❦
Пʼятниця, 25 червня 1875
Vendredi 25 juin 1875
Я менше базграю, відколи Одіффре поїхав. Скільки в мене прикрощів, скільки клопоту!
Je griffonne moins depuis qu’Audiffret est parti. Que de désagréments j’ai, que d’ennuis !
Ніхто не вміє вести господарство, гроші витікають, ми в боргах, ми страшенно заплуталися! Абріаль, наш адвокат, так шахраював у всіх наших справах, що раптом доводиться платити понад шістдесят тисяч франків.
Personne ne sait diriger la maison, l’argent s’en va, on a des dettes, on est terriblemnt embrouillé ! Abrial notre avocat a tellement triché dans toutes nos affaires que tout d’un coup il faut payer plus de soixante mille francs.
Дюваль погоджувався, щоб йому заплатили протягом чотирьох років. Доручають справу адвокатові — і ось Дюваль вимагає все готівкою. Самі лиш суди, адвокати, повірені! Це пекло! Я геть пригнічена... Дали телеграму до Росії.
Duval consentait à être payé dans l’espace de quatre ans. On confie la chose à l’avocat et voilà que Duval demande tout comptant. Il n’y a que jugements, avocats, avoués ! C’est l’enfer ! Je suis tout abattue... On a télégraphié en Russie.
Олександр, приїхавши, привіз сто вісім тисяч франків. Ми нічого не купили, я не знаю, як так вийшло, але ці гроші розтринькано. Сто вісім тисяч франків за два місяці — і жити так, як ми живемо! Можна збожеволіти! Це «абракадабрантно», як каже Ґамбетта1. Ах! Бачте, республіки нічого не варті — ні в державі, ні в домі.
Alexandre en arrivant avait apporté cent huit mille francs. On n’a rien acheté, je ne sais comme cela s’est fait mais cet argent a été gaspillé. Cent huit mille francs en deux mois, et vivre comme nous vivons ! C’est à en perdre la tête ! C’est abracadabrant comme dit Gambetta. Ah ! voyez les républiques ne valent rien, ni dans un pays ni dans une maison.
Тепер, коли я менше вчуся, я візьмуся за все й стану королевою в нашому домі. Я привезу грошей із Росії, спершу сплачу борги, а потім віддам мамі й тітці те, що лишиться. Інакше це згубно.
Maintenant que j’étudie moins, je vais m’occuper de tout et me faire reine chez nous. J’apporterai de l’argent de Russie, je paierai les dettes d’abord et puis donnerai à maman et ma tante ce qui restera. Autrement c’est assassinant.
Жодний статок не встоїть перед таким безладом. Ну й ну, от тобі й на!2 Я з самого ранку бліда, відколи дізналася про чудовий стан наших справ. Аби лиш Бог зволив цього разу витягти нас із цього, а надалі я пильнуватиму справ.
Aucune fortune ne peut résister à de tels désordres. Bigre de bigre ! j’ai pâli depuis ce matin, depuis que j’ai appris le bel état de nos affaires. Pourvu que Dieu veuille bien nous tirer de là pour cette fois, à l’avenir je soignerai les choses.
Боже мій, Боже мій, я геть приголомшена. Боже мій, допоможи нам тут.
Mon Dieu, mon Dieu, je suis tout abasourdie. Mon Dieu, aide-nous ici.
Це гірше за критський лабіринт3.
C’est pire que le labyrinthe de Crète.
Ми живемо за системою Лоу4.
On vit d’après le système de Law.
А в кінці я вже бачу попереду руїну, мов жахливе чудовисько!
Et au bout j’entrevois la ruine comme un monstre affreux !
Боже мій, витягни нас із цієї скрути.
Mon Dieu, tirez-nous de ce pas.
Надалі я дам усьому лад, я цим займуся. Ніколи я не бачила, і ніхто не бачив, і не існує в усьому всесвіті таких жінок, як мої любі матінки. Діти, немовлята, слово честі, їх треба водити за руку.
Dans la suite je mettrai bon ordre à tout, je m’occuperai. Jamais je n’ai vu et personne n’a vu et il n’existe dans tout l’univers des femmes comme mes chères mères. Des enfants, des bébés, ma parole d’honneur, il faut les tenir par la main.
Я сьогодні геть розбита. Вони мене доконають!
Je suis toute décollée aujourd’hui. Ils m’assassineront !
Боже мій, змилуйся наді мною.
Mon Dieu ayez pitié de moi.
Та хіба ж я не божевільна, що замовила меблів на вісімдесят тисяч франків, знаючи наші справи й наших людей! Це паскудне безумство, каюся, каюся, каюся5!
Mais aussi ne suis-je pas une folle de commander pour quatre-vingt mille francs de meubles sachant nos affaires, et connaissant nos gens ! C’est une vilaine folie, confiteor, confiteor, confiteor !
Замовляють ці меблі, я нашіптую тітці на вухо, що треба робити, вона нічого не слухає й сидить, наче деревʼяна. Вона не складає жодного письмового акта, і, звісно, скнара Дюваль робить, як йому заманеться.
