veux bien à la rigueur qu’il ne s’occupe pas de moi mais je ne veux pas qu’il s’occupe des autres.
Щоразу, коли заходить мова про Робенсона, я почуваюся ні в сих ні в тих, і коли тітка чи хтось інший каже: «Щодо цього, то вже напевне — вона повернеться, і він знову почне за нею шалено упадати, це більш ніж певне й безсумнівне», — я тоді шаленію й готова відлупцювати Проджерс, що привезе Робенсона, і залюбки вчинила б якусь капость прекрасній американці.
Chaque fois que l’on parle de Robenson je ne suis ni à mon aise ni contente, et quand ma tante ou quelqu’un d’autre dit: « Quant à cela c’est sûr, elle reviendra et il recommencera à lui faire une cour enragée, c’est plus que sûr et certain ». - Alors je deviens furieuse et je désire battre la Prodgers qui amènera Robenson et je ferais volontiers une méchanceté à la belle Américaine .