On commande ces meubles, je souffle à l’oreille de ma tante ce qu’il faut faire, elle n’écoute rien et semble de bois. Elle ne fait aucun acte écrit, naturellement le ladre Duval fait comme il veut.
Цей негідник користається з цього, і це цілком природно. О! Бідолашна королева Іспанії6!
Ce scélérat profite et c’est bien naturel. Oh ! la pauvre reine d’Espagne !
Через усі ці прикрощі я зіграла адажіо Бетговена з винятковим почуттям і ніжністю. Бачте, від чого все залежить. Лоссель буде задоволений.
A cause de tous ces chagrins j’ai joué un adagio de .Beethoven avec un sentiment et une tendresse remarquables. Voyez à quoi tiennent les choses. Laussel sera content.
Помилуй, Боже7.
Miserere.
викресленоСубота, 26 червня 1875
За всіма цими клопотами я забула свій сон. Ось він: я отримую листа від Милорадовича, в якому він пише, що він у Парижі, що чекає на мене, аби я втішила його в нещасливому коханні. Я хочу їхати, але натомість бачу герцога Гамільтона: голова в нього поголена, а волосся видавалося сивим і бридким, він і сам був на себе не схожий, а радше скидався на Біховця.
Avec toutes ces tracaseries j’ai oublié mon rêve. Le voici: je reçois une lettre de Miloradovitch dans laquelle il me dit qu’il est à Paris, qu’il m’attend pour le consoler de son amour malheureux. Je veux partir mais au lieu de cela je vois le duc de Hamilton, il avait la tête rasée et ses cheveux paraissaient gris et laids, lui-même ne se ressemblait pas, mais ressemblait plutôt à Bihovetz.
Ми всі сидимо на розставлених рядами стільцях, перед домом Джої, наче в театрі. Раптом вікно на першому поверсі відчиняється, і в ньому зʼявляється Діна, лукаво всміхаючись герцогові, а він так розгніваний тим, що натякають на нього й на цю жінку, що підводиться й похмуро йде геть. А я не знаю, що робити, я геть засмучена й присоромлена, наче це моя провина.
Nous sommes tous assis sur des chaises rangées, devant la maison de Gioia, comme dans un théâtre. Tout à coup une fenêtre du rez-de-chaussée s’ouvre et Dina paraît à cette fenêtre en souriant malicieusement au duc et lui est si fâché de ce qu’on fasse allusion à lui et à cette femme, qu’il se lève et s’en va tout assombri. Et moi je ne sais que faire, je suis toute chagrinée et honteuse comme si c’était ma faute.
І ось я на вокзалі у великій залі з усіма іншими. Я сідаю біля тітки, що сидить при столі, а навпроти неї герцог і Джоя, гарна й молода. Я дивилася на неї, а на нього ні, гадаючи, що він і досі незадоволений, та він, угадавши мою думку, підвів голову й усміхнувся мені. Тоді я стаю щасливою. Мені снилося ще багато чого, але після цієї усмішки я вже нічого не можу розплутати.
Me voilà à la gare dans la grande salle avec tous les autres. Je viens m’asseoir près de ma tante qui est près d’une table et en face d’elle sont le duc et Gioia belle et jeune. Je la regardais elle, lui pas, le croyant toujours mécontent, mais lui devinant ma pensée, leva le tête et me sourit. Alors je deviens heureuse. J’ai rêvé d’autres choses mais depuis ce sourire je ne puis plus rien démêler.
Я вже готова лягати спати, коли доповідають, що прийшов мій друг Барнола. Я спускаюся в пеньюарі (тепер я ношу пеньюар фасону «Ватто»8 зі шлейфом у два з половиною метри. Він білий, у фіолетових кружальцях, оздоблений фіолетовим і чорним. Це чарівний пеньюар, він був колись тітчин). Застаю їх за чаєм.
Je suis prête à me coucher lorsqu’on vient annoncer mon ami Barnola. Je descends en peignoir (je porte maintenant un peignoir forme Watteau avec une traîne de deux mètres et demi. Il est blanc avec des ronds violets et garni de violet et de noir. C’est un charmant peignoir, il fut à ma tante). Je les trouve à thé.
Коліньйон уже кілька днів ховається, вона якась дивна.
Collignon se cache depuis quelques jours, elle est toute drôle.
Барнола каже стільки доброго про мій голос, що я нетямлюся з радості. Він великий знавець, і я гадаю, що каже це не для лестощів, — він людина серйозна й чесна. Він каже, що я можу мати голос, як у Віжʼє, як у Штольц9, що це дивовижно, чудесно. Що треба працювати і що я великого досягну. Що поряд із моїм голосом голоси ніццьких знаменитостей, як-от Франсії, — ніщо, геть ніщо.
Barnola me dit tant de bien de ma voix que je ne me sens pas de joie. Il est grand connaisseur et je crois qu’il ne dit pas pour flatter, c’est un homme sérieux et honnête. Il dit que je puis avoir une voix comme la Vigier, comme la Stoltz, que c’est surprenant, merveilleux. Qu’il faut travailler et que j’arriverai à de grandes choses. Qu’auprès de ma voix, les voix des célébrités de Nice comme Francia ne sont rien, rien du tout.
Уявіть мою радість: він не бреше, я це відчуваю, я це знаю. Одна з моїх найбільших амбіцій — співати чудесно. Цілу цю зиму я не могла видобути ані звуку, я була у відчаї, гадала, що втратила голос, і мовчала, і шарілася, коли мені про це говорили.
Jugez de ma joie, il ne ment pas je le sens, je le sais. Une de mes plus grandes ambitions est de chanter merveilleusement. Tout cet hiver je ne pouvais pousser un son, j’étais au désespoir je croyais avoir perdu la voix et je me taisais et je rougissais quand on m’en parlait.
Тепер він повертається, мій голос, мій скарб, моє багатство!
Maintenant elle revient ma voix, mon trésor, ma fortune !
Я приймаю його Носити довкола обличчя валансьєнські мережива, що спадають на чоло, і завʼязувати їх під підборіддям зі сльозами на очах, серце моє підстрибує, і я падаю ниць перед Богом!
Je la reçois Porter autour de la figure des valenciennes retombant sur le front et nouées sous le menton les larmes aux yeux, mon cœur bondit et je me prosterne devant Dieu !
Я нічого не казала, але мене жорстоко засмучувало, що цієї зими його не було, так засмучувало, що саме тому я й не наважувалася про це говорити.
Je ne disais rien mais j’étais cruellement chagrinée de son absence cet hiver, si chagrinée que c’est pour cela même que je n’osais en parler.
Але я молилася Богові, і Він мене почув!
Mais j’ai prié Dieu et Il m’a entendue !
Яке щастя, яка втіха — добре співати! Почуваєшся всемогутньою, маєш орлиний погляд, уявляєш себе королевою, ти щаслива. Щаслива власною заслугою. Це не та гордість, що її дає золото чи титули; ти більш ніж жінка, ти почуваєшся безсмертною, ти відриваєшся від землі. Ти підносишся до неба!
Quel bonheur, quel plaisir que de bien chanter ! On se sent tout-puissant, on a des regards d’aigle, on se croit reine, on est heureux. Heureux de son propre mérite. Ce n’est pas l’orgueil que donne l’or ou que donnent les titres, on est plus qu’une femme, on se sent immortelle, on se détache de la terre. On monte au ciel !
І весь цей люд, що ловить кожен звук із твоїх вуст, що слухає твій спів, мов божественний голос, що наелектризований, захоплений, зачарований!
Et tout ce monde qui est suspendu à vos lèvres, qui écoute votre chant comme une voix divine, qui « est électrisé, enthousiasmé, ravi !
Ти пануєш над усіма!
Vous les dominez tous !
Після справжньої королівської влади саме цієї слід прагнути; королівська влада краси йде лише потім, бо вона не всемогутня над усіма.
Après la véritable royauté c’est celle que l’on doit rechercher, la royauté de la beauté ne vient qu’ensuite car elle n’est pas toute-puissante sur tout le monde.
Та спів підносить людину над землею, вона ширяє над усіма в хмарі, подібній до тієї, в якій Венера являється Енеєві10.
Mais le chant enlève l’homme de la terre, il plane au-dessus de tous dans un nuage semblable à celui dans lequel Vénus apparaît à Enée.
Носити валансьєнські мережива11 довкола обличчя й завʼязувати їх під підборіддям.
Porter des valenciennes autour de la figure et les nouer sous le menton.
Примітки
«Абракадабрантний» (abracadabrant) — «безглуздий, неймовірний»; Марі приписує це слово Ґамбетті («як каже Ґамбетта»), хоча саме слово старіше. ↩
В оригіналі французькою: «Bigre de bigre!». ↩
Критський лабіринт — споруда Дедала з міфу про Мінотавра, символ заплутаності. ↩
«Система Лоу» — фінансова афера Джона Лоу (1720, «Міссісіпська бульбашка»); тут — життя в борг і на спекуляціях. ↩
В оригіналі латиною: «confiteor, confiteor, confiteor» (зі сповідальної молитви). ↩
«Бідолашна королева Іспанії» — натяк неясний. ↩
В оригіналі латиною: «Miserere» — початок покаянного псалма (Пс. 50/51), вияв розпачу. ↩
Пеньюар фасону «Ватто» — халат із вільними складками на спині, навіяними картинами Антуана Ватто. ↩
Віжʼє — сопрано Софі Крювеллі (1826–1907), зірка паризької та лондонської сцени 1850-х, що покинула сцену, вийшовши заміж за віконта Віжʼє; подружжя Віжʼє зимувало в Ніцці, а 1876 року Марі називає її «славетною Софі Крювеллі». Штольц — або Розіна Штольц (1815–1903), славетна французька мецо-сопрано Паризької опери, або Тереза Штольц (1834–1902), чеська сопрано, виконавиця партії Аїди у Верді й солістка його Реквієму в Парижі 1874 року; Марі не уточнює, котра. ↩
Класичний образ: Венера являється Енеєві в хмарі (Вергілій, «Енеїда», пісня I). ↩
Валансьєнські мережива — тонке плетене мереживо з Валансьєна на півночі Франції; предмет розкоші. ↩